Українські морські дрони вночі проти 1 лютого змогли потопити корабель «Ивановец» Чорноморського флоту РФ (у класифікації НАТО: Tarantul-class corvettes – КР). Ракетний катер, призначений для знищення бойових кораблів, транспортів і десантних засобів противника, навіть не встиг увімкнути й використати артилерійські установки для боротьби з безпілотниками. Докладніше – у матеріалі Крим.Реалії.
Українська розвідка заявила про знищення ракетного катера «Ивановец» Чорноморського флоту РФ внаслідок атаки на Крим у ніч із 31 січня на 1 лютого.
«Внаслідок низки прямих влучань у корпус російський корабель отримав пошкодження, несумісні з подальшим рухом», – стверджується у повідомленні Головного управління розвідки Міноборони України.
Зазначено, що російський ракетний катер патрулював Чорне море поблизу озера Донузлав біля берегів анексованого Росією Криму. На опублікованому відеозаписі бою видно, що «Ивановец» від вибухів отримав пошкодження корпусу, несумісні з подальшим рухом, дав крен на корму і затонув.
Військово-морські сили України прокоментували атаку у своєму акаунті у Facebook: «Це досить суттєва втрата з огляду на наявність лише трьох таких катерів проєкту 1241.1 у складі Чорноморського флоту РФ та озброєння, серед якого – протикорабельні ракети типу «Москіт» з дальністю до 130 км. Наразі тривають пошуково-рятувальні роботи. Враховуючи штатну кількість особового складу в 40 моряків, наслідки скорочення корабельного складу Росії теж є суттєвими».
Грамотно добили
«Вперше в історії світових війн у результаті групового удару морських дронів, які наводились через космічний сателіт, знищено бойовий корабель, який знаходився на ходу у відкритому морі у повній бойовій готовності», – написав у соцмережах український військовий журналіст, головний редактор порталу «Цензор.нет» Юрій Бутусов.
Захоплення журналіста викликала грамотно обрана тактика атаки українськими командирами з Group 13. За його словами, перший дрон вдарив у корму катера для того, щоб вивести з ладу гвинти. «Ивановец» не зміг розвинути повну швидкість, але не зупинився. Тоді другий дрон теж уразив гвинти, але вже з лівого борту. Цими двома ударами катер був надійно позбавлений ходу та маневру.
«Після чого корабель грамотно добили. Третій дрон ударив усередину корпусу під ракетними установками «Москіт» і зробив велику дірку в лівому борту», – пише Бутусов.
Журналіст також зазначає, що носова 76-мм зенітно-артилерійська установка АК-176, і дві 30-мм зенітно-артилерійські установки АК-630, здатні вести щільний вогонь по рухомих цілях на ближніх відстанях, не були приведені в дію.
Російська Федерація на момент публікації матеріалу не підтвердила інформацію про втрату «Ивановца». Проте російські військові пабліки пишуть, що катер затонув.
За даними російського військора Юрія Котенка, «Ивановец» атакували три морські дрони. Telegram-канал «ВЧК-ОГПУ» уточнив, що корабель підбили поблизу села Окунівка Чорноморського району Криму. Перший удар безпілотного катера по кораблю припав на 03:42, другий – на 03:44 і третя контрольна атака сталася о 03:47.
«О 04:00 екіпаж припинив боротьбу за живучість судна і розпочав евакуацію. А о 04:46 корабель затонув», – пише російський паблік.
Стверджується, що екіпаж із 32 людей евакуювали, одного з тих, хто перебував на борту, госпіталізували з важким пораненням. При цьому штатна кількість екіпажу становить 40 осіб.
Російський провоєнний Telegram-канал «Осведомитель» пише, що багато в чому долю ракетного катера «Ивановец» визначила наявність протикорабельних ракет П-270 «Москіт» у двох спарених побортних неброньованих пускових установках. «На викладеному ГУР відео видно, як два БЕКи точно потрапили трохи нижче однієї ПУ, викликавши потужний вибух і подальшу загибель корабля», – йдеться у повідомленні.
Проєкт 1241 «Молнія-1»
Проєктування малого ракетного катера проєкту 1241Р (ракетний – КР) радянські конструктори ЦМКБ «Алмаз» розпочали ще 1969 року. Відповідно до вимог тактико-технічного завдання він призначався для:
- знищення бойових кораблів, транспортів і десантних засобів противника;
- посилення ППО груп кораблів, транспортів, ракетних і торпедних катерів від засобів повітряного нападу, що низько летять;
- прикриття цих груп від атак легких сил противника.
Будівництво серії ракетних катерів проєкту 12411-Т і 12411-М здійснювалося з 1979 практично одночасно на трьох суднобудівних заводах СРСР. До кінця 1991 року для ВМФ СРСР збудували 41 такий ракетний катер.
Кораблі проєкту мають довжину корпусу – 56,1 м, найбільшу ширину – 10,2 м. Осадку по корпусу – 2,5 м. Водотоннажність у різних модифікацій проєкту дещо відрізняється, але лежить у межах 500 тонн.
Екіпаж катерів – 40 осіб, зокрема 5 офіцерів, включаючи командира.
Кораблі проєкту можуть розвивати максимальну швидкість 41 вузол, дальність плавання: 450 миль на 36 вузлах, 1600 миль на 14 вузлах, 2400 миль на 12 вузлах. Автономність плавання – 10 діб.
Катери проєкту 12411-М озброєні чотирма протикорабельними ракетами П-270 «Москіт», розміщеними у двох спарених пускових установках КТ-152 із трубчастими контейнерами, розташованими один над одним. Ракети розміщені побортно на верхній палубі у двох спарених нестабілізованих, неброньованих неамортизованих стартових пускових установках контейнерного типу. Пускові установки мають постійний кут піднесення, а їхні осі розташовані під кутом до діаметральної площини, розміщені у двох спарених пускових установках КТ-152 із трубчастими контейнерами, розташованими один над одним.
П-270 «Москіт» – надзвукова протикорабельна ракета, що має на своєму «борту» 300-кілограмову бойову частину (150 кг вибухової речовини) і близько тонни палива.
Артилерія ракетних катерів типу «Ивановец» представлена однією одноствольною автоматичною 76/59 артилерійською установкою баштового типу АК-176, розташованою в носовій частині верхньої палуби. Її боєзапас складає 152 постріли. На кормовій надбудові катерів проєкту 1241 для боротьби з протикорабельними ракетами, що низько летять, розміщені дві шестиствольні 30/54 АУ АК-630М.
Активне та пасивне виявлення цілей, забезпечення вироблення і видачі цілевказівки в КСУ, вирішення навігаційних завдань та управління спільними бойовими діями на кораблях проєкту 1241 ведеться радіотехнічною комплексною системою (радіолокаційним комплексом) «Моноліт-Т», розміщеною на даху ходової рубки під великим циліндрополусферичним обтічником антени активного каналу. На надбудові катерів у районі щогли розміщено РЛС управління артилерійським вогнем МР-123/176 «Вимпел».
Також ракетні катери цього проєкту озброєні системою радіоелектронної боротьби (РЕБ) «Вимпел-Р2», що дозволяє створювати активні радіоелектронні перешкоди.
Відійшов росіянам
Ракетний катер Р-334 проєкту 12411 (заводський – №211) заклали у січні 1988 року на Середньо-Невському ССЗ, що в Санкт-Петербурзі. Корабель спустили на воду вже наприкінці липня 1989 року, а 30 грудня він уже вступив до складу Чорноморського флоту ВМФ СРСР.
За угодою про розподіл Чорноморського флоту між Україною та РФ від 1997 року, Р-334 відійшов російській стороні. Ракетний катер входив до складу 295-го Сулінського дивізіону ракетних катерів 41-ї бригади ракетних катерів із базуванням на Карантинну бухту в Севастополі. У листопаді 1998 року корабель перейменували в «Ивановец» через укладений договір про шефські зв'язки бригади з адміністрацією області.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
