Фігуранту ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Вадиму Сіруку на два місяці, до 8 квітня, продовжили термін утримання під вартою. Про це 3 лютого в коментарі Крим.Реалії повідомила дружина затриманого Анна Богачова.
За її словами, сторона захисту просила змінити запобіжний захід на більш м'який.
«Під час кожного засідання адвокати просять змінити запобіжний захід на домашній арешт або підписку про невиїзд. Тому що утримання в СІЗО – це найжорсткіший варіант. Немає ніяких доказів того, що Вадим може сховатися від слідства або знищити докази. Але кожного разу суд задовольняє клопотання сторони обвинувачення», – додала Богачова.
Вона також зазначила, що 3 лютого проходять ще кілька судів з фігурантами кримської «справи Хізб ут-Тахрір».
«Сьогодні розглядають апеляційні скарги на продовження арешту «бахчисарайській четвірці»: Зеврі Абсеїтову, Ремзі Меметову, Рустему Абільтарову та Енверу Мамутову. Також проходять суди з продовження арешту іншим членам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір»: Енверу Бекірову, Мусліму Алієву та Емір-Усеїну Куку», – додала Богачова.
У середині січня Вадима Сірука звинуватили в захопленні влади в Росії.
Фігуранти ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» перебувають у в'язниці вже більше ніж півроку. Перших чотирьох обвинувачених заарештували 11 лютого 2016 року. Найбільш відомий з них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку. Крім нього були затримані алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.
Правозахисники вважають заарештованих ялтинців політичними в'язнями.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні та в більшості країн Заходу вона може діяти легально.
