«У нас повинні бути кулаки» – Ленур Іслямов про деокупацію Криму

Навіщо 2014 року Ленур Іслямов пішов у російський уряд Криму? Який бізнес він залишив у Росії та Криму? Чи задоволений він результатами «Громадянської блокади Криму» і який його план із деокупації півострова? Про це віце-президент Всесвітнього конгресу кримських татар, гендиректор ATR і бізнесмен розповідає в першій частині інтерв'ю Крим.Реалії.

–​ Як ви стали успішним бізнесменом?

–​ Був чековий магазин, потім «Берізка», якісь джинси привозили... Потім я став будувати будинки в Ташкенті, квартири, ремонти... В принципі, будівництво будинків давало дуже хороший стартовий капітал.

–​ Яке майно, бізнес, кредити у вас залишилися в Росії та Криму?

–​ Квартири, що були в Москві. Причому одна взагалі була переписана навіть не на моє ім'я, вони забрали її під якимось надуманим приводом. iCom - це компанії, що продавали Apple в Криму – сім магазинів. Просто приставили ніж до цієї дівчини, яка управляла магазином... Вони де-факто мені належали, а де-юре могли належати кому завгодно.

–​ Чи є у вас зараз у Росії або в Криму бізнес або нерухомість, з якої ви можете отримувати дохід?

–​ Ні. Все або заморожено, або відібрано, або на якихось штафмайданчиках. Більше тисячі автомобілів у Криму на парковці, доля їхня невідома. Величезна кількість машин була на «СімСіті», автобусів... Ми це зараз не можемо контролювати, тому що все було вивезено, забрано. Величезна кількість штрафів була виписана компаніям, із якими ми працювали: за несплату податків, якихось ПДВ... Перший час управлінці, які залишалися в Криму, навіть намагалися платити ці податки, хоча я з першого дня вважав, що це безперспективно.

–​ Що російська сторона пропонувала вам за те, щоб ви підтримали анексію Криму?

–​ У твій банк, мені сказали, ми заведемо гроші «Газпрому», твій банк працюватиме з бюджетом Криму.

–​ А посаду якусь?

–​ Ні. Там пропонувалося величезна кількість грошей і зробити так, щоб я був головним серед кримських татар. Ось те, що зараз робить Бальбек (Руслан Бальбек, до 2016 року –​ голова Ради міністрів в окупованому Криму –​ КР).

–​ Але ви разом із Заїром Смирновим пішли від Меджлісу в уряд Аксенова.

–​ Нам потрібно було виживати, тому від Меджлісу до влади було направлено дві людини. Там було написано: на два тижні Іслямов виконуватиме обов'язки віце-прем'єра, а Смирнов –​ голови Рескомнацу (Республіканський комітет Автономної Республіки Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян –​ КР)... Далі було написано, що призначення не пов'язане з визнанням анексії Криму. Цей папірець у лють привів росіян!

–​ Мустафа Джемілєв тоді був за або проти того, щоб делегувати представників?

–​ Я не знаю його позицію, але він не говорив мені ні «за», ні «ні».

–​ Якби він сказав вам «ні»?

–​ Тоді я не пішов би. Мустафа Джемілєв теж вигравав час. Ми всі вигравали час. Ми рятували народ, я рятував свій колектив, свої підприємства. І кожен із нас робив те, що вважав правильним. Але рішення приймав Меджліс –​ це дуже важливо.

–​ Ви говорили кримським ЗМІ, що Крим –​ суб'єкт Росії.

–​ Нічого подібного.

–​ Це було опубліковано 4 квітня (2014 року –​ КР).

–​ Я тоді ухвалював рішення швидко. Ми робили те, що могли, але не виходили за рамки. Не ходили на референдум, на телеканалі ATR не вішали російський прапор. Я не можу точно сказати, що я говорив або не говорив. Якщо я навіть щось говорив, мені не соромно було б вибачитися, чесно.

–​ Знаючи те, що ви знаєте через чотири роки після анексії Криму, ви б вчинили таким же чином?

–​ Я скажу за себе особисто: я б піднімав народ. Все-таки я мав охоронні структури, понад 100 чоловік було під рушницею, була величезна кількість людей, які готові були боротися. Ціною великої крові можна було це зробити... Я сам перший би очолив усю цю справу.

– 2015 року ви стали ініціатором акції «Громадянська блокада Криму». Тоді з материкової частини України на півострів припинили постачати продовольчі товари, а пізніше – електроенергію. Мені здається, ви собою пишаєтеся в цьому плані. Ви б повторили блокаду?

– Обов'язково повторив би. Я пишаюся тим, що люди, які були зі мною і зробили те, що повинні були зробити – вільні люди.

– Енергоопори підірвали невідомі?

– Чому невідомі? Це російські терористи зробили.

– Багато хто говорить, що це ви. Начебто все очевидно, а ви говорите, що ні.

– Очевидно те, що Крим захоплений. Влада материкової частини України на той момент торгувала з Кримом – це знеособлювало все, що робить громадянське суспільство. Це знеособлює ті смерті, що були в Криму й на Донбасі.

– А те, що Україна електроенергію постачала до Криму?

– Ганьба тій Україні. Я маю на увазі владі України.

– Ви задоволені результатом блокади?

– Ми зробили так, щоб Путіну довелося платити за анексію Криму додаткові гроші. Ми заблокували ремонт цих електроопор владою України, яка була готова відновити постачання. Ми не дозволили безчесно торгувати з окупованою територією. Без нас (кримських татар – КР) жодна громадська ініціатива не спрацювала б.

– Є інформація від Нацполіціі, що вилучена в «Аскера» зброя є бойовою. Хоча ви це заперечували.

– «Аскер» – це громадянське формування, в якого немає зброї. Воно стоїть разом із прикордонною службою та охороняє тимчасовий адмінкордон.

– Чию зброю тоді вилучила Нацполіція і визнала її бойовою?

– Ну, запитайте в поліції.

– Ви не вірите їм?

– У нас є документ, на підставі якого нам повинні дати окремий батальйон всередині, по-моєму, 57 бригади морської піхоти.

– Чому тоді ваші батальйони не йдуть воювати на Донбас?

– Якщо ми будемо знищені на Донбасі, то нікому буде звільняти Крим.

– Схоже на те, що ви готові прямо сьогодні брати зброю і йти в Крим. Це так?

​– Абсолютно точно. Всі хочуть миру, але коли приходить ворог, ми повинні готуватися. Він зі зброєю в руках до нас прийшов, і ми зі зброєю в руках повинні готуватися звільняти. Він повинен бачити нашу готовність боротися за Крим. Коли він лягає спати, він повинен думати про те, чи є поруч із ним наш диверсант, чи є поруч із ним небезпека... У нас повинні бути кулаки. Немає держави без армії, не буває. У нас повинна бути своя армія, кримська. У кримськотатарської автономії в складі України повинна бути, в тому числі, і армія.

– Петро Порошенко заявляв, що підтримує кримськотатарську автономію. Але йшлося про культурну автономію.

– Він помилився, бо міг деяких речей не знати. Хоча він мав би слухати Мустафу Джемілєва. Він все-таки – радник президента, і з уст Мустафи Джемілєва слова «культурна автономія» ніколи не могли звучати. Національно-територіальна автономія була прописана в національному русі кримських татар. Курултай про це щоразу говорив, Меджліс на цьому неодноразово наголошував. Найголовніше, щоб була зміна статті Конституції.

– Як ви думаєте, автономія буде?

​– Я думаю, що іншого варіанту немає. Якщо сказати кримським татарам зараз, що не буде автономії, це буде найсильнішим ударом. Кримські татари мали свою державність. Три рази два наших хана спалювали Москву взагалі дотла. Ми нащадки цих людей. Тому якщо ми дійсно будемо бачити, що українська влада не розуміє того, наскільки важливий вільний Крим у складі України, то ми тоді вимагатимемо взагалі своєї незалежності.

– Якщо Верховна Рада не підтримає зміни до Конституції?

– Абсолютно точно. Якщо цього не станеться, значить, Меджліс або Конгрес прийматиме рішення. Ми знайдемо ще інструменти, як звільняти Крим. Народ ніколи не складе руки. Навіть якщо буде потрібно 10 або 20 років для нашої свободи, ми повинні йти до цього. Цей шлях неминучий.

– Ви присутні на засіданнях Меджлісу?

– Звісно. Я ж віце-президент Конгресу.

– І впливаєте на повістку, як я розумію.

– Я намагаюся впливати, так.

– Наскільки ви впливові, якщо ми говоримо про прийняття серйозних рішень Меджлісом?

– Я поки не бачу великого впливу. На щось ми впливаємо, на щось ми можемо ще сильніше вплинути, якщо ми все вирішимо. Ось це я бачу. Ми можемо впливати на активність дуже багатьох людей, поки у нас є представники, які говорять і домовляються з владою.

(Текст підготувала Катерина Коваленко)