Повномасштабне вторгнення Росії в Україну серйозно б'є по економіці анексованого Криму. Дедалі більше його галузей стають збитковими та вимагають додаткових вливань із російського бюджету. Водночас, Росія зробила з півострова центр своєї військової логістики, внаслідок чого все більше місцевих підприємств працюють на оборонний сектор. Як війна змінила Крим і до чого це може привести його економіку, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, попри заяви російської влади про забезпечення таким чином безпеки кримчан, обернулося для півострова серйозними економічними проблемами. До посилених санкційних обмежень додалися логістичні проблеми, що загострилися після вибуху на Керченському мосту. А обмеження, запроваджені російською владою через війну з Україною, серйозно б'ють по різних галузях Криму та вимагають додаткових дотацій із федерального бюджету.
«Очікування українського наступу на Крим впливає на все»
Військові дії Росії проти України серйозно вдарили по туристичній сфері Криму. Оскільки російська влада ще в лютому заборонила цивільну авіацію на півострові, російські туристи втратили найшвидший і найзручніший шлях до регіону. В результаті місцевий бізнес зазнав серйозних збитків. Курортний сезон вперше за вісім років перебування Криму в окупації було офіційно визнано провальним. Туристичний бізнес попросив додаткових дотацій із федерального бюджету Росії.
Військові дії Росії проти України поховали всю цивільну авіацію на півострові, заборонену заради того, щоб російські військові могли використовувати кримське небо у своїх інтересах.
Неможливою через війну стала робота кримської рибальської промисловості. Це пов'язано з тим, що з 24 лютого російська влада повністю заборонила промисел у північно-західній акваторії Чорного моря від Севастополя (мис Херсонес) до херсонського берега. Це зупинило рибний промисел кількох десятків підприємств і підприємців півострова.
Восени про свої збитки заявили й кримські аграрії. Весною вони не витримали конкуренції з херсонською продукцією, яку масово завозили до Криму після окупації Херсонської області російськими військами. Українська влада заявляла, що це відбувається внаслідок мародерства російських військових, які погрожували херсонським фермерам.
А восени по них серйозно вдарило припинення повноцінної роботи Керченського мосту після вибуху на початку жовтня. Насамперед, постраждали виробники зернових, які не можуть вивезти свою продукцію до Росії, через що російські трейдери його не купують, пояснює російська влада Криму.
Покрити збитки кримські чиновники також планують за допомогою бюджетних коштів.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну «поставило хрест» на багатьох галузях економіки Криму, які протягом восьми років вважалися там перспективними, заявляють експерти моніторингової групи редакції видання BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень».
Невдачі Росії у війні поставили хрест на галузях економіки, що розглядалися в умовах окупації як профільні
«Невдачі Росії у великій війні та активні дії ЗСУ перетворили Кримський півострів не лише на прифронтовий регіон, а й на територію обмежених бойових дій. Це створило на окупованому півострові нову атмосферу очікування українського наступу на Крим, що впливає на всі сфери життя. Насамперед, це поставило хрест на галузях економіки, які розглядалися в умовах окупації як профільні: розвиток оборонної промисловості, нові інвестиційні проєкти, будівництво житла для громадян Росії, які переїхали до Криму після 2014 року, ринку нерухомості, кримській курортно-туристичній сфері та інших», – йдеться в їхній аналітичній доповіді про військово-промислову ситуацію на півострові, оприлюдненій у листопаді.
Бізнес тут не живе?
Посилення міжнародних економічних санкцій проти Росії за повномасштабне вторгнення в Україну давало надію російській владі Криму на швидкий прихід у регіон російського бізнесу, якому в нинішній ситуації нічого втрачати. Але за майже десять місяців військових дій Росії проти України до півострова дійшов лише російський «Промсвязьбанк», який опинився в санкційному списку США.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) запрошував на півострів бренд «Вкусно и точка», який прийшов на ринок Росії замість мережі «МакДональдс», що залишила Росію через її повномасштабну війну проти України. Фірма за цей час дійшла до Білорусі, а ось Крим оминає. Крим.Реалії влітку намагалися з'ясувати в офісі «Вкусно и точка», чи приймуть вони запрошення Сергія Аксьонова. У відповідь нам повідомляли, що «інформації щодо цього немає».
У грудні гендиректор мережі Олег Пароєв заявив, що у компанії «не готові заходити в Крим з логістичної точки зору».
Така позиція робить очевидними економічні наслідки для Криму після вибуху на Керченському мосту на початку жовтня. Запустити його повноцінну роботу російська влада досі не змогла. Вони стверджують, що зможуть це зробити в середині 2023 року.
Російський бізнес не поспішає заходити в Крим, оскільки невдачі російської армії на фронті під час повномасштабного вторгнення в Україну роблять очевидними нові ризики для роботи в цьому регіоні, заявив Крим.Реалії український економіст, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
Бізнеси Росії розуміють, що ризики роботи в Криму подвоєні після того, як стало зрозуміло, що Україна відвойовуватиме йогоТарас Загородній
Деякі бізнеси Росії розуміють, що ризики роботи в Криму подвоєні після того, як стало зрозуміло, що Україна відвойовуватиме його. Тож мало хто хоче заходити до Криму, бо бояться там втратити свої активи. Ділова активність у Криму максимально знижена, інвестиції фактично заморожені. Тому півострів стає більшою ношею для російського бюджету», – каже він.
Як заробити на війні
Основним джерелом стабільного доходу у Криму під час війни у Криму залишаються замовлення, пов'язані із забезпеченням потреб російської армії. На забезпечення російської армії переходять цілі підприємства Криму.
Серед них – сімферопольський завод «Фіолент», який спеціалізується на випуску приладів та систем управління, електромікромашин та електроінструментів. Для військ Росії він виробляє та збирає високоточні електричні мікромашини.
У військових цілях працюють деякі підприємства з виробництва будматеріалів. Тепер вони випускають протитанкові загородження.
Кримські хлібозаводи, за словами місцевих чиновників, відправляють на передову пиріжки та круасани, студенти коледжів шиють російським військовим речі для фронту.
Сергій Аксьонов пообіцяв пільгові позики для виробництва товарів першої необхідності для отреб російських військових.
Було максимально виведено з Криму всі виробництва, що мали якесь стратегічне значення для РосіїТарас Загородній
«Багато підприємств у Криму працюють на потреби російських військових, щоби вижити. Тому що економіка має великі проблеми. По Криму війна Росії проти України вдарила найбільше. Перший фактор – провальний курортний сезон через воєнний фактор. Це одразу ж вдарило по ринку нерухомості та будівництва у Криму. Тому що інвестори зрозуміли, що є можливість повернення Криму під контроль України. Це означає, що немає сенсу інвестувати в нові проєкти. На сферу будівництва вплинуло ще й те, що комбінати, які виробляють залізобетонні конструкції, переорієнтувалися на будівництво оборонних споруд для захисту Криму та, ймовірно, Херсонської області. Було максимально виведено з Криму всі виробництва, що мали якесь стратегічне значення для Росії. Там фактично залишилися лише ремонтні потужності для потреб російської армії», – зазначає Тарас Загородній.
Кримська оборонка та військові ризики
В умовах бойових дій Росії з Україною Крим став основним логістичним вузлом для постачання російської армії, що дислокується на півдні України, стверджують в Інституті Чорноморських стратегічних досліджень.
Його експерти зазначають, що в умовах війни Росії проти України Крим набув «нової та найголовнішої функції» – військового плацдарму для сухопутного захоплення військами Росії території України, морського вторгнення на українське узбережжя Азовського моря, ракетних обстрілів та авіаційних ударів по українських регіонах, перекриття українського судноплавства в Чорному та Азовському морях і захоплення українського острова Зміїний у лютому (на сьогодні деокупований ЗСУ).
Водночас саме російська війна та її виклики, на думку експертів Інституту, згорне розвиток кримського військово-промислового виробництва – а це нині 10 діючих із 13 заводів «Укроборонпрому», захоплених Росією в Криму в 2014 році.
Інвестицій та подальшого розвитку захоплених Росією підприємств кримського ОПК не буде
«В умовах великої війни куратори захоплених кримських заводів отримали сильний аргумент для припинення розвитку своїх кримських підшефних – воєнні ризики. Ступінь цих ризиків прямо пропорційна показникам дальності ракетних і безекіпажних систем, які є чи будуть на озброєнні ЗСУ. Тому можна прогнозувати, що інвестицій та подальшого розвитку захоплених Росією підприємств кримського оборонно-промислового комплексу не буде. Швидше за все, діяльність цих підприємств буде зведена лише до простого ремонту військових кораблів і летальних апаратів. Фактично, єдиний великий проєкт, який наразі реалізується на заводах Криму – будівництво десантно-штурмових вертольотоносців проєкту 23900 на керченському заводі «Залив». Перебіг реалізації цього проєкту стане індикатором розуміння російським керівництвом ризиків деокупації Криму», – зазначають експерти у своїй аналітичній доповіді.
Чи закінчаться у Росії гроші на Крим?
Поки Росія продовжує повномасштабне вторгнення в Україну, Крим продовжить бути для неї джерелом додаткових витрат, вважає керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
На загальній сумі російських витрат, пов'язаних із фінансуванням Криму, можуть позначитися як наслідки російських рішень про закриття кримського неба та припинення діяльності підприємств окремих сфер через війну, так і наслідки факторів, які від них не залежали – вибуху на Керченському мосту та удару по «вишках Бойка» в Чорному морі, зазначає експерт.
Поки Крим «виконує функцію військової бази» для Росії, вона продовжуватиме його фінансуватиТарас Загородній
«Удар по Кримському мосту дуже вплинув на логістику. А це все-таки великий обсяг постачання не лише військових, а й цивільних товарів. Після ударів по «вишках Бойка» видобуток газу в Криму знизився. Це означає, що там змушені споживати більше газу з Росії. А це додаткові витрати для неї. Плюс ми достовірно не знаємо економіку фінансування мобілізованих. Невідомо, з яких бюджетів вони забезпечуються. Крим є перевалковою базою, де формують мобілізовані частини. Цих людей треба одягати й годувати. У багатьох регіонах Росії ці витрати були перекинуті в місцеві бюджети», – пояснює Тарас Загородній.
Проте прогнозувати, що Росії не вистачить грошей на Крим – передчасно, вважає експерт. На його думку, поки Крим «виконує функцію військової бази» для Росії, вона продовжуватиме його фінансувати.
Тривожитися кримчанам, за словами Тараса Загороднього, слід, якщо «російські військові почнуть вивозити з Криму все, що можна», як вони це робили в багатьох регіонах України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
