З усіх часів, які переживав севастопольський футбол, нинішні, мабуть, найважчі. Команда, яка виступала в Чемпіонаті України, тепер задовольняється сумною першістю півострова й не дуже сильними суперниками. Неможливість розвиватися ‒ це для будь-якого виду спорту рівносильне смерті, а для найбільш улюбленої гри мільйонів ‒ особливо.
У 1923 році в Севастополі з'явилося перше футбольне поле, а на базі морського судноремонтного заводу утворилася перша футбольна команда «Південний металіст». Упродовж багатьох років футбольна збірна Севастополя була однією з найбільш гідних і помітних команд у СРСР, брала участь і в міжнародних матчах. А збірна Криму складалася в основному з севастопольських футболістів.
У 1936 році на базі Севастопольського морського судноремонтного заводу ім. Серго Орджонікідзе утворилася нова футбольна команда «Суднобудівник». З неї і почався севастопольський клубний футбол, який припинив свій розвиток лише на деякий час через Другу світову війну. Команда виступала в чемпіонатах і кубках РРФСР, а також Криму, переможцем якого стала в 1947 році. У 1949 році севастопольська команда була внесена до Чемпіонату СРСР з футболу серед команд майстрів другої групи.
У 1954 році від Севастополя виступала флотська команда СКЧФ, а в 1966-1967 роках ‒ «Чайка». Починаючи з 1971 року, футболісти севастопольської «Чайки» ‒ вже незмінні учасники Другої ліги чемпіонатів СРСР.
Починаючи з 1992 року, севастопольці ‒ учасники чемпіонатів України. Особливих успіхів не було. Севастополь представляли то «Чайка», то флотський «Чорноморець», то «Чайка» ВМС. У сезоні 2001/02 команда переживала серйозні фінансові проблеми, глядачів на трибунах ставало все менше й менше. У цей час клуб «взяв під крило» місцевий бізнесмен і великий любитель футболу Олександр Красильников. Він мав мережу автозаправок «Кримнафтосервіс» та низку великих об'єктів нерухомості, які здавалися в оренду. Красильников став основним спонсором і президентом клубу. Саме з нього почалася історія севастопольського футболу нового тисячоліття.
Футбол на підйомі
Професійний футбольний клуб «Севастополь» був зареєстрований 5 липня 2002 року й відразу зарахований до Другої ліги українського чемпіонату. Спочатку виступи відбувалися нерівно, яскраві перемоги чергувалися з розгромними поразками. Проте за підсумками дебютного сезону «Севастополь» посів 9 місце в турнірній таблиці. Наступні два сезони клуб провалив. У чемпіонатах 2003/04 і 2004/05 років «Севастополь» ледве утримується від вильоту.
Примітно, що, дбаючи про підтримку та розвиток спортивних талантів, клуб спонсорував Дитячу футбольну академію Севастополя, в якій щорічно навчалися понад 500 вихованців. Окрім того, здійснювалася фінансова підтримка низки значущих для міста й уболівальників соціальних проектів.
Переломним моментом стало призначення на пост головного тренера Сергія Пучкова, під керівництвом якого клуб в наступному сезоні бореться за вихід до Першої ліги, але займає 3-е місце. У сезоні 2006/07 років «Севастополь» достроково вийшов у Першу лігу, в якій виступав три сезони. 2 червня 2010 року, після переможного матчу зі «Львовом», «Севастополь» перейшов до Прем'єр-ліги України достроково.
З цього приводу 10 червня відбулося вшанування команди й в цей же день було оголошено, що олігарх Вадим Новинський став спонсором і співвласником ФК «Севастополь». Як повідомляли тоді ЗМІ, «контрольний пакет» все ж залишився у Красильникова.
Перший сезон у Прем'єр-лізі команда з тріском провалила й вилетіла в Першу лігу, де в наступному сезоні знову боролася за вихід в елітний дивізіон українського футболу, але зайняла лише 3-е місце.
Водночас розросталася база клубу. Був збудований відповідний усім міжнародним вимогам і стандартам спортивний комплекс європейського рівня «Севастополь», який не раз зустрічав матчі збірної України. Був викуплений і облаштований тренувальний комплекс Цукрова головка, команда була посилена гравцями найвищого рівня.
У сезоні 2012/13 років ФК «Севастополь» вже за чотири тури до кінця чемпіонату достроково оформив собі перше місце й другий у своїй історії вихід до Прем'єр-ліги України.
Сезон 2013/14 років клуб почав успішно й впевнено тримався у верхній половині турнірної таблиці. Але почалися події лютого-березня 2014 року. Команда продовжувала «за інерцією» грати в матчах Прем'єр-ліги. Зараз вже здається незрозумілим, як таке могло бути, але 4 квітня 2014 року на своєму полі ФК «Севастополь» зіграв із «Ворсклою».
Період напіврозпаду
Анексія півострова вдарила по всім сторонам його життя, спорт не виявився винятком. Вадим Новинський, на той момент народний депутат України, повідомив через місяць після «референдуму», що розглядається варіант переїзду клубу в інше місто України. За інформацією ЗМІ, розглядалися міста Миколаїв і Кривий Ріг, де в олігарха є бізнес.
Але Олександр Красильников з таким варіантом не погодився, можливо, не ризикнувши втратити свій бізнес у Криму. З цього моменту севастопольський футбол покотився донизу.
Тим часом у місті почала «чудити» підконтрольна Кремлю влада. Російський губернатор Севастополя Сергій Меняйло, злякавшись «фанатів з «Правого сектора», скасував матч між севастопольським і харківським футбольними клубами. Перенесений матч 22-го туру Прем'єр-ліги «Севастополь» ‒ «Металіст» мав відбутися 7 травня в Криму.
Матч все ж відбувся у Києві, потім севастопольські футболісти ще виїжджали до Луцька на гру з «Волинню». І сезон, до речі, севастопольський клуб закінчив на 9 місці в Прем'єр-лізі України.
В кінці травня 2014 року нападник «Севастополя» Сергій Кузнецов у програмі «Моя гра» на каналі «Футбол 1» розповів про ситуацію в Криму та своєму клубі: «Досить важкий період зараз у клубі. Ми в підвішеному стані. Ніхто не знає, як буде далі. Нам практично ніхто нічого не розповідає. Знаю, що президент клубу сказав: команда має грати тільки в українській Прем'єр-лізі й лише в Севастополі».
Але вже 3 червня Олександр Красильников розповів присутнім вболівальникам, що український футбольний клуб «Севастополь» припинив отримувати фінансування від свого спонсора, й подальше футбольне майбутнє в Севастополі буде пов'язане з клубами СК ЧФ і «Ахтіар», зареєстрованими в Росії, вони подали заявку (при умові позитивного рішення виконкому РФС) на участь в сезоні 2014/15 років. На цих же зборах Красильникова обрали «народним президентом клубу».
12 червня 2014 року він оприлюднив звернення до вболівальників, у якому повідомив, що йде у відставку, оскільки «як севастополець, як обраний народний президент севастопольських уболівальників, вважаю неприпустимим участь команди з російського міста-героя в чемпіонаті України».
Відповідь Новинського не змусила на себе чекати ‒ 26 червня він повідомив про припинення фінансування клубу.
Гроші ‒ головна проблема будь-якого футбольного клубу, і не тільки вищого рівня. Гравцям і тренерам необхідно платити зарплату, стадіони та футбольні бази необхідно утримувати. Тому з кінця серпня 2014 року власниками севастопольського клубу є севастопольці, які стали членами Некомерційного Партнерства уболівальників ФК «СКЧФ Севастополь». Вирішити всі проблеми клубу це, природно, не могло. Буквально через два тижні Красильников оголосив, що клуб може знятися зі змагань через відсутність коштів.
На похилій площині
Чи не дрімала й міжнародна спортивна громадськість, вона рішуче засудила анексію Криму. Так, Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) заборонив кримським клубам виступати в змаганнях Росії. Заборона набула чинності 1 січня 2015 року. При цьому Російський футбольний союз не був покараний за те, що кримські команди ‒ ТСК, СК ЧФ і «Перлина» ‒ грали у другому дивізіоні Чемпіонату Росії в сезоні 2014/15 року. Було оголошено, що в Криму створять спеціальну зону, де футбол розвиватиметься тільки під егідою УЄФА.
Для реалізації цих рішень на півострові був створений Кримський футбольний союз, засновниками якого стали громадські організації «Республіканська Федерація футболу Криму» і «Федерація футболу Севастополя».
У чемпіонаті, що називається Прем'єр-ліга КФС, беруть участь вісім команд, які представляють Сімферополь, Севастополь, Ялту, Бахчисарай, Євпаторію, Феодосію, Армянськ і Керч.
На п'ятитисячний стадіон у Севастополі, який раніше завжди заповнювався вщерть, зараз збирається від сили кілька сотень уболівальників.
