Рідні фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» з громадського об'єднання «Кримська солідарність» розповіли про умови утримання заарештованих, а також про проблеми медичного характеру, з якими вони стикаються. Про це 10 грудня повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
У СІЗО Сімферополя, де перебувають обвинувачені у справі, не дотримана норма житлоплощі на людину.
«Ми направили лист кримському омбудсмену з проханням перевірити цю установу. Мені прийшла відповідь, що в СІЗО-1 Сімферополя ліміт наповнення – 817 осіб, а фактично там перебувають1519 осіб станом на серпень 2016 року», – розповіла Аліє Абселямова, дружина Енвера Мамутова, одного з бахчисарайських фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір».
Це означає, що кількість ліжок у СІЗО істотно менше кількості ув'язнених, тому вони змушені спати по черзі, що відбивається на їхньому стані здоров'я та якості підготовки до судових засідань.
Крім того, рідні заарештованих акцентують увагу на «повній антисанітарії» в СІЗО.
«Відомий випадок потрапляння тарганів у їжу. Про це розповів один з фігурантів справи. Також вони скаржаться на укуси бліх і клопів, які довго не загоюються і гнояться. Рани від укусів можна помітити на руках арештантів під час засідань», – зазначила Абселямова.
Вона додала, що адміністрація СІЗО запевняє, що дезінфікує приміщення щоквартально, «проте ефективність процедури для нас – під питанням».
Окремо родичі фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» акцентують увагу на медичному обслуговуванні в СІЗО і ситуації з передачею ліків заарештованим – їм явно не надають необхідного лікування і перешкоджають передачі медикаментів.
«Вадим Сірук скаржиться на проблеми з зубами, а єдине пропоноване в СІЗО лікування зубів – видалення. Терапевтичної стоматдопомоги не передбачено взагалі. Тривалий час не надавали допомогу Арсену Джеппарову, який потребує хірургічної операції. Коли її все ж провели, то ще до того, як він відійшов від загального наркозу, його перевели в звичайну камеру СІЗО, не надавши післяопераційного догляду. Ми це розуміємо не інакше як практику катувань. Також відомо про проблеми зі здоров'ям Рефата Алімова і про те, що йому не дають необхідні ліки і не приймають для передачі, заявляла його мати», – повідомила Абселямова.
«Кримська солідарність» пояснює: для того, щоб передати медикаменти в СІЗО потрібно прикласти до них ксерокопію декларації про відповідність та холодового ланцюга.
«Фармацевти в аптеках самі дивуються таким назвам і термінам. Більш того, якщо навіть ліки будуть разом з цими документами, не факт, що їх приймуть для передачі», – додала Абселямова.
Фігуранти ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» перебувають у в'язниці вже більше півроку. Перших чотирьох обвинувачених заарештували 11 лютого 2016 року. Найбільш відомий з них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку. Крім нього затримали алуштинця Мусліма Алієва і жителя села Краснокам'янка Енвера Бекірова, які працювали будівельниками, а також торговця квітами з Ялти Вадима Сірука.
Правозахисники вважають заарештованих ялтинців політичними в'язнями.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні та в більшості країн Заходу вона може діяти легально.