Доступність посилання

ТОП новини

Переселення на замовлення: як росіяни забирають роботу у кримчан


Реставраційні роботи на території Генуезької фортеці в Судаку
Реставраційні роботи на території Генуезької фортеці в Судаку

За останні три роки в Криму сформувалася тенденція ‒ великі замовлення на проектування, будівництво, реконструкцію, обслуговування будівель і комунікацій місцевий уряд передає на виконання російським фірмам. При цьому кримським підприємствам не вистачає роботи.

Наочний приклад ‒ дев'ять замовлень підконтрольна Росії кримська влада віддала фірмі з Санкт-Петербурга «Меандр». Вона проводитиме проектні, пошукувальні, а також ремонтно-реставраційні роботи на таких об'єктах культурної спадщини:

  • «Мечеть і медресе» (1314 рік) і «Комплекс монастиря Сурб-Хач» (XIV століття) ‒ у Старому Криму;
  • «Садиба Палласа» (кінець XVIII століття) і «Будинок офіцерського зібрання 51-го піхотного Литовського полку» (1910-1913) ‒ у Сімферополі;
  • «Комплекс споруд Судацької фортеці» (XIV-XV століття) ‒ у Судаку;
  • «Комплекс споруд палацу» (1910-1911 роки) ‒ у Лівадії;
  • «Палац «Ластівчине гніздо» (1912 рік) ‒ у Гаспрі;
  • «Комплекс споруд Воронцовського палацу» ‒ в Алупці;
  • «Будинок, у якому жив письменник А.П. Чехов» (1899-1904 роки) ‒ в Ялті.
«Ластівчине гніздо», Ялта, архівне фото
«Ластівчине гніздо», Ялта, архівне фото

Фірма «Меандр» зареєстрована в Санкт-Петербурзі і працює на ринку проектування, будівництва й реставрації Росії з 2007 року. Вона має одного засновника і статутний капітал у 30 тисяч рублів.

Серед виконаних проектів компанія називає ремонтно-реставраційні роботи «Ленінського залу» в Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург), реставрація приміщень Павловського палацу (Санкт-Петербург), Новосибірського державного академічного театру опери й балету.

Реставрація кінотеатру «Україна» в Севастополі ‒ також справа фахівців «Меандра».

Реставрація кінотеатру «Україна» в Севастополі
Реставрація кінотеатру «Україна» в Севастополі

Як розповіла представник компанії «Меандр» Дар'я Кокоріна, реставраційні роботи кримських об'єктів уже розпочалися, а закінчити їх планують навесні 2017 року.

«Є певні графіки виконання робіт. У травні ми плануємо завершення робіт на об'єктах Республіки Крим ‒ це Воронцовський палац, Лівадійський палац. На всіх об'єктах, щодо яких у нас укладені держконтракти, робота вже розпочалася і ведеться в рамках першочергових протиаварійних робіт», ‒ пояснила Кокоріна.

Голова «Кримського антикорупційного комітету» Ілля Большедворов пояснює, що російське законодавство дозволяє розподіляти замовлення таким чином.

У нас багато закупівель проводяться у єдиного постачальника ‒ є така поправка в 44 законі, нею часто зловживають
Ілля Большедворов

«У нас багато закупівель проводяться у єдиного постачальника ‒ є така поправка в 44 законі (Федеральний закон «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» ‒ КР), нею часто зловживають. У нас і дороги під цю статтю ремонтують ‒ закуповують товари у єдиного постачальника. Чи є корупційна складова, сказати складно без аналізу документів. Але фірм, які займаються реставраційними роботами, досить багато, і я не знаю, яким чином одразу на дев'ять об'єктів видано одній фірмі», ‒ каже Большедворов.

Представники кримських фірм стверджують, що кримські замовлення все частіше передають російським підрядникам, незважаючи на те, що на півострові вистачає фахівців для цих робіт.

Це тренд ‒ проектують усі, окрім кримчан, у генплані кримчани не задіяні, місцеві професіонали не задіяні
Дмитро Дегтярьов

«У нас так усі об'єкти у Криму розійшлися. Це тренд ‒ проектують усі, окрім кримчан, у генплані кримчани не задіяні, місцеві професіонали не задіяні», ‒ говорить керівник архітектурного бюро 8D architects Дмитро Дегтярьов.

Ці спостереження підтверджує журналіст-розслідувач, автор низки публікацій про інвестування у Криму Вікторія Веселова.

«Російські бізнес-структури активно освоюють Крим. Це помітно й за тенденціями в розподілі бюджетних підрядів, і за тим, хто отримує кримську землю й майно під свої інвестпроекти. Російським компаніям успішно роздають кримські санаторії в наймальовничіших місцях, заводи, землі й інше кримське майно. Нерідко в цих інвесторів сумнівна репутація й незначні фінансові можливості. У той же час, місцеві компанії, що присутні на кримському ринку, як правило, або пов'язані з окупаційною владою, або годують їхніх друзів і родичів», ‒ стверджує Веселова.

Витіснення кримчан із півострова помітне не тільки в бізнес-середовищі, стверджує член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. За його словами, місцевих жителів усе частіше позбавляють престижних робочих місць ‒ замість них на півострів приходять російські фахівці.

До 2030 року на півострів може переселитися приблизно 300 тисяч росіян, тобто 15 відсотків від нинішнього населення
Ескендер Барієв

«Росіян закликають працювати до Криму на посади з високою зарплатою, житлом і так далі. За розрахунками російських статистиків, до 2030 року на півострів може переселитися приблизно 300 тисяч росіян, тобто 15 відсотків від нинішнього населення», ‒ розповів Барієв.

Психолог із Криму Лариса Волошина впевнена, що кримчан цілеспрямовано видавлюють із усіх сфер життя півострова. При цьому приїжджі росіяни отримують краще становище.

«Зауважте, основні переселенці до Криму ‒ це чиновники чи військові. У них інша оплата праці, вони інакше живуть. У цій ситуації місцеві жителі відчувають себе людьми другого сорту. Їм, навпаки, пропонують роботу у віддалених регіонах Росії ‒ щоб можна було виїхати туди назовсім», ‒ вважає фахівець. На її думку, така політика спрямована на якнайшвидше інтегрування півострова до складу Росії.

За повідомленнями Держстату Росії, після анексії півострова до Криму з країн СНД прибуло прибуло 45 тисяч осіб із метою зміни місця проживання. За цей час приблизно 20 тисяч кримчан, за офіційними повідомленнями української влади, переселилися на материкову Україну. Громадські працівники ж стверджують, що реальна кількість кримських переселенців ‒ приблизно 100 тисяч осіб.

XS
SM
MD
LG