В анексованому Криму від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну почастішали сигнали щодо мінування цивільних об'єктів. Через це регулярно доводиться евакуювати будівлі органів російської влади регіону, судів, шкіл та інших об'єктів. Хто стоїть за цим і чи пов'язано те, що відбувається, з військовими діями, що розгорнулися біля кордонів Кримського півострова, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну підконтрольна Москві влада Криму стверджувала, що кримчанам «нічого не загрожує». Згодом, коли в регіоні почали фіксувати вибухи та пожежі на російських військових об'єктах, влада суттєво посилила режим безпеки на цій території.
У прикордонних із материковою частиною України регіонах Криму оголосили «жовтий» рівень терористичної небезпеки, а потім запровадили режим «середнього рівня реагування». Ці заходи обмежують права цивільного населення і суттєво розширюють повноваження російських спецслужб та органів влади.
Незважаючи на посилення заходів контролю та реагування профільних служб, у Криму поряд із повідомленнями про атаки безпілотників і вибухи на російських військових об'єктах все частіше лунають сигнали про «мінування» цивільних установ.
Що «мінують» у Криму
З початку повномасштабної російської війни проти України в Криму практично щомісяця фіксують телефонні повідомлення про нібито мінування шкіл, органів влади, судів та інших об'єктів. Особливо активними хвилі таких «мінувань» були наприкінці минулого року. Продовжуються такі випадки і зараз.
У березні в Сімферополі евакуювали співробітників «Чорноморнафтогазу» – українського підприємства, «націоналізованого» у 2014 році місцевою російською владою. Евакуацію оголосили після того, як надійшло повідомлення про замінування будівлі. На місці працювали російські силовики із собаками.
Масовими були повідомлення про мінування у січні. З цієї причини у Сімферополі спочатку евакуювали торговий центр «Меганом».
А потім такі ж заходи вжили в низці шкіл: спочатку в Керчі та Феодосії, а потім – знову в Керчі та Ленінському районі.
Схожа ситуація у школах Криму була і наприкінці минулого року. Тоді російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) навіть розглядав можливість переведення школярів на дистанційне навчання через почастішання сигналів про мінування навчальних закладів.
З цієї ж причини у лютому та грудні 2022 року в Криму припиняли роботу низки судів.
«Випадки хибних повідомлень про нібито мінування кримських судів тривають. Подібні повідомлення надійшли до всіх судів. Робота судів була знову припинена, співробітників евакуювали, інформація, що надійшла, піддана правоохоронцями ретельній перевірці на місцях. Доступ на територію та до будівель судів обмежений», – повідомляли тоді в російському управлінні судового департаменту Криму.
Наймасштабніша евакуація через повідомлення про мінування була торік у Керчі в жовтні. Тоді в місті зупинили роботу соціальних і навчальних закладів, торгових центрів та судів, розповідав кримським ЗМІ очільник російської адміністрації міста Святослав Брусаков.
Місцеві журналісти зафіксували момент евакуації працівників адміністрації Керчі. Видання Kerch.net зазначає, що повідомлення про мінування будівель у Керчі отримують кілька місяців, але поки що місцева влада і силовики «не змогли виробити дієвого способу протидії».
Усі повідомлення про мінування увКриму не підтвердилися. Профільні служби виїжджають на місце, але вибухівки не знаходять.
«За кожне «мінування» у Криму – удар по Україні»
Хто стоїть за цими фактами, достеменно невідомо. У попередні роки кримські суди карали місцевих жителів за свідомо неправдиві повідомлення про теракт (стаття 207 Кримінального кодексу Росії). Причетними до цих випадків, як правило, були кримчани чи жителі сусідньої Росії.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в «мінуванні» кримських об'єктів почали звинувачувати Україну. Зокрема радник російського глави Криму Олег Крючков закликає на кожен факт помилкового мінування відповідати знищенням інфраструктурних об'єктів в Україні.
«Замінували телефоном у Криму школи – немає одного мосту в столиці України, обстріляли село у Бєлгороді чи Курську – закінчилося залізничне сполучення між Львовом і Києвом», – заявив Крючков, коментуючи чергову хвилю телефонних повідомлень про «мінування» у Криму восени 2022 року.
На чому ґрунтуються висновки про причетність України до цих фактів, Олег Крючков не уточнює.
«Метушня нервує населення і відволікає командирів»
Регулярні сигнали про «мінування» кримських об'єктів, пов'язаних з органами російської влади, можуть побічно відображати військову реальність в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вважає фахівець з інформаційної та кібербезпеки (Україна) Костянтин Корсун.
Такими діями, як правило, тримають у напрузі рятувальні та інші служби, а також поліцію, спецслужби «антитерору»Костянтин Корсун
«Такими діями, як правило, тримають у напрузі рятувальні та інші служби, а також поліцію, спецслужби «антитерору» і нервують військових, яких можуть задіяти у разі, наприклад, великих вибухів, пожеж, епідемій тощо. Крім мети просто вимотувати «мінуваннями» є шанс, що у виконавців око «замилиться», буде втома і на справжній сигнал відреагують аби як, формально», – повідомив він Крим.Реалії.
Регулярні помилкові мінування цивільних об'єктів із масовим скупченням людей також створюють психологічний тиск на жителів регіону, які часто покладають провину за свій дискомфорт на профільні служби, вважає Костянтин Корсун.
«Постійна метушня рятувальних і правоохоронних служб нервує населення, яке частину свого роздратування підсвідомо покладає на самі служби – це психологічно. Прямо на боєздатність розміщених на території Криму військових частин це не впливає, але змушує командирів витрачати зайвий час на різні «спільні групи» та «штаби» з рятувальниками і спецслужбами, засідання, зустрічі, що негативно впливає на моральний дух. Також невдоволення та роздратування накопичуються в особового складу військових частин, задіяних у різних «чергових підрозділах», – каже експерт.
Російська влада Криму заперечує, що військові дії, спровоковані російським вторгненням в Україну, торкнулися півострова. Вона запевняє, що місцевим жителям «нічого не загрожує», оскільки їх нібито надійно захищають російські системи ППО.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
