Доступність посилання

ТОП новини

«Повернути своє в Криму за рахунок вашого у всьому світі»: чи зможе «Нафтогаз України» отримати від Росії компенсацію за кримські активи


Українська бурова установка «Петро Годованець», захоплена Росією після анексії Криму
Українська бурова установка «Петро Годованець», захоплена Росією після анексії Криму

«Нафтогаз України»​ виграв у Гаазі позов проти Росії, яку суд зобов'язав виплатити п'ять мільярдів доларів за незаконно захоплені активи в Криму. Експерти сходяться на думці, що Росія не добровільно виплачуватиме цю суму, проте є можливість отримати гроші за рахунок заморожених на Заході російських активів.

Арбітражний трибунал при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі зобов'язав Росію виплатити НАК «Нафтогаз України» 5 млрд доларів за незаконно захоплені активи в Криму. Про це минулого тижня повідомив голова правління компанії Олексій Чернишов на своїй сторінці у фейсбуці.

«П'ять мільярдів доларів... Це компенсація за збитки та втрачене майно Нафтогазу в Криму, починаючи з 2014 року», – написав він.

Як повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, 5 млрд доларів – це ті прямі збитки, які можна було підтвердити.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

«Нафтогаз» практично весь опинився відразу ж під контролем російських окупантів. Після вторгнення в Крим «вишки Бойка» залишаються під їхнім контролем. Йдеться про пряму та абсолютну шкоду для компанії «Чорноморнафтогаз», тому що вони відразу потрапили повністю під контроль російських окупантів», – розповів Рефат Чубаров.

Компанія вимагала стягнути з Росії 10 млрд доларів плюс відсотки. Однак суд вирішив, що сума компенсації має дорівнювати справедливій ринковій вартості активів «Нафтогазу» до моменту їх експропріації.

Пресслужба «Нафтогазу» зазначає, що арбітражні рішення можна виконувати через механізм примусового виконання.

«Отже, у разі відмови Росії від добровільного виконання рішення суду, згідно з Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, «Нафтогаз» має право розпочати процес визнання та допуску до примусового виконання рішення на території тих держав, де є активи РФ», – йдеться у повідомленні.

У вересні 2017 року «Нафтогаз» подав позов проти РФ до Міжнародного трибуналу з вимогою відшкодувати збитки через втрату активів у Криму. До переліку оціненого майна увійшли виробничі активи дочірньої компанії «Чорноморнафтогаз», газ у підземному сховищі у Криму, а також активи інших дочірніх компаній «Нафтогазу». Надалі позов оновлювався.

У лютому 2019 року суд ухвалив рішення на користь «Нафтогазу». Після чого розпочалася друга стадія арбітражного провадження – визначення розміру компенсації втрат «Нафтогазу». У липні 2022 року Гаазький апеляційний суд підтвердив юрисдикцію Арбітражного трибуналу у справі.

Арбітражний трибунал у Гаазі 21 лютого 2022 року – за три дні до початку повномасштабного військового вторгнення російської армії в Україну – розпочав слухання щодо визначення розміру компенсації «Нафтогазу України» «за втрачену можливість використовувати активи в Криму».

Кримські активи та їх вартість

Наприкінці 2015 року «Нафтогаз» озвучив список активів у Криму, за які має намір позиватися. Як проінформувала пресслужба НАК, лише за 2014 рік компанія зазнала збитків від окупації Криму в розмірі 13,8 млрд гривень.

Водночас вартість втрачених активів на анексованому півострові становить 15,7 млрд грн. Згідно з повідомленням, ці суми підтверджені висновками міжнародних аудиторів.

«Нафтогаз» втратив у Криму та на шельфі 15 родовищ нафти і газу, 3 перспективні площі покладів нафти та газу, Глібовське підземне газосховище, понад 1200 км магістральних газопроводів, 43 газорозподільні станції, 29 одиниць плавзасобів, 4 плавучі бурові установки, високотехнологічні – «Петро Годованець» та «Незалежність», а також багато інших об'єктів виробничої інфраструктури. Крім того, втрачено можливість вести розробку родовищ, запаси яких становлять близько 50 млрд куб м газу, 3,5 млн тонн нафти та 1 млн тонн газоконденсату», – наголошувалося в повідомленні.

Розвідку та видобуток вуглеводнів на родовищах, розташованих на суші та в морі, вело підприємство «Чорноморнафтогаз», створене ще за радянських часів. До березня 2014 року це підприємство було дочірньою компанією державного «Нафтогазу України». Розвідані сумарні запаси 11 родовищ «Чорноморнафтогазу» з природного газу становлять близько 60 млрд кубометрів. Дані про сотні мільярдів, а то й трильйони газових запасів на шельфі Чорного моря мають прогнозний характер.

За даними НАК «Нафтогаз України», у 2014 році було видобуто 2 млрд куб м газу, в основному на шельфових родовищах за допомогою платформ, відомих як «вишки Бойка». До 2014 року обсяг «блакитного палива», що піднімається з шельфу, стабільно становив близько 2 млрд куб. м. Весь обсяг кримського газу, що видобувається, використовувався на півострові. Це становило 70% загальної потреби, решта газу надходила з материкової України магістральним газопроводом.

Голова «Чорноморнафтогазу» Світлана Нєжнова в інтерв'ю Крим.Реалії в березні 2019 року, оцінюючи вартість активів, повідомила: «Сума може бути як більшою, так і меншою за $5 млрд, оскільки арбітри зараз визначать графік слухань зі збитків. Цей розгляд може тривати півтора-два роки. Експерти «Нафтогазу» зробили попередній розрахунок, але суд залучить міжнародні консалтингові компанії, які безпосередньо оцінюватимуть втрачене майно». Голова «Чорноморнафтогазу» додала, що на 1 березня 2019 року з моменту анексії Росією було видобуто в Криму близько 9 млрд кубометрів газу.

Самопідйомна бурова установка «Таврида» у Чорному морі
Самопідйомна бурова установка «Таврида» у Чорному морі

У лютому 2020 року голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв заявив, що сума оцінки втрачених активів у Криму близька до восьми мільярдів доларів, і вона включає всі активи, у тому числі газ, який «просто крадуть на Одеському та Безіменному родовищах».

Як повернути своє

Як відомо, Росія не платить за подібними позовами. Яким чином у такому разі Україні отримати компенсацію за втрачені активи «Нафтогазу»?

Першим у Росії прокоментував рішення Третейського суду в Гаазі прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков: «Справді, цей позов мав місце. Він не новий. Рішення, водночас, нове. І його слід проаналізувати. І наші фахівці, які займаються захистом наших прав у цій справі, зараз аналізуватимуть та ухвалюватимуть рішення про подальші дії».

Російський юрист Forward Legal Ростислав Кац нагадує, що в переважній більшості справ держави, що програли, не погоджуються з рішеннями трибуналу і не виконують їх. «Росія не буде винятком», – вважає він.

Спеціальний радник із санкційних питань колегії адвокатів Pen&Paper Кіра Винокурова вважає, що добровільне виконання рішення Росією зараз «не є реалістичним». Винокурова нагадує, що з 2020 року Конституційний суд РФ згідно із законом розглядає питання про виконання рішень міждержавних органів і може вважати рішення трибуналу таким, що суперечить публічному правопорядку.

На думку Каца, Росія заперечуватиме рішення арбітражу в державних судах Нідерландів. Якщо ж скасувати рішення не вдасться, влада РФ, на думку юриста, спробує перешкоджати його примусовому виконанню в іноземних судах. Кац пояснює, що влада України не отримає право самостійно експропріювати активи Росії, для цього їм доведеться звернутися за примусовим виконанням до судів західних країн. Там є багато російських активів, у тому числі вже заарештованих, і ймовірність примусового виконання щодо них висока, зазначає юрист.

У свою чергу, український експерт, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зазначив, що Гаага, визнавши позовні вимоги України, зробила досить серйозний крок.

Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу
Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу
Ці гроші можуть бути списані через реалізацію активів, через арешт товарних залишків
Олег Пендзин

«У межах європейського законодавства на сьогодні, якщо РАТ «Газпром» не погасить суму, визначену арбітражем, НАК «Нафтогаз України» матиме право висунути стягнення на активи РАТ «Газпрому», що перебувають за межами РФ у тих країнах, які визнають рішення Гаазького арбітражу. Тож у будь-якому разі ці гроші можуть бути, скажімо, примусово списані через реалізацію активів, через арешт товарних залишків», – наголосив експерт.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наприкінці листопада запропонувала конфіскувати російські активи для допомоги Україні. За її оцінкою, в ЄС заморожено €300 млрд Банку Росії та €19 млрд російських олігархів.

Центробанк Росії також оцінив обсяг заблокованих за кордоном активів російських інвесторів. «Обсяг заблокованих за кордоном активів, що належать інвесторам з Росії, на 30 листопада оцінюється в 5,7 трильйона рублів», – повідомила директорка департаменту інвестиційних фінансових посередників ЦБ Ольга Шишлянникова. «З них трохи більше 20 відсотків – це активи, що належать до роздрібних інвесторів», – уточнила вона.

Цифри заморожених активів зростають майже щодня. Так, наприклад, 20 квітня міністр фінансів Австрії Магнус Бруннер повідомив, що його країна заморозила близько 2 млрд євро фінансових активів росіян.

Що ж до компенсації «Нафтогазу», то стягнення для її отримання може бути повернуто через суди лише на активи за кордоном, що належать державі Російської Федерації чи державному РАТ «Газпром».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Геннадій Кравченко

    Севастопольський журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. Пише про ситуацію в Севастополі, політичне життя в місті, економіку та соціальну сферу регіону.

XS
SM
MD
LG