Доступність посилання

ТОП новини

Майстри хаосу. Навіщо Путіну «боротьба з українським тероризмом»?


Під час акції протесту проти збройної агресії Росії щодо України біля російського посольства у Великій Британії. Лондон, 25 лютого 2023 року
Під час акції протесту проти збройної агресії Росії щодо України біля російського посольства у Великій Британії. Лондон, 25 лютого 2023 року

На засіданні Ради безпеки Росії, яке відбулося минулої п’ятниці, Володимир Путін знову говорив про важливість боротьби із тероризмом. Цікаво, що спочатку на це засідання очікували як на екстрене – після повідомлень про загадковий інцидент у Брянській області. Проте прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що засідання Ради безпеки пройде у запланований термін. Що ж, виходить, що Путін збирався боротися з тероризмом ще до Брянщини?

Нічого несподіваного в такому збігу, звичайно ж, немає. Російські чекісти – справжнісінькі майстри хаосу. Саме цьому вмінню створювати суперечливі та малозрозумілі ситуації їх навчають, саме такий «керований хаос» і називається простим словом «дестабілізація». Але, дозвольте! Ми добре розуміємо, навіщо Володимиру Путіну та його оточенню потрібна дестабілізація в Україні чи Молдові. Але ж не в Росії!

У Кремлі можуть бути впевнені, що «керований хаос» у Росії якраз може служити зміцненню влади

А чому не в Росії? У Кремлі можуть бути впевнені, що «керований хаос» у Росії якраз може служити зміцненню влади та посиленню готовності населення підтримувати політичні цілі керівництва країни. Саме так ФСБ Росії діяло під час чеченських війн. Адже сама ідея силового зіткнення була вкрай непопулярна у російському суспільстві.

Щойно зник Радянський Союз із його багаторічною практикою силового придушення незгодних. Ще залишалися у пам’яті дії радянських силовиків у Тбілісі, Баку, Вільнюсі. «Саперні лопатки» радянських військових – ними вони били демонстрантів у столиці Грузії – обговорювалися з трибуни депутатських з’їздів у Москві та викликали загальне обурення. Повернення до цієї практики сприймалося як повернення до минулого.

«ФСБ підриває Росію»

Терористичні акти змінили російську суспільну думку. Тепер уже маргіналами стали ті, хто закликав до діалогу, мирного вирішення проблем, пошуку юридичних шляхів, які могли б врегулювати відносини Грозного і Москви. Відомий правозахисник, уповноважений з прав людини Сергій Ковальов був змушений подати у відставку після спроб заступитися за мирне населення Чечні – між іншим, російського регіону.

Вибухи у Москві змінили настрої міста

Вплив російських силових структур у суспільстві зростав з кожним днем. А 31 грудня 1999 року, напередодні нового тисячоліття, президент Борис Єльцин вже офіційно передав владу колишньому керівнику ФСБ Росії, прем’єру Володимиру Путіну. За кілька місяців до цього рішення у Москві, Буйнакську та Волгодонську сталися вибухи житлових будинків.

Зруйнований вибухом багатоквартирний будинок у столиці Росії. Москва, 13 вересня 1999 року. Від вибуху загинуло 124 людини. Цей вибух називають одним із чотирьох терактів – підриву житлових будинків у містах Росії у вересні 1999 року
Зруйнований вибухом багатоквартирний будинок у столиці Росії. Москва, 13 вересня 1999 року. Від вибуху загинуло 124 людини. Цей вибух називають одним із чотирьох терактів – підриву житлових будинків у містах Росії у вересні 1999 року

Потім про цю епоху вбитий згодом чекістами колишній офіцер спецслужб Олександр Литвиненко та історик Юрій Фельштинський напишуть книгу «ФСБ підриває Росію».

Олександр Литвиненко (1962–2006), колишній працівник радянських і російських спецслужб, автор низки книжок, зокрема книги «ФСБ підриває Росію». Лондон, 10 травня 2002 року
Олександр Литвиненко (1962–2006), колишній працівник радянських і російських спецслужб, автор низки книжок, зокрема книги «ФСБ підриває Росію». Лондон, 10 травня 2002 року

Якщо декількома словами пояснити політичні наслідки цих вибухів – росіяни просто захотіли «твердої руки», порядку, знищення тероризму. А вибухи у Москві змінили настрої міста, яке з часів перебудови вважалося головним оплотом демократії та змін. Путін на президентських виборах 2000 року переміг майже всюди, він уже не мав альтернатив.

Під час акції у центрі столиці Сербії в першу річницю масштабного вторгнення Росії до України. Белград, 24 лютого 2023 року
Під час акції у центрі столиці Сербії в першу річницю масштабного вторгнення Росії до України. Белград, 24 лютого 2023 року

Зараз у Путіна інша мета

Навряд чи російський президент забув про час, коли «керований хаос» та війна зробили його главою держави.

Зараз у Путіна інша мета – змусити росіян не просто змиритися з війною, а й підтримувати її. Повірити, що альтернатива війні з Україною – розгул терору. Тому розмова з членами Радбезу Росії – це зовсім не розмова про те, як із терором упоратися. Про це свідчить історія путінської Росії.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG