Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) доручив «націоналізувати» майно підприємств і фізичних осіб, яких вважає лояльними Києву. Перелік об'єктів складено «спеціальною антитерористичною комісією», – зазначив Аксьонов у своєму телеграм-каналі.
Під «націоналізацію» потрапило майно ТОВ «РусЛайн Ко», (орендар ТОВ «НОВАЦЕНТР К», ТОВ «Модуль ЛТД»), АТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», ВАТ «Суднобудівний завод «Залив».
Сенсацією це рішення Сергія Аксьонова не стало. Підконтрольна Росії влада Криму перейнялася процедурою відбирання власності ще навесні 2022 року, «віддзеркаливши» таким чином ухвалений 3 березня Верховною Радою України закон про примусове вилучення об'єктів права власності РФ та її резидентів. У квітні підконтрольна РФ держрада Криму (за дорученням Аксьонова) запропонувала внести до Цивільного кодексу РФ поправки, за якими можна вилучати власність в іноземців, які вчинили «недружні дії» щодо Російської Федерації.
18 жовтня підконтрольна Росії Держрада анексованого Криму заочним голосуванням ухвалила постанову, що дозволяє визнати «власністю республіки» майно іноземних держав і громадян, «недружніх Росії».
«Це буде нокаут для тих, хто продовжує вичавлювати з Криму прибуток і при цьому веде проти нас підривну діяльність», – прокоментував ухвалу очільник парламенту Криму Володимир Константинов.
Російський адвокат і правозахисник Микола Полозов звертає увагу на те, що це далеко не перша хвиля «націоналізації», а за фактом – вилучення та перерозподіл власності в Криму. Тому після хвилі «націоналізації» в 2014 та вилучення «прикордонних» земель в «іноземців» з 2021 року говорити про те, що нова хвиля вилучення власності обмежиться вже опублікованим коротким списком підприємств, не доводиться. Поготів, що в наявності українського громадянства в Криму можна викрити багатьох.
Забиратимуть, може, і не ліквідні, але єдині активи людини, якщо вона буде запідозрена в нелояльності до окупаційної владиМикола Полозов
«Ми вже бачили, що фактично чинилися абсолютно незаконні дії стосовно деяких мешканців Криму. Наприклад, щодо власників автосервісу, який відмовився обслуговувати військові російські машини з буквою «Z», і цей автосервіс зрівняли із землею. Якщо вони таким чином підходять до права власності, що заважає їм просто забирати? Я думаю, що йтимуть кількома напрямками. Перший – виключно хижацький, забирати ліквідні активи, найбільш прибуткові. З іншого боку, це може бути елементом залякування. Забиратимуть, може, і не ліквідні, але єдині активи людини, якщо вона буде запідозрена в нелояльності до окупаційної влади», – повідомив Крим.Реалії Микола Полозов.
Дивний список
Тепер уважніше подивимося на опублікований список підприємств, що підлягають «націоналізації». Перша позиція – майно компанії «РусЛайн», що перебуває в оренді у фірм «Новацентр К» і «Модуль ЛТД». Ще у 2018 році українська служба Радіо Свобода з'ясувала, що засновниками зареєстрованої в підмосков'ї фірми «Руслайн» є українські компанії, бенефіціарії яких – українські бізнесмени Галина та Олександр Гереги.
«Новацентр К» – це оператор будівельних гіпермаркетів у Криму, які раніше займав український «Епіцентр». Назва компанії «Модуль» збігається з назвою мережі ТЦ, яку структури Герег купили разом із контрольним пакетом акцій Cantik Enterprises Ltd у 2016 році. Торгові центри цієї мережі розташовувалися у Києві, Бучі та Сімферополі.
Кримський «Центр журналістських розслідувань» того ж 2018 року виявив, що кримські компанії українських бізнесменів успішно брали участь у тендерах російського Чорноморського флоту та українських держпідприємств, які пройшли так звану «націоналізацію» у 2014 та 2015 роках.
У повідомленнях російської влади Криму зазначено, що вилучається майно ВАТ «Суднобудівний завод «Залив». Це юридична особа, яка існувала та керувала заводом ще до російської анексії півострова. На момент захоплення заводу 87% акцій належало Костянтину Жеваго. Проте ЗМІ записували цей завод і в активи бізнесмена Давида Жванії, про загибель якого в «сірій зоні» Запорізької області стало відомо у травні 2022 року. Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», який також тепер націоналізують, раніше теж належав Жванії.
ВАТ «Суднобудівний завод «Залив» було перереєстровано у 2014 році в Криму, і, судячи з російських реєстрів, зараз має 4 співробітники в штаті та декларує збитки щороку. Сам завод «Залив» у серпні 2014 року захопили люди, які представилися «самообороною Криму», і він фактично перейшов під управління заснованого в Москві ТОВ «Суднобудівний завод «Залив». Замість витісненого ВАТ було створено АТ «Суднобудівний завод імені Бутоми». За даними на кінець березня 2019 року, 60% статутного фонду цієї компанії належить ТОВ «Веста» (Самара, бенефіціар – Рашит Кадямов), 40% – ТОВ «Енкор» (Чебоксари, Чувашія).
Але, схоже, фактично завод контролюється татарстанським «Зеленодольським заводом імені Горького». Цьому є безліч свідчень – від публікацій татарстанських ЗМІ, які прямо пов'язують американські санкції проти Зеленодольського заводу з погано прихованими кримськими активами, до свідчень керчан, які у 2018 році почали повідомляти про цілі управлінські десанти із Зеленодольська.
«Фальстарт» Константинова
Про успіхи нової «націоналізації» спікер підконтрольної Росії Держради Криму Володимир Константинов прозвітував 28 жовтня. Тобто за три дні до того, як Сергій Аксьонов це доручення дав (31 жовтня).
В ефірі телеканалу «Миллет» Константинов повідомив про те, що тимчасові адміністрації введені в АТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», а також найбільшу на півострові мережу будівельних гіпермаркетів «Новацентр».
За даними ЄДРЮЛ, які наводить російський «Интерфакс», керівником тимчасової адміністрації в АТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» ще 20 жовтня було призначено колишнього директора брянського АТ «Вуглегірськ-Цемент» Олексія Дранного, керівником тимчасової адміністрації в ТОВ «Новацентр К» 18 жовтня призначено голову севастопольського відділення «Опоры России» та директора сімферопольського ТОВ «Будцентр» Олександра Романенка.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з дирекцією «Новацентр К» за контактами, вказаними на сайті, але відповіді наразі не отримали. У випадку, якщо представники згаданих у матеріалі компаній захочуть викласти свою точку зору про «націоналізацію», що проводиться в Криму, редакція надасть таку можливість.
У переліку об'єктів, озвученому Костянтиновим, є об'єкт, про який не згадував Сергій Аксьонов. Це Альмінський комбінат будматеріалів у Бахчисараї, який, за даними Константинова, належить українському бізнесменові Сергію Таруті.
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній звертає увагу на те, що більшість підприємств, які «націоналізують» в Криму, або виробляють, або продають будівельні матеріали. І те, що на чолі цього процесу стоїть «заслужений будівельник України» і творець будівельної компанії «Консоль» Володимир Константинов – не збіг.
Я не здивований інтересом пана Константинова саме до підприємств, що стосуються виробництва будівельних матеріалів, бо впевнений, що він про це давно знавТарас Загородній
«Я не здивований інтересом пана Константинова саме до підприємств, що стосуються виробництва будівельних матеріалів, бо впевнений, що він про це давно знав. І не виключено, що він особисто допоміг тому, щоб вони були «націоналізовані», – каже Загородній. Також, за його словами, є ймовірне пояснення і того, що в короткому списку «націоналізації» є дві компанії, які раніше були пов'язані з Давидом Жванією.
«Це вже звичайна історія пострадянського бізнесу. Оскільки немає стабільних прав власності, власник, який гине і не може захистити свої активи, їх просто розривають конкуренти цілком рейдерським способом», – каже Загородній.
На думку адвоката Миколи Полозова, законним власникам майна, що вилучається, навіть у нинішній ситуації необхідно фіксувати порушення права на приватну власність, у тому числі через рішення місцевих і російських судів.
«У низці випадків необхідно використовувати інструменти захисту, які надає законодавство на територіальному рівні. А в цьому випадку Росія поширює своє законодавство на окуповану територію. Проходити інстанції потрібно, збирати докази потрібно. Уся ця націоналізація ненадовго. Надалі, під час реституції, докази того, що власник боровся за своє майно, будуть корисні», – каже Полозов.
Анастасія Калініна, юристка громадської організації «КримSOS», у коментарі для Крим.Реалії звертає увагу на те, що з погляду українського законодавства будь-які рішення чи акти російської влади Криму юридично нікчемні.
«Фактично, це ситуація, схожа на заборону на володіння землі іноземцями в так званих прикордонних регіонах. Такі дії в рамках українського законодавства не мають чинності. Також відповідно до міжнародного гуманітарного права (зокрема, IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 р.), захоплення чи знищення власності протилежної сторони, невиправдане невідкладною військовою необхідністю, є воєнним злочином. Це стосується як державної, так і приватної власності на окупованій території», – каже правозахисниця та рекомендує громадянам України, чиє майно було незаконно вилучене, звертатися до прокуратури України для фіксації воєнного злочину.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
