Доступність посилання

Експерт: нова хвиля репатріації кримських татар зіткнеться з великими проблемами


У Російській Федерації система отримання громадянства має триступеневу систему, яка істотно ускладнить можливість репатріації кримських татар до анексуваного Росією Криму. Про це у вечірньому ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла голова Комітету «Громадянське сприяння» Світлана Ганнушкіна.

«Крим – одна з таких територій, куди не захочуть приймати і не приймають людей, які мають намір отримати російське громадянство й жити в Росії, жити в Криму. По-перше, у нас триступенева система. Спочатку людина вважається такою, що тимчасово перебуває, потім – тимчасово проживає, отримує дозвіл на тимчасове проживання, потім вид на проживання й тільки потім громадянство. Це може зайняти вісім років, якщо все нормально, а може зайняти ще більше часу й узагалі не реалізуватися. Для того, щоб перейти на перший етап, потрібно вкластися в квоту, отримати її. Яким чином ці квоти розподіляються, нікому не відомо. Коли щось обмежується, воно стає об'єктом корупції... Без квоти отримати дозвіл на тимчасове проживання можуть тільки подружжя й дуже близькі родичі громадян Росії», – сказала Ганнушкіна.

Світлана Ганнушкіна

Світлана Ганнушкіна

Правозахисниця зазначила, що й у випадку з подружжям отримати російське громадянство буває складним завданням. Ганнушкіна навела приклад того, як важко через якусь несуттєву дрібниці стати громадянином Росії деяким людям.

«Жінка, російська громадянка, у якої чоловік азербайджанець, не може оформити документи, тому що він Рефат-огли по азербайджанському паспорту й Рефатович у свідоцтві про шлюб. По-моєму, всім відомо, що Рефат-огли і Рефатович – це те ж саме», – розповіла Ганнушкіна.

Також правозахисниця підкреслила, що на цей момент повертатися кримським татарам до анексованого півострова – не найкраща ідея.

«Крим узагалі фактично закритий, і я б не радила людині, який сьогодні захоче репатріюватися до Криму, цього робити. Тому що у кримських татар, які жили й живуть у Криму зараз, надзвичайно багато проблем, тому що не до кінця оформлені документи на право власності, не було реєстрації, яка в Україні була необов'язкова, а в нас судяться постійно про проживання виключно на підставі цієї реєстрації. Ми весь час зараз намагаємося таким людям допомогти, але з не дуже великим успіхом», – резюмувала Ганнушкіна.


Зараз найбільша діаспора кримських татар проживає в Узбекистані, куди їх 1944 року депортували з Криму за наказом радянської влади.

За різними даними, зараз в Узбекистані проживають від 70 до 100 тисяч кримських татар. В основному, місцями їхнього компактного проживання стали населені пункти Ташкентської й Ферганської областей, а також Самарканд.

Більшість депортованих кримчан через десятиліття повернулися додому, проте деякі сім'ї або не мають коштів для переїзду, або облаштували свій побут в Узбекистані.

Кримськотатарське населення примусово виселили з Криму 18 травня 1944 року. 1989 року Верховна Рада СРСР визнала депортацію незаконною і злочинною. В Україні депортація визнана геноцидом.

XS
SM
MD
LG