У грудні в американському журналі Newsweek з'явилася стаття, присвячена новій ескалації та тиску Росії на Україну. Згодом частину цього тексту передрукували багато російських державних медіа із заголовками про те, що «Україна добровільно віддала Крим Росії». Автор матеріалу – американський учений та політолог Аріель Коен, який спеціалізується на дослідженні міжнародних відносин у галузі енергетики. В інтерв'ю Крим.Реалії Коен розповів про те, як йому бачилося захоплення Криму в 2014 році, які проблеми необхідно вирішити Україні, щоб стати сильною країною, а також на які українські регіони Москва готова висунути свої претензії.
Дитинство Аріеля Коена пройшло на Південному узбережжі Криму. Він народився у Ялті, і переїхав до Саратова в 1968 р. Коен регулярно бував у Криму до виїзду з СРСР у 1976 році, коли йому виповнилося 16 років, і він разом зі своїми батьками репатріювався до Ізраїлю. В ізраїльському місті Рамат-Ган Коен закінчив юридичний факультет Університету імені Бар-Ілана і в 1987 році переїхав до США, де у Флетчерській школі дипломатії та права отримав ступінь магістра і захистив докторат з розвалу Російської та радянської імперій. Пізніше він опублікував книгу: «Російський Імперіалізм: Розвиток і Криза», а також шість книг і монографій, включаючи щодо ролі газу як зброї в контексті війни в Україні.
У Сполучених Штатах Аріель Коен працював консультантом у Сенаті та Палаті представників США, Агентстві з міжнародного розвитку, у Світовому банку, а також у Пентагоні.
Усі скаржилися на корупцію, казали, що хтось щось віджав, але загалом ситуація була досить спокійна
У Криму в Коена досі живуть друзі та далекі родичі по материнській лінії, розповів він кореспондентові Крим.Реалії. Сам він востаннє був на півострові у 2011 році. Вже тоді, згадує Коен, він намагався розібратися, чи існує в Криму дискримінація російського або російськомовного населення, проте ніхто з його знайомих про це не сказав жодного слова.
«Серед людей, з якими я спілкувався в Ялті й у Севастополі, ніхто взагалі нічого не говорив [про дискримінацію]. Усі скаржилися на корупцію, казали, що хтось щось віджав, що понаїхали, скажімо, «москалі», купили там щось на набережній, але загалом ситуація була досить спокійна», – каже Коен в інтерв'ю Крим.Реалії.
Він упевнений, що вся проблема дискримінації російськомовного населення в Криму є «штучною, політизованою та роздутою».
Згадуючи події 2014 року, Коен каже, що був вражений відсутністю будь-якого спротиву «зеленим чоловічкам» з боку української армії. Політолог сам у минулому – солдат ізраїльських збройних сил. Для нього захоплення території без стрілянини у відповідь по противнику – «нонсенс».
Українська армія віддала Крим та український флот. Так, на неї була наставлена зброя, але вона не відстрілювалася і не воювала
У грудні цього року Коен написав статтю для журналу Newsweek, в якій охарактеризував дії української армії в Криму словом self-sabotage.
«Українська армія gave up – віддала Крим та український флот. Вона його віддала. Так, на неї була наставлена зброя, але вона не відстрілювалася і не воювала», – згадує Коен про події тих днів.
Він визнає, що його стаття в Newsweek була взята на озброєння і використана російськими пропагандистами, які, на його думку, вдалися до її явно неточного перекладу.
Self-sabotage – «самошкідництво», каже Коен, загалом властиве українським елітам навіть безвідносно Криму. Ще в роки президентства Леоніда Кучми та Віктора Ющенка Коен був співголовою американо-української робочої групи фахівців із вирішення проблем у галузі енергетики. Вже тоді експерти з цієї групи говорили, що Україні необхідно боротися з корупцією, створювати незалежне правосуддя та знижувати рівень бюрократії, проте провести ці реформи так і не вдалося.
На мій погляд, Україна не зробила дуже багато для того, щоб стати сильною незалежною державою. Це трагедія
Втім, велика частина необхідних реформ, за словами Коена, досі не втілена у життя. Деякі позитивні зміни спостерігалися на початку президентських каденцій Петра Порошенка та Володимира Зеленського, проте в обох випадках усі реформи було згорнуто, каже Коен.
«Порівняно з іншими країнами центральної Європи, Україна має жахливе відставання з економічного менеджменту. Україна має вузьку лавку менеджерів високого класу. Україна провалилася з реформами в енергетиці. […] На мій погляд, Україна не зробила дуже багато для того, щоб стати сильною незалежною державою. Це трагедія. Трагедія українців, трагедія європейців і трагедія всіх небайдужих. Я сподіваюся, що ще не пізно, що Україна ще не пройшла точку неповернення», – сказав Коен.
Щодо нинішньої ескалації російсько-українських відносин, пов'язаної з можливим вторгненням Росії на територію України, Коен упевнений, що Москва розглядає варіант військового зіткнення. Водночас, за словами політолога, Україні також необхідно серйозно розглядати варіант оборони у разі переходу конфлікту в «гарячу» стадію.
При цьому Україні слід розглядати такий варіант захисту власної території, за якого російська влада не захотіла б вторгатися. Це – ази realpolitik, коли ціна нападу стає такою високою, що нападник відмовляється нападати, говорить Коен.
Українці на заході чи півдні чинитимуть спротив. Це не буде прогулянкою. Це не буде ще один Крим
Втім, він додає, що того контингенту російських військових, який фіксують біля кордонів України, явно недостатньо, щоб захопити ті території, на які Москва заявляє свої претензії. Коен підкреслює, що особисто чув у Москві про те, що російська влада хоче встановити свій контроль над цілою низкою українських регіонів.
«Це вся лівобережна Україна, включаючи Харків та Київ, і далі на південь: Маріуполь, Миколаїв, Херсон та Одеса. І тому […] потрібно 300-500 тисяч добре навчених солдатів. Чи є вони в Росії, я не певен. А потім потрібно приблизно [ще] стільки ж для окупації [цих територій]. А окупація, ми бачили це по Іраку, це зовсім не дитяча гра. І українці на заході чи півдні чинитимуть спротив. Це не буде прогулянкою. Це не буде ще один Крим», – каже Коен.
Чим слабкішою буде Україна економічно, соціально, енергетично – тим більше шансів, що Росія зважиться на велику військову операцію, додає він.
Водночас, Коен сумнівається, що Росія може зважитися на військову операцію для забезпечення водою Кримського півострова. На його думку, прокладання нових водогонів і навіть розгортання опріснювальних установок обійдеться дешевше, ніж воєнні дії.
Сьогодні головний ворог Сполучених Штатів – це Китай, каже Коен. Америка вже зараз передислоковує до Азії дуже великі сили і вибудовує широку коаліцію для стримування Китаю. Саме тому президент Джозеф Байден змушений домовлятися з Росією та «утримувати» її в Європі «в спокійному стані».
Сьогодні немає того апетиту до військових дій, що був у XX столітті
Одним із пунктів, за якими США спробують домовитися з Росією, стануть типи озброєння, які НАТО розгортатиме або не розгортатиме на території України, вважає Коен. Ці переговори, найімовірніше, «відсунуть років на 10» перспективи вступу України до НАТО, упевнений політолог. Втім, за його словами, Німеччина та Франція й так не готові сьогодні прийняти Україну до складу Альянсу.
Аріель Коен вважає, що світ уже перейшов у стан холодної війни. Втім, нинішня «холодна війна» буде іншою, ніж та, що була у другій половині XX століття.
«Сьогодні немає того апетиту до військових дій, що був у XX столітті. Ми розуміємо, що живемо у світі, який дуже взаємопов'язаний. Ковід показує нам, наскільки», – каже Коен, але уточнює, що США сьогодні зовсім не залежить від Росії, на відміну від країн Західної Європи, які залежать від російської енергетики.
«Європа сама, своїми ручками це зробила. Вона відмовилася від атомної енергетики, вона не змогла розвинути відновлювані джерела енергії настільки, щоб не залежати від імпортованого газу, вона у себе не хоче розробляти сланцевий газ… Те ліжко, в якому сьогодні спить Європа, вона постелила собі сама», – сказав Коен.
Аріель Коен каже, що сьогодні важко уявити обставини, за яких Москва буде готова повернути Києву контроль над Кримом. Для цього, за словами політолога, потрібне «якісно інше керівництво в Росії», а коли воно прийде до влади, нікому невідомо.
«Але, як я завжди повторюю, – ніколи не говори ніколи», – сказав Коен.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
