За роки незалежності в Україні так і не легалізували роботу Меджлісу кримськотатарського народу. Про це на прес-конференції в Києві заявила експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
«Українське законодавство за 25 років не знайшло форми легітимації Меджлісу, не було затверджено жодних законів, це не політична партія, це не громадська організація, це, власне, представницький орган корінного народу Криму. І ті закони, які в Україні діяли, вони не підходять під формальну легалізацію Меджлісу. Були знайдені половинчасті політичні рішення, якими маніпулювали за часів влади Януковича», – сказала Тищенко.
Фактором визнання на законодавчому рівні роботи Меджлісу в Україні, можна вважати постанову про визнання кримських татар корінним народом Криму, відзначають експерти.
«У постанові Верховної Ради України від 20 березня 2014 року чітко сказано, що Україна визнає офіційними органи корінного кримськотатарського народу Меджліс і Курултай. І просить Кабмін розробити відповідне законодавство», – підтвердив голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
Він також зазначив, що проекти законів існують, проте «важливо, щоб політичний істеблішмент України доклав максимальних зусиль, щоб урегулювати це питання».
«Це питання певних бюрократичних кроків, політичної волі, узгодження, моменту, щоб це зрозумів і усвідомив парламент, щоб проголосувати за рішення. Не все пропало», – підсумувала Тищенко.
Однак для Росії ухвалення українських рішень не стане вагомим фактором у ставленні до Меджлісу, вважають експерти.
У Сімферополі 17 березня триває чергове засідання суду за позовом про заборону діяльності Меджлісу кримських татар на півострові.
Останнє засідання у цій справі відбулось 10 березня, на якому адвокат Меджлісу подав клопотання про те, щоб перенести засідання на увазі того, що він не встиг ознайомитися з матеріалами справи. Суд клопотання задовольнив.
7 березня захисту Меджлісу передали документи за позовом, ініційованого призначеної Москвою прокурором Криму Наталією Поклонської. Таким чином, на ознайомлення з матеріалами справи, які налічують більше 600 сторінок, дали менше трьох діб.
Верховний суд Криму, підконтрольний Росії, приступив до розгляду позову про заборону Меджлісу кримськотатарського народу 3 березня. Звинувачення вимагало долучити до справи папку документів, які, за версією російського слідства, підтверджують, що дії представницького органу кримських татар є «протиправними та екстремістськими». Керівники Меджлісу прогнозують, що, швидше за все, суд задовольнить вимоги прокуратури.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».