Доступність посилання

ТОП новини

Заборонений півострів: як до Криму потрапляє контрабанда


23 квітня волонтери незалежного видання «Информнапалм» опублікували розслідування про постачання ільменіту з Туреччини до анексованого Криму. За їхньою інформацією, з 25 листопада до 5 березня щонайменше шість суден під різними прапорами здійснили 16 рейсів. Щоб приховати порушення українських законів, ці судна швартувались у Керчі з вимкненою системою навігації. Дл того ж, згідно з інформацією іншого розслідування, з Севастополя до Єгипту регулярно постачають контрабандну соду.

Як у рамках міжнародних законів боротися з кримською контрабандою, в ефірі Радіо Крим.Реалії міркували редактор економічного відділу видання LB.ua Андрій Яницький і директор Центру європейських ініціатив Євген Криштафович.

Кримський «контрабас»: як бізнес обходить європейські санкції?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:47 0:00
Завантажити на комп'ютер

‒ Чи можливо створити в Україні щось подібне до системи швидкого реагування на заборонені перевезення до Криму й із Криму?

Яницький: Усе не так просто. Постійний моніторинг суден, які незаконно заходять до Криму, проводить громадська організація «Майдан закордонних справ», а ми намагаємося розповідати про конкретні приклади порушень. На державному рівні зробити це складніше, оскільки міжнародне морське право не дає правоохоронним органам кожної країни потрібних повноважень.

Андрій Яницький
Андрій Яницький

‒ Але щось усе-таки можна зробити?

Яницький: Україна може лише дипломатично працювати з іноземним партнерами, переконуючи їх допомагати в затриманні порушників. Прикордонники ж можуть затримати іноземне судно тільки після того, як воно зайде з Криму до порту, підконтрольного Україні, або в наші територіальні води.

‒ Чи ефективні міжнародні санкції проти відвідування кримських портів?

Не будь санкцій, ми б побачили у кримських портах не дрібних контрабандистів, а круїзні лайнери
Андрій Яницький

Яницький: Працюють вони, звісно, не ідеально, але працюють. Є лазівки, хитрощі, але не будь санкцій, ми б побачили у кримських портах не дрібних контрабандистів, а круїзні лайнери. Крим потребує постачання різноманітної сировини, й Росія поки не може вирішити цю проблему без нових порушень міжнародних законів. Анексований півострів стає все більш дорогим в утриманні якраз завдяки цим санкціями.

‒ Як на такі порушення дивляться уряди західних країн?

Яницький: США всі три роки зберігають дуже жорстку позицію, але в Європі ‒ по-різному. Країни Балтії, які пережили радянську окупацію, підтримали Україну, а французи, серед яких сильні проросійські настрої, дивляться на це крізь пальці ‒ згадайте хоча б відвідування Криму їхніми депутатами.

‒ Як підприємці наважуються порушувати заборони США на торгівлю з Кримом? Чи гроші важливіші, ніж репутація, Євгене?

Торгівля з Кримом ‒ це своєрідний спосіб показати російським бізнес-партнерам свою лояльність на шкоду санкціям і політиці Євросоюзу та США
Євген Криштафович

Криштафович: Завжди знайдуться бізнесмени, для яких гроші важливіші. До того ж, торгівля з Кримом ‒ це своєрідний спосіб показати російським бізнес-партнерам свою лояльність на шкоду санкціям і політиці Євросоюзу та США. Більше того, росіяни самі шукають таких дрібних шахраїв ‒ і економічних, і політичних.

‒ Тобто сам собою вихід на кримський ринок ‒ не аргумент?

Криштафович: Ніякий підприємець, жоден інвестор при здоровому глузді працювати там у надії на прибуток не буде. Виходити на ринок, де тебе не можуть захистити міжнародні інститути, просто безглуздо. Про купівельну спроможність кримчан розмова окрема: люди економлять як можуть, купують усе найдешевше.

‒ Виходить, що санкції працюють як треба?

Криштафович: Чим істеричніше російські чиновники говорять про те, що Криму ніщо не заважає розвиватися, тим сильніше зворотне враження. Величезне лобі вже три роки працює на те, щоб зробити пролом у західній солідарності щодо анексованого півострова. Санкції щодо суден, які заходять до кримських портів, відіграють вагому роль у політиці покарання та стримування агресора.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG