Кримська влада знову говорить про плани створити в Ялті гральну зону. Міністр економіки Криму оголосив, що підготовча робота вже зроблена, й тепер необхідні документи чекають підписання в уряді Росії. Кореспондент Крим.Реалії з'ясовував, наскільки реальними є плани зі створення кримського «Лас-Вегаса» та як до них ставляться місцеві жителі.
Про створення гральної зони в Криму розмови ведуть ще з березня 2014 року ‒ коли Росія оголосила про «приєднання» півострова. Було багато дискусій та заяв чиновників, але 2017 року тема затихла. На початку жовтня до неї несподівано повернувся російський міністр економіки Криму Андрій Мельников. В інтерв'ю агентству «РИА Новости» він повідомив, що місцева влада завершила підготовчу роботу зі створення гральної зони.
«Документи в уряд Російської Федерації для ухвалення постанови про створення гральної зони здані й чекають підписання. Ми пройшли фактично річний забіг і чекаємо ухвалення відповідного рішення. Гральна зона з'явиться на Південному березі Криму», ‒ сказав міністр.
«Ми впевнені, що гральна зона стане певною точкою тяжіння, навколо якої можна звести просунуту інфраструктуру. Це наше основне завдання. Очевидно, що основні прибутки республіка отримуватиме не стільки від азартних ігор, скільки від готельних комплексів, ресторанів, магазинів, які формуватимуться навколо цього ядра», ‒ сказав Мельников.
Ініціатива Путіна
Російське законодавство, на відміну від українського, дозволяє створення гральних зон. Зараз на території країни їх чотири: по одній ‒ у Алтайському та Приморському краї й Калінінградській області, і дві ‒ по сусідству з Кримом, у Краснодарському краї.
Міністерство регіонального розвитку Росії першим запропонувало створити гральну зону в Криму ‒ ще в березні 2014 року. Потім підхопив російський віце-прем'єр Дмитро Козак. Він сказав, що для зони азартних ігор треба вибрати необжитий, пустельний район.
Спочатку з приводу створення гральної зони не було одностайності. Прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв у квітні 2014 року, сказав, що ця проблема ‒ не першочергова, а Громадська палата Росії й зовсім засудила ініціативу, пославшись на те, що в регіоні, який є сімейним курортом, не місце для казино.
Крапку в цій дискусії поставив президент Росії Володимир Путін ‒ він подав законопроект про створення гральної зони в Криму. А 4 липня його ухвалила Державна дума Росії. Відповідно до цього закону, межі гральної зони на півострові мають визначити органи кримської виконавчої влади.
Визначення цих кордонів розтягнулося на кілька років. У серпні 2014 року голова кримської парламентської комісії з курортного комплексу Олексій Черняк повідомив, що влада розглядає три варіанти, де можна розташувати гральну зону: у Великій Ялті, Роздольненському районі або в Коктебелі.
Через півроку депутат кримського парламенту Віталій Нахлупін (нині віце-прем'єр Криму ‒ КР) запропонував розмістити зону азартних ігор на земельній ділянці під Гурзуфом, яка раніше призначалася для гольф-клубу. А навесні 2015 року мер селища Миколаївка Олексій Ванов запропонував створити гральну зону в його населеному пункті.
«Перлина» з блекджеком
У підсумку вибір влади зупинився на Великій Ялті. Тут вирішили збудувати казино й супутню інфраструктуру прямо серед туристичних об'єктів і житлових будинків ‒ в селищі Гаспра на території санаторію «Перлина». Ця установа раніше була на балансі Державної фіскальної служби України. 2014 року кримський парламент, підконтрольний Росії, оголосив про її «націоналізацію» й передав в управління держпідприємству «Сонячна Таврика». «Перлина» розташована по сусідству з однією з туристичних візитних карток Криму ‒ «Ластівчиним гніздом».
29 жовтня 2015 року в Гаспрі провели громадські слухання з приводу будівництва гральної зони. Відбулися вони в напруженій ситуації. Перед зборами біля будівлі Гаспринської адміністрації відбулися пікети прихильників і противників гральної зони, які супроводжувалися суперечками між опонентами. Проти створення центру азартних ігор в основному виступали люди віком старші ніж 50 років.
Відео з YouTube Олександр Тимофєєв
На самих слуханнях позицію ялтинської мерії захищали тодішній мер Ялти Андрій Ростенко та головний архітектор міста Володимир Приступа. Останній говорив, що, за проектом влади, гральна зона займатиме територію площею 16 гектарів. За його словами, перш ніж освоювати цю ділянку, необхідно вивести її з меж смт Гаспра, а для цього необхідно отримати згоду місцевих жителів.
У результаті формально вона була отримана. За офіційними повідомленнями, з місцевих жителів, зареєстрованих на слуханнях, 93 виступили за вилучення земельної ділянки на користь гральної зони, 39 проголосували проти й 1 утримався. Однак противники створення центру азартних ігор вважають, що голосування було сфальсифіковане.
Громадський працівник з Гаспри Євген Жуков стверджує, що місцева влада привезла спортсменів, які брали участь у слуханнях під виглядом місцевих жителів.
Голосування було сфальсифіковано повністю. Обурювалися всі!Євген Жуков, громадський діяч
«Нарізали кольорових папірців, яких всім не вистачило. З цього натовпу не голосували приблизно людей 60. Природно, це було сфальсифіковано повністю. Обурювалися всі! Всі, хто був трошки старше 50 років, ‒ всі були, зрозуміло, проти. І тільки ось ця молодь ‒ спортсмени, звезені автобусами на цей випадок, ‒ були за», ‒ розповів Євген Жуков кореспонденту Крим.Реалії.
Незважаючи на протести місцевих жителів, громадські слухання визнали дійсними, і 16 гектарів, на яких розташована «Перлина», вивели за межі Гаспри.
Аргументи влади та місцевих жителів
15 червня 2016 року російський уряд Криму ухвалив розпорядження №624-р, яке визначає межі гральної зони. Згідно з документом, вони збігаються з територією «Перлини».
Однак у грудні 2016 року ялтинська міськрада ухвалила рішення, яке може поставити під питання будівництво казино в Ялті. Депутати проголосували за стратегію соціально-економічного розвитку міста до 2030 року, в якій зазначено, що в Гаспрі запроваджується мораторій на створення гральної зони. У цьому ж документі йдеться про те, що земельну ділянку, виділену для будівництва казино, треба повернути в межі селища Гаспра й відновити її санаторно-курортне призначення. Згідно зі стратегією, адміністрація Ялти зобов'язана була здійснити ці заходи в 1 кварталі 2017 року. Але місцева влада цього не зробила. Весь рік кримські чиновники не згадували про гральну зону, й тільки нещодавно міністр економіки Криму Андрій Мельников нагадав, що її збираються створити на ПБК.
Що зараз відбувається з санаторієм «Перлина» ‒ невідомо. Сайт установи досі працює. Коли кореспондент Крим.Реалії зателефонував на номер, вказаний на веб-порталі, трубку взяла співробітниця одного з туристичних агентств Сімферополя. Вона сказала, що «Перлина» закрита через закінчення курортного сезону.
Крим.Реалії звернулися за поясненнями до Людмили Єрмакової ‒ гендиректора ДУП «Сонячна Таврика», на балансі якого перебував санаторій. Але вона відмовилася що-небудь коментувати. «Я взагалі про це нічого не знаю. Зайдіть на сайт Ради міністрів, прочитайте всю інформацію, будь ласка», ‒ сказала вона й кинула трубку.
На сайті Ради міністрів Криму ніякої інформації про нинішній статус «Перлини» немає.
Раніше представники влади в Криму говорили, що, на їхню думку, гральна зона принесе Ялті користь. Звучали аргументи на користь того, що створення центру азартних ігор дозволить покращити інфраструктуру, створить робочі місця й збільшити туристичний потік.
Але частина місцевого населення й надалі виступає проти появи казино в їхньому місті. На думку Гаспринського громадського активіста Євгена Жукова, сама ідея будувати гральну зону посеред густонаселеного селища суперечить російському законодавству.
Другий аргумент ‒ це «Ластівчине гніздо», емблема Криму. Воно не належить ні гральній зоні, ні мені, ні вам ‒ нікомуЄвген Жуков, громадський діяч
«Другий аргумент ‒ це «Ластівчине гніздо», емблема Криму. Воно не належить ні гральній зоні, ні мені, ні вам ‒ нікому. Що я ще можу сказати... Будинки поруч стоять житлові, екскурсії ходять. На цьому місці проводилися й проводяться археологічні розкопки, там унікальний парк «Перлини», ‒ каже громадський працівник.
На думку Євгена Жукова, будівництво гральної зони не приведе до появи великої кількості робочих місць, а значить і ніяких плюсів проект не принесе.
Окрім того, багато місцевих жителів ‒ у першу чергу, люди літні ‒ вважають, що з появою казино в їхньому місті з'явиться криміналітет, а також наркотики та проституція.
Небезпечні інвестиції
Кримський бізнесмен Олег Зубков ‒ творець ялтинського зоопарку «Казка» вважає, що місцеві жителі даремно хвилюються з приводу можливих «моральних» наслідків від появи гральної зони.
«Я вважаю, що цей проект для Криму буде корисний в усіх відношеннях ‒ і з точки зору заробітку, і з точки зору популяризації та залучення додаткових інвестицій до нас. Це є у всьому світі. І нічого негативного я тут не бачу: ні сплеску, вибачте, проституції, ні чогось там ще», ‒ сказав підприємець у коментарі для Крим.Реалії.
При цьому Зубков не підтримує рішення щодо розміщення центру азартних ігор на території «Перлини». На його думку, по-перше, там мало місця для казино, а по-друге, подібні об'єкти не можна зводити біля «Ластівчиного гнізда».
При цьому бізнесмен вважає, що Гаспри нічого не загрожує, оскільки, за його словами, кримська влада не зможе реалізувати цей проект. На думку Зубкова, в нинішній політичній ситуації великий бізнес не піде до Криму.
Я не вірю, що серйозні інвестори, навіть під такий ласий шматочок, як гральний бізнес, зайдуть до КримуОлег Зубков
«Я не вірю, що серйозні інвестори, навіть під такий ласий шматочок, як гральний бізнес, зайдуть до Криму. Це, на жаль, дуже небезпечні інвестиції. І з огляду на нечесну гру наших державних органів, не кажучи про бездарність кримського керівництва щодо інвесторів, я не вірю в реалізацію цих проектів найближчим часом», ‒ сказав Олег Зубков.
За три роки жодна компанія не повідомила про готовність відкрити казино в Криму. Хоча місцеві чиновники неодноразово робили заяви про те, що нібито є охочі. Влітку 2014 року звучали обіцянки про те, що на півострів зайде гральний бізнес з Китаю. Сергій Аксьонов навіть говорив, що «експерти з Лас-Вегаса та Монако» приїжджали вивчити можливості гральної зони в Криму. Але в березні 2016 року він сказав, що гральну зону все ж будуватиме російська компанія. Її назву Аксьонов не повідомив, пославшись на те, що інвестор боїться потрапити під санкції. Російський голова Криму тоді стверджував, що казино почнуть будувати 2017 року. Однак цього поки не відбулося, і чи відбудеться в майбутньому ‒ велике запитання.
