Доступність посилання

ТОП новини

Вивчаємо мапу небезпечних об'єктів від Крим.Реалії: Керченський півострів


Військовий полігон «Опук» на півдні Керченського півострова
Військовий полігон «Опук» на півдні Керченського півострова

Журналісти проєкту Крим.Реалії опублікували інтерактивну мапу російських військових об'єктів на Кримському півострові. На неї вже нанесено понад 220 об'єктів, і цей перелік поповнюватиметься. Ця інформація може бути важливою насамперед для тих, хто мешкає в безпосередній близькості до об'єктів, які потенційно є військовими цілями в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Почнемо докладне знайомство з картою зі східного краю Криму – Керченського півострова.

Південь – полігони та авіабаза

На півдні Керченського півострова розташовані військові полігони «Чауда» та «Опук», а також полігон 18 зенітно-ракетного полку. По суті, під військові полігони тут відведено практично весь відрізок узбережжя на південь від умовної лінії, проведеної через населені пункти Южне, Батальне, Ярке, Вулканівка та Мар'ївка.

Полігон на мисі Опук – колишній полігон ППО України. Після російської окупації півострова став далеким полігоном 810-го ОБрМП ЧФ РФ, на якому постійно відбуваються масові військові навчання. Так, під час масштабних навчань «Кавказ-2016» там відпрацьовувалася висадка десанту з великих десантних кораблів під номерами 150 (відповідає БДК «Саратов»), 151 («Азов»), 152 («Николай Фильченков»), 156 («Ямал» ) та 158 ( «Цезарь Куников»). Практично всі ці кораблі увійшли до угруповання російського флоту, зосередженого в Чорному морі перед повномасштабним нападом на Україну. БДК «Саратов» було знищено 24 березня 2022 року в порту окупованого Бердянська, тоді ж серед інших отримав пошкодження інший ВДК з тих, що «навчалися» на мисі Опук – «Цезарь Куников».

Відпрацювання висадки десанту на полігоні «Опук» під час навчань «Кавказ-2016». Стоп-кадр із відео Олександра Солов'єнка
Відпрацювання висадки десанту на полігоні «Опук» під час навчань «Кавказ-2016». Стоп-кадр із відео Олександра Солов'єнка

Після початку повномасштабного вторгнення на полігоні «Опук» навчають кримчан, мобілізованих до російської армії для участі у війні Росії проти України.

Полігон на мисі Чауда був закритий ще наприкінці 80-х, але 2016 року його роботу відновило Міноборони РФ. Тут проводять навчання та авіашоу російські повітряно-космічні сили. Судячи з повідомлень у ЗМІ, там же розташована російська авіабаза.

Стоп-кадр із відео Reuters. Авіашоу російських ПКС «Авіадартс-2019» на мисі Чауда
Стоп-кадр із відео Reuters. Авіашоу російських ПКС «Авіадартс-2019» на мисі Чауда

З 1 листопада 2022 року до 30 травня 2023 року вхід на мис Чауда закрито російськими військовими. У російських ЗМІ писали, що там проводитимуться заходи щодо забезпечення випробувальних робіт.

Тут же, неподалік села Батальне, за даними кримського Центру журналістських розслідувань, розташований полігон 18-го зенітно-ракетного полку, там же розміщені позиції його ЗРК. У найпівденнішій точці мису Чауда роззташована позиція берегової та протиповітряної оборони.

Керч – суднобудівний завод, ФСБ та Росгвардія

Найбільша кількість об'єктів, виявлених журналістами Крим.Реалії, розташована в межах анексованої Керчі.

На мисі Камиш-Бурун у селищі Героївське (Ельтіген) стоїть прикордонна застава ФСБ.

За три кілометри на північ розташований великий суднобудівний завод «Залив». Підприємство виконує російське оборонне замовлення.

2020 року за участі російського президента Володимира Путіна тут заклали будівництво двох універсальних десантних кораблів для ВМФ Росії проєкту 23900 («Іван Рогов» та «Мітрофан Москаленко»). За даними джерел ТАСС, спочатку їх планували добудувати до 2027 року. За проєктом, окрім тисячі осіб морської піхоти та 4 катерів ці кораблі можуть нести на борту 16 вертольотів і 4 розвідувально-ударні БПЛА.

Макет УДК проєкту 39600 на виставці
Макет УДК проєкту 39600 на виставці

За інформацією російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов), «Залив» завантажений замовленнями на 100% до кінця 2025 року. Станом на 14 травня 2022 року там будували 9 суден і кораблів.

У центральній частині Керчі на вулиці Пушкіна, 10 розташована нова база Росгвардії. У 2019 році керченські ЗМІ повідомляли про прискорене будівництво цієї бази на місці керченської філії Херсонського державного університету за адресою Пушкіна, 10. На знімках 2022 року базу збудовано повністю.

Нова база Росгвардії у Керчі, фото опубліковане 23.05.2022 року
Нова база Росгвардії у Керчі, фото опубліковане 23.05.2022 року

Біля берегової лінії розташовані відразу кілька об'єктів, які займає ФСБ і Росгвардія. На під'їздах до Керченського (Кримського) мосту в районі Цементної слобідки у в/ч розміщений 144-й моторизований полк Росгвардії, переведений сюди в 2020 році. 144-й полк входить до спеціальної бригади, що охороняє Керченський міст. Також бере участь у воєнних діях проти України.

Юридична адреса полку вказана в одному з приміщень на вулиці Кірова, 54. Цю ж адресу має в/ч 6942, де розташований 39 морський загін Росгвардії.

За заявою пресслужби російського відомства, загін виконує завдання «із забезпечення безпеки об'єктів транспортної інфраструктури та паливно-енергетичного комплексу». За даними російських ЗМІ, на озброєнні бригади стоять катери проєкту 1100М «Сарган», протидиверсійні катери проєкту 21980 «Грачонок» та бойові катери БК-16 проєкту 02510.

Неподалік, на вулиці Щорса, 38, розташоване Прикордонне управління ФСБ РФ.

Стоянка берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ розташована на Генуезькому молу.

На північно-східній околиці Керчі розташована колишня база морської піхоти ВМС України, яку тепер займає російський 630-й окремий колійний залізничний батальйон.

Радіолокаційна станція з ППО та покинутий аеродром для «Буранів»

На виїзді з міста, на 9-му кілометрі колишньої траси Керч-Феодосія (тепер «Таврида»), розташована військова частина, яку керчани так і називають: «9-й кілометр».

Вигляд на військову частину «9-й кілометр» із траси «Таврида»
Вигляд на військову частину «9-й кілометр» із траси «Таврида»

Зараз її займає 3-й радіотехнічний полк ЗС РФ. Тут було зафіксовано велику кількість військової техніки, зокрема РЛС, комплекс «Тор», гармати, а також, ймовірно, ЗРК С-300 та ракети С-400.

Неподалік цього місця, праворуч дорогою в напрямку міста Керч на картах із супутника можна побачити військовий об'єкт, на якому розташована установка РЛС.

Об'єкт розташований у глибині Керченського півстрова за піщаним кар'єром, поряд – Ольвінські каменоломні. Цей об'єкт почали будувати 24 липня 2022 року, а вже у серпні 2022-го його вже експлуатували. На картах google maps цього об'єкта наразі немає.

На північ від селища Багерове в Ленінському районі Криму на супутникових знімках можна легко розглянути жовтуватий «трикутник».

Це сліди колишнього радянського аеродрому, який міг приймати авіацію всіх типів. У тому числі виконував функцію запасної злітно-посадкової смуги при випробуваннях космічного корабля «Буран». Не використовується з 1998 року. У 2012 році аеродром було продано приватній компанії ТОВ «Лама» з Керчі, що належить жителям Єнакієвого (Донецька область). У 2015 році невідомі масово демонтували плити злітної смуги, будівлі та споруди аеродрому розграбовані.

На території покинутого військового полігону та аеродрому розташована військова база, призначення якої журналістам наразі встановити не вдалося.

Крим.Реалії продовжують наповнювати інтерактивну мапу. Якщо у вас є додаткова або уточнююча інформація про небезпечні об'єкти на півострові, ви можете надіслати її на редакційну пошту krym_feedback@rferl.org

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

  • 16x9 Image

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту Крим.Реалії з 2018 року. Протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум» від Радіо Свобода. Роботу на національних телеканалах розпочинав регіональним стрінгером. Співпрацював із такими телеканалами: ICTV, 5 канал, Еспресо, 112, Телеканал новин 24. Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, факультет філології та журналістики.

XS
SM
MD
LG