Доступність посилання

Українські громадські активісти запропонували створити закон про колаборацію


У Києві озвучили пропозицію про створення закону про колаборацію. Після деокупації українських територій завданням документа стане визначення ступеня вини й покарання для людей, які співпрацювали з проросійською владою й угрупованнями на окупованих територіях України. У той же час невинних за рішенням суду зможуть звільняти від звинувачень із боку громадськості. Таке питання обговорювалося 7 листопада в рамках дискусії «Деокупація: як це працює?», повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Ідея створення закону про колаборацію, як кажуть активісти, прийшла від проукраїнськи налаштованої громадськості, що мешкає на окупованій нині території. Таким чином, відповідно до задуму, жителі Донбасу та Криму отримають «право на відповідальність – право на чисте ім'я».

Олена Стяжкіна

Олена Стяжкіна

«Нам потрібен закон про колаборацію, який зняв би провину з тих, хто не винен, і чітко прописав не кримінальні, а адміністративні, цивільні покарання для тих, кого треба покарати. Це важкий механізм, але, якщо ми ухвалимо такий пакет, то знімемо «пляму» й головне – мінне поле кремлівського сепаратизму, нав'язаного Україні. Ми говоритимемо про війну, про жертв війни, про дітей війни, про репарації, реституції й винних. Це дуже проблемно, але це бачення тих, хто перебуває там і думає про Україну, чекає на Україну», – сказала доктор історичних наук, волонтер руху «Деокупація. Повернення. Освіта» Олена Стяжкіна.

Погляд із іншого боку озвучила кандидат психологічних наук, соціальний психолог-конфліктолог Ірина Брунова-Калісецька. Вона підняла питання про ставлення жителів материкової, вільної від окупації території України до жителів Донбасу і Криму після процесу деокупації.

Ірина Брунова-Калісецька

Ірина Брунова-Калісецька

«Потрібно говорити про те, наскільки ми самі готові налагоджувати довіру з людьми, які залишилися на окупованій території – Донбасу і Криму. Я психолог і можу собі дозволити думати не про те, що ми будемо робити з людьми, а про те, що ми робитимемо зі страхами, горем, болем, гнівом, які є з двох сторін на окупованих і всіх інших територіях України. Без розуміння, що ми робитимемо з цим, ніяка інша політика – ні освітня, ні економічна – не зможе вирішити ті соціальні проблеми, психологічні, які будуть спадщиною цієї війни», – зазначила Брунова-Калісецька.

Учасники дискусії «Деокупація: як це працює?» зійшлися на думці, що вже сьогодні є актуальним питання не тільки процесу деокупації, а й стабілізації українського суспільства після повернення під контроль України територій Донбасу та Криму.

Україна й Захід звинувачує Росію в підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».

XS
SM
MD
LG