Доступність посилання

ТОП новини

«Порушення прав людини вважаються нормою»: нова резолюція ООН і Крим


В ООН закликає Росію припинити політику зміни демографічної ситуації в Криму ‒ це одне з основних положень резолюції Генеральної асамблеї від 18 грудня. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров напередодні ухвалення документа сказав, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму ‒ вигадка.

Резолюція засуджує затримання активістів у Криму, зокрема, представників громадського об'єднання «Кримська солідарність», а також практику призову чоловіків на службу в російську армію. ООН закликає припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за висловлену думку, звільнити всіх незаконно затриманих громадян України та забезпечити їхнє повернення на батьківщину. Про значення резолюції йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров висловив Крим.Реалії думку, що покращення у сфері прав людини в анексованому Криму очікувати не варто.

Не знижуватиметься динаміка щодо порушень прав людини. Тут вони вважаються нормою
Абдурешит Джеппаров

– Я нагадаю, що в лютому-березні в Криму була заарештована рекордна кількість людей. Ми це називаємо сезоном арештів. Осінь також була «врожайною» для російської влади в плані арештів. Напевно, найближчим часом не знижуватиметься динаміка щодо порушень прав людини. Тут вони вважаються нормою, причому можна не реагувати на жодні санкції, резолюції, абсолютно ні на що. Це Росія з усіма наслідками та обставинами. Заміщення населення дуже відчутне: під різними приводами витискаються кримські татари та проукраїнськи налаштоване населення, водночас стимулюється заїзд росіян. Зайшов бізнес із Росії ‒ і з ним люди, військові залишаються в Криму на пенсію.

Абдурешит Джеппаров
Абдурешит Джеппаров

Російський правозахисник Андрій Юров розмірковує, наскільки корисною може бути нова резолюція для захисту кримчан від переслідувань із боку російської влади.

Дуже важливо, щоб міжнародне товариство не забувало про те, що відбувається в Криму
Андрій Юров

– Росія не має ніякого права творити там те, що вона творить. Боюся, що прямої дії ця резолюція не має, але такі резолюції потрібні. Дуже важливо, щоб міжнародне товариство не забувало про те, що відбувається в Криму з кримськими татарами, мусульманами, українськими активістами, з українською церквою. Потрібно, щоб це постійно звучало, адже якщо цього не буде, то через якийсь час реальні політики не захочуть звертати увагу на порушення прав людини. Ця резолюція потім може стати інструментом для роботи вже реальних політичних сил Євросоюзу, якихось ще організацій із російською владою. Тому пряме її значення мінімальне, а непряме дуже значне. З моєї точки зору, загальна ситуація з правами людини в Росії погіршилася, особливо в провінції.

Андрій Юров
Андрій Юров

Андрій Юров переконаний, що правозахисний рух і громадянське суспільство в сусідній Росії переживають один із найгірших періодів у новітній історії країни.

‒ Якщо говорити про «московську справу», позитив має полягати в тому, що хотіли посадити 20 осіб, а посадили 10 осіб? У провінції помирають усі правозахисні організації, нікого не залишається. Ситуація, безумовно, погіршуватиметься. Я не бачу жодної причини того, щоб влада припинила тиснути на громадянське суспільство. Так, у Москві все добре, але я не бачу ніякого виходу, якщо міжнародне товариство не почне серйозно думати, що робити з такою величезною країною, членом Ради Європи тощо.

Російська громадська активістка та правозахисниця Віра Лаврешина вважає Крим особливою територією, де російська влада дозволяє собі суттєвіші порушення прав людини, ніж у тій же Москві.

‒ Насправді, звісно, стало більше порушень, навіть більше, російська влада перестає соромитися, гратися в демократію. Ми це бачимо за їхньою реакцією на громадянські протести в Москві ‒ можна собі уявити, що вони дозволяють собі в Криму, куди правозахисникам шлях заказаний. Іноді туди приїжджає мобільна група, щоб отримати відомості про те, що там діється, з перших рук. Цілком очевидно, що репресії, наступ на залишки прав в окупованому Криму українського й кримськотатарського цивільного населення ‒ жахлива картина. Всі ці облави, які проводяться з особливою жорстокістю: силовики вриваються в будинки, наставляють зброю на дітей, на літніх людей, доводять до смерті. Все це з холодним презирством до європейців, а потім говорять, що ніякі права не порушуються.

Віра Лаврешина впевнена, що Росія продовжуватиме мілітаризацію Криму, після якої, на її думку, можуть бути ще серйозніші порушення прав людини.

Розпочатий геноцид корінного населення в Криму не можна заперечувати
Віра Лаврешина

– Мені здається, може дійти до введення військ ООН, коли Європа відчує загрозу й собі теж. Ось-ось приєднають Білорусь, і це начебто в порядку речей. А зараз будують спільний «Північний потік-2» з Росією, яка потім отримані гроші вкладатиме в війну, створюючи загрозу Європі. Резолюції залишаються на папері, хоча, звісно, санкції діють. Потрібно продовжувати таку політику, вони мають бути серйознішими. Розпочатий геноцид корінного населення в Криму не можна заперечувати, це слово треба вимовляти ‒ гібридний, але геноцид.

Заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева вважає, що подібні резолюції мають важливий довготривалий ефект.

Такого роду резолюції міжнародних організацій мають накопичувальний ефект
Таміла Ташева

– Росія наразі не йтиме на жодні поступки. Я погоджуся з російськими колегами, що потрібно посилювати списки санкцій та економічний тиск на Росію. Але окрім цього треба ухвалювати міжнародно-правові документи, які знову й знову свідчитимуть про те, що Росія ‒ країна-агресор, що вона порушує права людини на окупованому півострові, що вона має за це відповідати. Такого роду резолюції міжнародних організацій мають накопичувальний ефект. Факт агресії почали фіксувати з 2014 року, щоб навіть через 5-10 років позиція жодної з країн цивілізованого світу не могла змінитися. Дуже важливо, що Росія була ще тоді зафіксована як країна-агресор. Якщо злочинець щось вкрав, то його право на це не може вважатися набутим законним способом.

Таміла Ташева
Таміла Ташева

Тим часом голова робочої групи з міжнародно-правових питань при постійному представництві Криму при президенті Росії Олександр Молохов у коментарі «РИА Новости» розкритикував ухвалення резолюції і сказав, що «будь-які заочні оцінки стану ситуації з правами людини в Криму не мають жодного сенсу без безпосереднього відвідування півострова представниками іноземних делегацій та правозахисниками».

Таміла Ташева вказує на те, що пропозиції російської сторони до міжнародних правозахисників приїхати в анексований Крим, щоб оцінити ситуацію на місці, спрямовані насамперед на легалізацію окупації півострова, оскільки в такому випадку іноземним делегаціям нав'язують узгодження поїздки з Москвою, а не з Києвом.

‒ Вони постійно говорять: «Приїжджайте, ми вам все покажемо». Насправді, у 2015 році на півострові була місія від Турецької республіки, і росіяни намагалися показати їм «потьомкінські села». Представники колаборантських кримськотатарських організацій розповідали, що їх ніхто не утискає тощо. Але в підсумку вийшов дуже хороший звіт: турецька сторона розповіла про утиски кримськотатарського населення, українського політичного товариства, про перші хвилі політичних переслідувань. Після цього була місія Ради Європи на чолі з Жераром Штудманом, яку розкритикували правозахисники, оскільки вона не показала того, що мала. Оцінки та формулювання були дуже м'якими, певно, щоб залишити двері відкритими для нових приїздів до Криму.

Таміла Ташева підкреслює, що українська сторона наполягає на моніторингових місіях, які узгоджені з Києвом і відображають реальний стан справ із правами людини в анексованому Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG