На традиційній щодворічній міністерській зустрічі Арктичної ради в Ісландії вперше особисто зустрічаються нинішні голови зовнішньополітичних відомств США й Росії – новий державний секретар США Ентоні Блінкен і вже 17 років як міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Напередодні зустрічі США виступили з застереженням від мілітаризації Арктики й зазіхань Росії на регіон. Москва ж заявляє, щоб ніхто й не думав ставити під сумнів права Росії, які вона заявляє на Крайній Півночі.
Чільні дипломати США й Росії мають провести двосторонню зустріч пізно ввечері 19 травня за київським часом після вступної робочої вечері в столиці Ісландії Рейк’явіці членів міністерської зустрічі Арктичної ради. В цій міждержавній організації, що об’єднує вісім країн, які мають суверенітет над територіями північніше від Північного полярного кола, нині завершує головування Ісландія.
І в час, коли відносини між США й Росією загрожують знову повернутися в глибини часів Холодної війни, Ентоні Блінкен і Сергій Лавров матимуть багато про що поговорити. Одна з таких тем – очікуваний саміт президентів двох країн.
Серед численних суперечностей між цими країнами – такі питання, як нарощування військової присутності Росії на території Україні і біля українських кордонів, російський газопровід «Північний потік-2» в обхід України, ставлення в Росії до опозиціонера Олексія Навального, звинувачення США проти Росії в веденні кібервійни і втручаннях у вибори в західних країнах – а також і змагання за вплив в арктичному регіоні.
«Ми мали б за краще мати більш стабільні й передбачувані відносини з Росією», – сказав Блінкен напередодні зустрічі.
«Та водночас, – сказав він 18 травня, – ми дуже чітко даємо знати, що якщо Росія обере нерозсудливі чи агресивні дії проти наших інтересів чи інтересів наших союзників або партнерів, ми дамо відповідь. І не з метою влаштувати конфлікт чи піти на ескалацію, а тому, що такі виклики не можуть залишатися безкарними».
США проти російської мілітаризації Арктики
Блінкен також попереджав, що Вашингтон занепокоєний нарощуванням військової присутності в Арктиці, яка має стратегічне значення.
«Нас непокоїть деяка посилена військова діяльність в Арктиці, яка посилює небезпеку інцидентів і помилок і підриває спільну мету мирного і сталого майбутнього для регіону», – сказав держсекретар журналістам у Рейк’явіці 18 травня.
«Ми маємо уникнути мілітаризації регіону», – наголосив він.
Про бажання США мати стабільні й передбачувані відносини з Росією ще попередніми днями говорив і речник Державного департаменту США Нед Прайс.
І Лавров, для якого Блінкен буде вже сьомим держсекретарем, із яким він матиме справи як голова російського МЗС, заявив у відповідь на той коментар, що для Росії важливі не слова Вашингтону, а його справи.
«Якщо це стабільні й передбачувані санкції, то це, напевне, не те, що потрібне нам. І ми будемо ставитися до закликів США нормалізувати відносини не за словами, яких уже надто багато, а за конкретними справами», – заявив він 17 травня.
Блінкен говорив про те, що його зустріч із Лавровим має стати важливою можливістю з’ясувати, чи зможуть Москва й Вашингтон знайти спільні позиції і дійти до співпраці в таких питаннях, як кліматичні зміни, Близький Схід, Іран чи Північна Корея.
Але ще одним складним питанням у їхніх відносинах є сама Арктика, якій і присвячена нинішня зустріч Арктичної ради. Ця організація, яка об’єднує Данію, Ісландію, Канаду, Норвегію, Росію, США, Фінляндію і Швецію, має на меті займатися питаннями арктичного регіону. Нині завершується дворічне головування в ній Ісландії, і з цієї нагоди й збирається нинішня зустріч на рівні голів зовнішньополітичних відомств чи інших міністрів цих країн, яка відбувається раз на два роки.
Арктичні претензії Росії
І напередодні цієї зустрічі Лавров знову заявив про претензії Росії щодо прагнень мати більше залучення НАТО в регіоні і натомість відкинув занепокоєння з приводу російської мілітаризації Арктики.
Коментуючи те, що на Заході занепокоєні розгортанням військової діяльності Росії в Арктиці, він наголосив: «Адже всім чудово було давно відомо, що це наша територія, наша земля».
А от прагнення члена НАТО Норвегії залучити Північноатлантичний союз до діяльності в Арктиці Лавров назвав «дещо іншою ситуацією», яка, за його словами, «викликає питання» Москви. Він додав, що має намір порушити це питання на зустрічі Арктичної ради.
Щоправда, Норвегія виявилася не самотня в своєму бажанні. 19 травня, перед початком зустрічі, до неї приєдналася Данія. Її міністр закордонних справ Єппе Куфуд заявив в інтерв’ю німецькому щоденникові Neue Osnabrücker Zeitung, яке було оприлюднене цього дня, що Данію теж непокоїть нарощування військової присутності Росії в Арктиці. За такої ситуації, заявив він, розширення присутності НАТО в регіоні варто тільки вітати.
Блінкен іще минулого місяця попереджав, що Росія хоче розповсюдити свій контроль на нові простори в Арктиці, розбудовуючи там свою військову інфраструктуру й проводячи військові навчання, розширюючи видобування копалин, а також користуючись із кліматичних змін.
Адже через потепління дедалі більше відкривається від криги Північний морський шлях уздовж північного узбережжя Росії, який дає змогу скоротити морський шлях між азійськими й європейськими портами аж на 15 днів порівняно з маршрутом через Суецький канал. У серпні 2017 року вперше судно змогло пройти цим шляхом без допомоги криголамів.
НАТО не залишає Арктику напризволяще
Блінкен 17 травня привітав плани Данії, теж члена НАТО, посилити свою військову присутність у Гренландії й у Північній Атлантиці, зокрема на Фарерських островах.
10 травня на північ Норвегії, в порт Тромсе зайшов американський атомний підводний човен New Mexico – власне, цей захід і став причиною заяв із Москви.
У лютому Вашингтон уже направляв свої стратегічні бомбардувальники на навчання в Норвегії, щоб зміцнити там свою військову присутність.
І 17 травня начальник штабу військово-повітряних сил і сил протиповітряної оборони Північного флоту Росії генерал-майор Ігор Чуркін заявив, що модернізований аеродром російської військової бази на Землі Франца-Йосифа тепер здатний приймати літаки всіх типів, аж до стратегічних бомбардувальників Ту-95МС.
Біля цього архіпелагу Росія провела в березні великі військові навчання, які похвалив президент Росії Володимир Путін. А колишній начальник головного штабу ВМФ Росії адмірал у відставці Віктор Кравченко назвав ці навчання «сигналом нашим друзям за океаном – американцям».
Міжнародне право? Не для Росії
Блінкен називає таку діяльність Росії в Арктиці «незаконними морськими претензіями». Він наголосив 18 травня, що вимоги Росії до іноземних суден, які хочуть пройти Північним морським шляхом, отримувати на це російські дозволи й брати на борт російських лоцманів, і її погрози застосувати силу до тих, хто не підкориться цим вимогам, «несумісні з міжнародним правом».
За його словами, схема регулювання судноплавства, яку запровадила в регіоні Росія, не поважає передбачених міжнародним правом прав і свобод судноплавства в територіальному морі і виключній економічній зоні.
США, звернув увагу Блінкен, закликають Росію подати ці свої правила на розгляд Міжнародної морської організації – але вона цього так і не зробила.
На такому тлі й відбудеться нинішня міністерська зустріч Арктичної ради й двостороння зустріч Блінкена й Лаврова. На наступні два роки головування в Арктичній раді за ротацією переходить до Росії.
