СЕВАСТОПОЛЬ – У Севастополі виставили на продаж два озера. Вони розташовані в одному з наймальовничіших місць регіону, неподалік від села Рідне. В оголошенні, розміщеному на майданчику «Авіто», йдеться про продаж «турбази із сільгоспугіддями», до межі якої входять зазначені водойми. Продавцем виступає компанія, яку пов'язують із колишнім міністром оборони України Павлом Лебедєвим. Опитані Крим.Реалії експерти стверджують, що передача водойм загрожує екологічними проблемами, а місцеві жителі не вірять у добрі наміри потенційних покупців. Подробиці – у матеріалі нашого кореспондента.
Нижнє та Рідне озеро, розташовані на південному сході Севастополя, можуть найближчим часом перейти у приватні руки.
10 січня на інтернет-майданчику «Авіто» з'явилося оголошення про продаж «турбази із сільгоспугіддями» площею 72 гектари. Турбаза, зазначено в оголошенні, розташована в «мальовничому куточку Байдарської долини». У межах об'єкта є два озера, сукупна площа дзеркала води становить 140 тисяч квадратних метрів.
В описі ділянки зазначено, що на 44 гектарах землі росте кілька видів плодових дерев. Крім того, там же висаджений виноградник і фундук. Ділянка обладнана сучасною системою краплинного зрошення. У його межах вже збудовано 10 капітальних будівель та близько 30 альтанок, що дозволять приймати до 200 відпочивальників на день. Також на ділянці розташовані дві двоповерхові будівлі. Кожна – 240 квадратних метрів. Одну з них продавець пропонує використовувати під міні-готель на 6 номерів, другу – як житловий будинок із залом, трьома спальнями, кількома ванними кімнатами та гаражем.
Ціна всього комплексу становить 270 мільйонів рублів (понад 3,5 мільйона доларів – КР).
Зв'язки з Павлом Лебедєвим
Декілька днів тому на вказане оголошення звернули увагу журналісти севастопольського видання «ForPost». У скріншоті сторінки, опублікованому на сайті, зазначено, що продавцем є компанія «Парангон».
«Парангон» – це один з основних активів, підконтрольних сім'ї колишнього міністра оборони України Павла Лебедєва. Формальними власниками керуючої компанії «Парангон» у різний час були офшорні компанії з Кіпру, Белізу, Панами,та Британських Віргінських островів, проте час від часу серед засновників значилися Лідія Половець, яку називають тещею Павла Лебедєва, та Людмила Лебедєва – дружина колишнього українського міністра.
Сам Павло Лебедєв відомий у Севастополі як один із найголовніших девелоперів міста. Втім, його сім'ї підконтрольні й інші підприємства, що працюють у різних сферах комерційної діяльності.
Втім, після того, як новини про продаж двох озер у Байдарській долині, почали з'являтися у ЗМІ, обліковий запис продавця озер на «Авіто» змінив назву з «Парангон» на «Компанія». Однак стара версія оголошення, як і раніше, доступна в кеші Google. Чому продавець вирішив перейменувати обліковий запис, на момент підготовки матеріалу з'ясувати не вдалося.
Представники «Парангону» оголошення про продаж озер публічно не коментували. Крим.Реалії відправили в компанію інформаційний запит і готові опублікувати відповідь, як тільки вона надійде у розпорядження редакції.
Слід зазначити, що різні компанії регулярно намагаються використовувати водойми в Байдарській та Варнаутській долинах з комерційною метою.
Так, у 2021 році севастопольським політикам та активістам вдалося запобігти будівництву комерційних споруд на березі Тернівського ставка. А роком раніше мешканці села Орлине заявляли про плани компанії «Абетка туризму» забудувати Туристський ставок, який на той момент виявився пересохлим. Відповідальність за пересихання водойми жителі також покладали на бізнесменів.
Забудова з дозволу Держдуми
Рідне та Нижнє озера – це складова частина цілого каскаду природних і штучних водойм, говорить Крим.Реалії севастопольська екологиня Маргарита Литвиненко.
Технічно, уточнює вона, ці водойми є ставками-накопичувачами. В умовах регулярних посушливих сезонів, що спостерігаються на Кримському півострові, наявність таких ставків дуже важлива.
«Насамперед, звичайно, це можливість використовувати додаткові запаси води у разі виникнення дефіциту, як це було в нещодавньому минулому. Але навіть якщо знехтувати цим фактором, усі водойми Байдарської долини, включаючи Рідне та Нижнє озера, несуть функцію постачання водою кореневої системи флори, що там росте», – розповідає Литвиненко.
Передача озер у приватні руки, продовжує екологиня, – це, насамперед, означає припинення ефективного контролю за станом цих водойм. Маючи на руках документи, що підтверджують право власності, господар ділянки зможе змінювати їх об'єм на власний розсуд. Проконтролювати його діяльність буде дуже непросто, впевнена Литвиненко.
Слід зазначити, що саме напередодні публікації оголошення про продаж озер у Байдарській долині, Держдума Росії ухвалила закон, котрий скасував заборону на приватизацію землі у межах другого водоохоронного санітарного поясу.
Кримська Швейцарія. Подорож Байдарською долиною (фотогалерея)
Про що йдеться? Другий санітарний пояс – це територія, що може починатися на відстані лише 30 метрів від зрізу води, кажуть експерти. Однак точні його межі мають визначатися гідродинамічними розрахунками в кожному конкретному випадку. На думку депутата підконтрольного Москві парламенту Севастополя В'ячеслава Горєлова, реалізація цього закону може призвести до неконтрольованої забудови Байдарської долини.
Що зараз може статися в Байдарській долині? […] Проблема в тому, що [там] можуть побудувати та узаконити нові будинки та ділянки», – говорив депутат.
Більше того, нині невідомо, якою буде ширина другого санітарного поясу в Байдарській долині, оскільки відповідних гідрологічних досліджень на цій території не проводилося.
Чи виявляться озера за парканом?
З тривогою сприйняли новину про продаж Рідного та Нижнього озер і мешканці сіл Байдарської долини. Місцеві хочуть, щоб землі долини залишалися сільськогосподарськими, не змінювали цільового призначення та «не використовувалися під безконтрольну рекреацію», – пояснює житель села Орлине, активіст Ленур Усманов.
При цьому ставлення до інвесторів, які викуповують земельні ділянки значної площі, у місцевих жителів підозріле.
«Досвід останніх років навчив людей тому, що інвестор, який заходить сюди, має одну з двох цілей, – каже Усманов кореспондентові Крим.Реалії. – Це або купити землю за дві копійки, а потім перепродати її за два мільйони, або набудувати котеджів і здавати приїжджим. Інвестувати у сільське господарство не хоче ніхто».
Усманов згадує історію Туристського ставка, на осушеному дні якого, на його думку, вже «стояли б будиночки чи котеджі», якби не галас, який здійняли мешканці навколишніх сіл. За останні кілька років, продовжує активіст, чималі площі у Байдарській та Варнаутській долинах вже були віддані у власність або тривале користування приватним особам. Згодом ці ділянки було обгороджено, а доступ місцевим жителям – заборонено.
Продаж Рідного та Нижнього озер, вважає Усманов, загрожує тим, що ще одне звичне місце відпочинку жителів Байдарської долини «опиниться за парканом».
