В Афганістані противладний фундаменталістський рух «Талібан» активно продовжує свій на погляд нестримний наступ, позбавляючи міжнародно визнаний уряд країни контролю над усе новими територіями. Сполучені Штати Америки та їхні союзники, що підтримують цей уряд, тим не менше, продовжують завершувати виведення з країни своїх бойових сил.
Що ж саме відбувається в Афганістані?
Таліби почали активний наступ на території, підконтрольні урядові, в кінці квітня й на початку травня – одночасно з початком виведення з Афганістану військ США та їхніх союзників, які доти допомагали урядовим військам утримувати позиції. І нині «Талібан» продовжує розширювати свої володіння дедалі більшими темпами – повідомлення в новинах не завжди встигають за їхнім поступом. Якщо на початку таліби захоплювали переважно сільські райони, то в останні два тижні вони взялися за центральні міста провінцій країни.
За оцінками неназваного чільного посадовця Європейського союзу, якого агентства цитували 10 серпня, сили талібів нині контролюють 65 відсотків території Афганістану і взяли чи близькі до взяття центральних міст 11 вілаятів (провінцій) країни з загалом 34.
Станом на 11 серпня 9 центрів провінцій, причому в різних частинах країни, вже були під контролем «Талібану». За оцінками американського інтернет-видання Long War Journal, що його видає вашингтонський неурядовий Фонд захисту демократій (FDD), під загрозою захоплення перебувають центри ще 12 провінцій, і тільки 13 центрів нараз під упевненим урядовим контролем.
За даними цього ж видання, на цей час п’ять провінцій Афганістану з 34 уже перебувають під фактичним контролем «Талібану», а ще 15 – під загрозою захоплення бойовиками. А якщо рахувати по адміністративних районах, то таліби, повідомляє Long War Journal, контролюють 233 з них, 109 спірні і тільки 65 під контролем уряду (разом це складає 407; на практиці через часті зміни адміністративного поділу Афганістану точне число районів країни невідоме, частіше називають цифри близько 420 районів і міст із правами району).
Майже такі самі цифри назвав 10 серпня і згаданий неназваний чільний посадовець ЄС: бойовики контролюють близько 230 районів, уряд Афганістану ще 65, решта з «понад 400» нині спірні.
Афганська служба Радіо Свобода наразі за даними своїх кореспондентів у столиці Кабулі й регіонах пропонує дещо оптимістичнішу картину станом на цей час.
Інтерактивна мапа контролю над районами Афганістану: чорний колір – були контрольовані талібами станом на 8 квітня; сірий колір – захоплені талібами від 1 травня; помаранчевий колір – спірні; жовтий колір – контрольовані урядом
Чому талібам вдається так швидко захоплювати все нові території з рук афганських урядових сил?
Найпомітніша причина, що першою впадає у вічі, – те, що іноземні війська під проводом США, які раніше допомагали афганським у наземних операціях проти талібів, нині вже не займаються цим, завершуючи свій вихід із Афганістану. Але є й інші причини.
Як кажуть у Кабулі, там були просто не готові до такого масованого наступу «Талібану» й не мали досить сил, щоб протистояти йому. Голова міжнародного відділу Ради національної безпеки Афганістану Ахмад Шуджа Джамал нагадав в інтерв’ю арабській телемережі «Аль-Джазіра», що таліби влаштовували наступальні кампанії щороку з весни протягом літа й до початку осені, але тоді вони влаштовували проблеми одночасно в 13 чи 14 провінціях із 34. Цього ж року, каже він, «Талібан» веде наступ майже в усіх провінціях відразу – і Сили національної безпеки й оборони Афганістану (об’єднана силова структура, що поєднує збройні сили, національну й місцеву поліцію і Управління нацбезпеки – всі вони беруть участь у боротьбі з талібами) були змушені змиритися з цією ситуацією.
«Коли ви маєте 14 бійців, ви посилаєте їх у 14 провінцій із 14 автоматами. Але у всі 34 провінції ви їх не пошлете», – сказав посадовець.
Крім того, таліби останнім значно зміцніли в військовому плані. Офіційний Кабул звинувачує в активній допомозі бойовикам сусідній Пакистан, зі схожими заявами виступають і союзники Афганістану (Ісламабад щоразу заперечує такі звинувачення).
Але не тільки сторонні сили посилюють здатності «Талібану». Було вже багато повідомлень про те, що афганські урядові сили під тиском талібів просто кидали своє озброєння, обладнання, техніку й боєприпаси (усе переважно надане США) і втікали, здаючи свої бази без бою – або й здавалися талібам у полон чи, в деяких випадках, і переходили на їхній бік. І тепер на фотографіях таліби в захоплених ними містах радісно знімаються на американських джипах і з американською зброєю, якою вони далі воюють із урядовими силами.
До втечі, як повідомляють, більш схильні регулярні війська. Натомість реальний опір талібам чи й контроперації проти них здійснюють, поруч із Повітряними силами, також Сили спеціальних операцій, навчені американцями.
За повідомленнями, 11 серпня президент Афганістану Ашраф Гані після останніх невдач усунув начальника Генерального штабу Збройних сил – поставивши на його місце саме дотеперішнього командувача ССО.
І в деяких місцях афганські війська таки знаходять сили не тільки дати опір, а й піти в контрнаступ. Зокрема, згаданий представник Ради нацбезпеки Афганістану в інтерв’ю, оприлюдненому 8 серпня, заявляв, що афганські сили зібралися на силі й витісняли талібів із провінцій Кундуз і Джаузджан, а також деяких інших, де бойовики перед тим значно просунулися.
Ці часткові успіхи афганських сил згадували й посадовці США – як приклади того, що ці сили все-таки здатні протистояти талібам.
Та, з іншого боку, вони тепер загалом погіршують свої прогнози. Наприклад, 11 серпня посадовець оборонного відомства США, традиційно не названий на ім’я, в інтерв’ю агентству Reuters заявив, посилаючись на дані американської розвідки: за нинішніх темпів просування таліби можуть ізолювати столицю Кабул від решти країни протягом 30 днів і, можливо, захопити її протягом 90 днів.
Щоправда, додав посадовець, «це ще далеко не вирішено наперед». Адже, наголосив він, афганські силовики ще можуть посилити свій опір і змінити перебіг подій.
Що роблять за такої ситуації США, союзник влади в Кабулі?
США продовжують планово виводити свої війська, як і їхні союзники (з яких більшість уже завершила своє виведення). За домовленостями з талібами 2020 року ще президента Дональда Трампа, це виведення мало завершитися до 1 травня. Новий президент Джо Байден переніс цей термін на 11 вересня – що викликало різко негативну реакцію талібів і призвело до фактичного зриву мирних переговорів «Талібану» і уряду Афганістану за посередництва США, які відбувалися в столиці Катару Досі («Талібан» має там своє політичне представництво). Пізніше Байден визначив новий термін кінця виведення – 31 серпня. Як нині повідомляє Центральне командування США, виведення вже здійснене більш ніж на 95 відсотків.
Ідеться про виведення саме бойових американських військ, які безпосередньо допомагали афганським у боротьбі з талібами. І після виведення частина військовослужбовців США залишиться в Афганістані – але вже тільки як інструктори чи радники, без ніяких бойових функцій.
Водночас останнім часом, посеред прискореного наступу талібів, США почали застосовувати проти них свою ударну бойову авіацію, зокрема базовану в країнах Близького Сходу. Але це застосування відносно обмежене, і його, схоже, не збираються посилювати. Серед іншого, не ясно, чи воно продовжиться й після завершення виходу військ США.
Загалом же Вашингтон заявляє, що тепер влада в Кабулі має взяти захист країни в свої власні руки і не покладатися на зовнішню військову допомогу. Байден заявив 10 серпня, що не шкодує про рішення вивести свої війська.
Президент США закликав афганців «боротися за себе, боротися за свою державу». «Вони мають захотіти боротися. Їх же більше, ніж талібів», – сказав він.
Байден звернув увагу, що США й далі надають владі Афганістану значну підтримку: повітряними ударами, продуктами харчування, військовим обладнанням і грішми на зарплати афганським силовикам.
За його словами, США витратили на підтримку влади Афганістану в перебігу 20-річної місії там понад трильйон доларів і втратили тисячі своїх військовослужбовців.
Що ж тепер роблять таліби – крім свого наступу?
Таліби переважно дотримуються принаймні одного пункту своєї частини угоди з Вашингтоном 2020 року – стосовно військ США: не нападати на них, поки ті виходять з Афганістану. Вони воюють із урядовими військами країни.
За тією угодою, США погодилися вивести свої війська, зокрема, за умови, що таліби пообіцяють не дати використовувати Афганістан для цілей міжнародного тероризму. Саме звинувачення в підтримці талібами терористичної мережі «Аль-Каїда», яка влаштувала теракти у США 11 вересня 2001 року, призвело до міжнародної воєнної операції в Афганістані під проводом США, внаслідок якої в країні була скинена влада «Талібану».
Але, як повідомляли в ООН, між керівництвом «Талібану» й «Аль-Каїди» «вочевидь є тісні стосунки», і ці «нерозривні зв’язки» не мають ніяких ознак послаблення й нині і попри згадану угоду зі США.
А ще один пункт тієї домовленості таліби зневажили прямо – а саме піти на перемир’я з урядом Афганістану. Так само зірваний і пункт про мирні переговори з урядом – у час, коли «Талібан» уже «спить і бачить» свою близьку воєнну перемогу.
За словами американського джерела, знайомого з оцінками спецслужб США, там розглядають «цілу низку» можливостей подальшого розвитку подій – від повного захоплення талібами влади до можливості, що вони таки домовляться про якесь мирне рішення з чинним урядом.
Чільні представники талібів наразі продовжують зустрічатися в катарській Досі зі спецпосланцем США з питань афганського примирення Залмаєм Халілзадом – востаннє наразі 10 серпня. Але подробиць таких зустрічей не оприлюднюють.
У Пакистані неназвані посадовці, знайомі з неофіційними дискусіями з бойовиками, кажуть агентству Associated Press, що «Талібан» хоче собі повної влади в Афганістані, з суворою владою на засадах ісламського фундаменталізму. Єдині поступки, на які вони можуть бути готові, – це таки дозволити дівчатам відвідувати школи, а жінкам працювати – але все в межах суворих ісламських приписів.
Це викликає занепокоєння, що ті здобутки в галузі прав людини в Афганістані, які настали після скинення влади талібів 2001 року, можуть бути знову втрачені з поверненням цього фундаменталістського руху до влади в країні.
