У лютому кримські водосховища зазвичай вже майже повністю наповнювалися водою, але не цього року, та й не минулого. Лютий 2021-го кримські водойми зустріли зневодненими, багато ‒ взагалі без корисного об'єму води. І винна в тому не тільки посуха.
Сьомий рік споживання водного ресурсу Криму йде з негативним балансом, тобто забирають більше, ніж природа може відновити. Це стосується і поверхневих, і підземних вод, які, до слова, дуже взаємопов'язані. Адже поверхневі водойми ‒ будь то водосховища чи річки ‒ живлять підземні води. Своєю чергою підземні ‒ дають початок кримським річкам та джерелам.
Що ж ми спостерігаємо останні шість з гаком років? А спостерігаємо те, як російська влада Криму в особі «команди переможців» недалекоглядно витрачає воду, не роблячи дієвих кроків щодо недопущення водного колапсу, який таки стався торік, коли міста й села почали спішно переводити на погодинну подачу води, а до вирішення проблеми долучили навіть російські трубопровідні війська. Складається враження, що в «команді переможців» не вірили, що анексія Криму затягнеться на такий тривалий період ‒ ось і діяли в водному питанні (і не тільки в ньому), як тимчасові виконавці. Інакше як це пояснити? І вчені, й експерти вже не один рік твердили, що Крим наближається до порогу зневоднення, але їх чомусь вперто ігнорували.
Тепер російська влада Криму заметушилася в пошуках вирішення проблеми. Але річ у тім, що розв'язати цю проблему неможливо відразу. Тут потрібний величезний комплекс робіт і заходів, який вимагає не тільки колосальних ресурсів, а й чималого часу. І взагалі, є вагома думка, що без дніпровської води водну проблему Криму в повному обсязі не вирішити.
У поганому становищі опинилася кримська столиця. Графіки подачі води посилюються, якість води погіршується. Жителі Кам'янки, Білого й деяких інших масивів на околиці Сімферополя скаржаться, що вода взагалі почала зникати на декілька днів. З цього тижня люди, які живуть у центрі міста, теж виявили, що тепер і їх в обідню пору від'єднують від водопостачання. Хоча до останнього часу центр Сімферополя був постійно з водою.
Відповідальні особи в адміністрації Сімферополя з тугою дивляться на води Салгиру, який протікає через все місто. Але, як виявилося, вода в цій річці настільки забруднена, що не годиться в жодному вигляді для потреб городян. Це й не дивно, адже Сімферопольське водосховище, звідки витікає Салгир, вже давно дуже пересохло, а річка й досі бадьоренько тече. І не фахівцеві зрозуміло, що живиться річка зараз з міських стоків ‒ звідси й жахлива якість цієї води.
Біля усіх навчальних закладів, зокрема й біля вишів, встановили баки з водою. Але хіба це вихід?
Триває пошук підземних вод прямо в місті. Так, декілька місяців воду видобували біля річища Малого Салгиру в Гагарінському парку Сімферополя, викачавши там родовище. Потім техніку перевели на інше місце, а тут залишилася тільки огорожа з глухого забору.
Тепер перейшли на видобуток підземних вод у сквері біля залізничного вокзалу. Все це дуже нагадує гарячкові дії у стилі «нам би день протриматися, нам би ніч простояти».
Голова адміністрації Сімферополя Олена Проценко вже отримала догану від російського глави Криму Сергія Аксенова. Цілком можливо, що нерозв'язна водна проблема може коштувати їй місця столичного градоначальника. Втім, навряд чи хтось інший на її місці зміг би вирішити це питання, яке мучить не тільки Сімферополь, а й весь Крим.
При цьому будівельні компанії, близькі до керівництва Криму, як ні в чому не бувало продовжують свої будівництва у кримській столиці та введення в експлуатацію нових житлових масивів. Питається: ви на що розраховуєте? Навіщо погіршуєте й без того близький до колапсу стан з водопостачанням міста? Чи гроші зовсім розум затьмарили?
Читаєш інформацію про стан водних об'єктів Криму, немов військове зведення ‒ то в одному водосховищі вичерпаний корисний об'єм води, то в іншому, то одна річка пересохла, то інша. І тут же інформація, що черговий населений пункт перевели на погодинну подачу води. Багато знайомих сумно жартують, мовляв, це вже ті самі «камені з неба» чи найгірше тільки починається?
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер (ім'я та прізвище автора змінені з метою безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
