Доступність посилання

ТОП новини

У Нікітському ботсаду розпочалася конференція зі збереження різноманіття рослинного світу


Сьома науково-практична конференція зі збереження біорізноманіття рослинного світу розпочала свою роботу 26 вересня в Нікітському ботанічному саду.

Як повідомляє агентство «Крыминформ», у конференції беруть участь 120 учених із 11 країн.

За словами завідувача відділом біології розвитку рослин, біотехнології й біобезпеки НБС, доктора біологічних наук Ірини Мітрофанової, до Ялти прибули фахівці із сусідньої Росії, Казахстану, Білорусі, Молдови, Таджикистану, Таїланду, Німеччини, Італії, Ізраїлю, Фінляндії та США.

«Основна тема доповідей і секцій пов'язана зі збереженням біорізноманіття рослин, але не традиційними способами, а в пробірці, із застосуванням біотехнологічних розробок», – зазначила вона.

За словами вченого, в кожній країні є свої розробки в цьому напрямі. Представники Італії й Фінляндії приїхали з доповіддю про кріотехнології.

«У цій ситуації вони хочуть із нами поділитися сучасними можливостями. Метод глибокої заморозки дозволяє ще й оздоровлювати рослини. Це передові технології кріооздоровлення рослин, що не просто прискорюють збереження якихось видів, а дає можливість робити це більш ефективно. І, що найголовніше, робить цю роботу менш затратною», – зазначила Митрофанова.

За словами завідувача відділом, Нікітський ботсад працює в галузі біотехнології вже 40 років. «Розпочиналося все з лабораторії, яка 1986 року переросла в відділ, – повідомила вона. – Кріооздоровленням ми тільки починаємо займатися, але й інші методи збереження рослин, селекція, відновлення втрачених видів, індукування розвитку – цю роботу ми ведемо давно й успішно».

Проблемою збереження біологічного різноманіття й біоінженерії займаються всі провідні країни світу. Як пояснила вчена, останні 15-20 років разом із сільгосппродукцією між країнами й континентами переміщаються шкідники й паразити.

«Наприклад, вірус шарки сливи, який уражає тотально всі кісточкові культури, плюс 132 види є його носіями. Це як рак. І генна інженерія в цьому випадку швидше спрацює, ніж інші методи», – впевнена вчена.

Вона додала, що масове впровадження біоінженерії стане можливим тільки після ухвалення в Росії закону про вирощування генно-модифікованих рослин. Такого закону немає і, навпаки, в нього багато ворогів. Але експериментальні майданчики повинні бути», – зазначила Митрофанова.

Конференція триватиме протягом п'яти днів. В анексованому Криму вона відбувається вже другий рік поспіль. До цього симпозіум відбувався у Волгограді, Мінську, Москві.

XS
SM
MD
LG