Верховний суд Криму 3 травня розглядав апеляційну скаргу кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова, засудженого на два роки позбавлення волі умовно за звинуваченням у закликах до сепаратизму. Кадиров написав на своїй сторінці коментар: «Крим ‒ це Україна! Завжди була, є і буде». За це проти нього порушили кримінальну справу й судили. Під час дебатів активіст попросив суд не виявляти жодної поблажливості.
На початок судового засідання у справі Сулеймана Кадирова чекали кілька годин. Рішення суддя Верховного суду Олена Михалькова винесла за сім хвилин, зачитала за десять секунд. Вона швидко увійшла до залу суду, хотіла почати читати, але, помітивши, що ні адвокатів, ні самого активіста немає, зупинилася. «Вони вийшли, ‒ підказав хтось із присутніх у залі. ‒ Може, їм зателефонувати?». «Хто ж знав, що так швидко рішення буде готове», ‒ тихо додав хтось із залу. «Зателефонуйте», ‒ відповіла суддя й не пустила пристава, який хотів покликати захисників та підсудного.
Зайшли адвокати ‒ Олексій Ладін та Еміль Курбедінов. Разом з ними ‒ Сулейман Кадиров. Встали. Кадиров помітно хвилювався, важко дихав і тримав у руках окуляри. Суддя прочитала тільки резолютивну частину: «Залишити без змін, а скаргу без задоволення». «А іншого й не чекали», ‒ вже голосно сказав хтось із тих, хто прийшов до суду підтримати Кадирова. «Тихіше», ‒ відразу зашипіли на промовця, але суддя, не озираючись, вже виходила із залу. Кадиров разом з адвокатами посміхався. На виході із залу суду люди плескали його по плечу й теж посміхалися. «Як на нинішні часи умовний вирок ‒ це майже виправдувальний», ‒ пояснив реакцію людей хтось із присутніх у залі журналістів.
Можна зачинити людину. Можна навіть вбити її. Але як закрити думки? Як вбити віру? Як змусити інших не думати?Сулейман Кадиров
Для апеляції Кадиров приготував коротку промову, де мінімально говорив про свою справу: «Перш за все, я ще раз наголошую, що винним себе не визнаю повністю та вважаю, що в моїх діях немає ні складу, ні події злочину. Тому я не прошу суд виявляти до мене поблажливість. Можна зачинити людину. Можна навіть вбити її. Але як закрити думки? Як вбити віру? Як змусити інших не думати? Як позбавити людяності всіх? Хіба що вкрасти їхні душі, серця, розум. А це, однозначно, не в силах тих, хто переслідує тільки за думку, тільки за дотримання релігійних норм. Кожен спосіб запобігти пробудженню народу породжує лише ще більше усвідомлення».
Суддя його не переривала, питань ставити теж не стала. Перед цим зачитала апеляційну скаргу адвоката.
Кримінальна справа проти Кадирова з'явилася в жовтні 2016 року, після того, як у його будинку в Феодосії провели обшук і вилучили комп'ютери й телефони. За ним стежили, намагаючись під час дослідчої перевірки знайти докази «держзради». У березні того року Кадиров зробив репост відео, де йшлося про створення українського добровольчого батальйону «Крим», який мав воювати на Донбасі. Відео зняв житель Томська К. Кадиров, який, коли його затримали, уклав угоду зі слідством: 300 годин обов'язкових робіт за підсумками суду та звільнення за амністією. Проте, до списку екстремістських матеріалів відео не внесли, воно досі є на YouTube та в інших соціальних мережах. У липні під ним з'явився коментар «Крим ‒ це Україна. Завжди була, є й буде! Дякую автору за відео! Підтримую!». Лінгвістична експертиза, проведена слідством, не знайшла в тексті коментаря закликів, але звинувачення це не зупинило, й слова активіста характеризували як «схвалення». Феодосійський міський суд засудив Кадирова до двох років позбавлення волі умовно. Але набагато важливіше для нього, й активіст сам це визнає, додаткове покарання ‒ заборона займатися будь-якою громадською діяльністю.
Адвокат Олексій Ладін перед засіданням припустив: «Зараз трохи зменшать термін умовного ув'язнення, а заборону на публічність залишать. Для них це важливіше». Уже в суді стало зрозуміло, що вирок, швидше за все, залишать без змін: суддя поспішала, під час реплік сторін переривала адвоката: «Це лише репліка, дебати були раніше», ‒ сказала суддя, не ставлячи жодних запитань.
Суд створює дуже небезпечний прецедент ‒ Кадиров засуджений за заклики при відсутності закликівОлексій Ладін
«Винісши обвинувальний вирок у цій справі, суд створює дуже небезпечний прецедент, ‒ сказав Ладін у суді. ‒ Кадиров засуджений за заклики при відсутності закликів. Всі експерти, які проводили експертизи, пояснили, що жодних закликів у коментарі Кадирова немає. Точно так само можна судити за крадіжку без факту самої крадіжки, говорити про вбивство, якого не було. Це глухий кут». Він зазначив, що відео не належить до екстремістських і заборонених, а сам Кадиров сказав, що бачив лише початок ролика, де автор говорив про репресії в Криму. Ладін перераховував недоведене в суді: не доведено, що це Кадиров розмістив коментар, не доведений мотив «політичної ворожнечі», яку активіст, на думку слідчого, відчував до Російської Федерації. Суддю це не зацікавило, уточнювати у Кадирова, що він відчуває до Росії, вона не стала.
«Вирок Кадирову не враховує його конституційне право на свободу висловлення своєї думки, ‒ сказав під час дебатів сторін адвокат Еміль Курбедінов і додав про використання антиекстремістського та антитерористичного російського законодавства для боротьби з опозицією й інакомисленням.
Прокурор виступив коротко й формально: «Провина засудженого доведена як його свідченнями, так і показаннями свідків, матеріалами справи та експертизою, згідно з якою в коментарі Кадирова є висловлювання, спрямовані на порушення територіальної цілісності Російської Федерації». «Це якась нова конструкція статті 280.1 Кримінального Кодексу, ‒ здивувався у відповідь Ладін. ‒ Кримінально карними визнані заклики, а не висловлювання». Суддя його перервала, попросила Кадирова проголосити останнє слово й пішла.
«Якщо я буду згоден ‒ посміхатимусь, якщо ні ‒ буду похмурий»Сулейман Кадиров
Перед будівлею Верховного суду зібралося кілька десятків людей, які прийшли підтримати Кадирова. Навколо ‒ жодної лавки, їх прибрали під час процесу у справі заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, щоб люди не збиралися біля суду. Люди продовжують збиратися ‒ але тепер привозять з собою розкладні стільці для жінок. Кадиров вийшов до них з адвокатами, спустився сходами, був зосереджений і мовчав. «Вирок набув чинності, тепер йому не можна буде висловлювати свою думку», ‒ пояснив Ладін. Всі мовчали й питань Кадирову не ставили. «Якщо я буду згоден, то посміхатимусь, якщо ні ‒ буду похмурий», ‒ пожартував активіст. Всі розсміялися, обступили його й теж стали жартувати. «А він приїхати до Бахчисарая зможе?» ‒ запитала в адвокатів одна з літніх активісток. «Чи зможу, звичайно, але буду мовчати», ‒ відповів за юриста Кадиров. Він посміхався та жартував, але коли говорили адвокати, замовкав і сумно дивився в сірий асфальт.
«Вже тільки те, що суддя пробула в дорадчій кімнаті сім хвилин і за цей час проаналізувала матеріали справи, оцінила доводи захисту та звинувачення, свідчить про політичну мотивованість справи», ‒ сказав Ладін активістам, які обступили його. «Законодавство Росії у сфері екстремізму потворне, воно розпливчасте, воно таке, що за ним можна притягнути людину навіть за безквитковий проїзд», ‒ продовжував свою думку, висловлену в дебатах, Курбедінов. Кадиров мовчав. Адвокати виступили, люди стали розходитися. Кадиров підходив до кожного й тихо дякував за підтримку. Потім поїхав і він.
Як можна судити людину тільки за її думку, за те, що у неї є своя позиція, без будь-яких закликів?Сулейман Кадиров
Його останнє слово в суді було коротким: «Як можна судити людину тільки за її думку, за те, що у неї є своя позиція, але при цьому без будь-яких закликів? Під час судового процесу не було жодної людини, яка б вказала, що я когось образив. Мені не дуже зрозуміло звинувачення за мої висловлювання «Крим ‒ це Україна!». Я взагалі ніколи не приховував свою позицію».
Окрім Кадирова, за звинуваченням у закликах до сепаратизму за проукраїнську позицію в Криму засудили заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова. У жовтні 2017 року його помилували таємним наказом і через Анкару вивезли до Києва. За результатами сьогоднішнього суду він написав: «Ще одна сфабрикована справа». Одночасно з Умеровим за тим же звинуваченням до умовного терміну ув'язнення засудили журналіста Миколу Семену. Він залишився в Криму й два рази на місяць має відзначатися в місцевому управлінні ФСВП. Рішення суду у справі Кадирова журналіст ніяк не прокоментував, тому що його, як і кримськотатарського активіста змусили замовкнути.
