Ексклюзив: секретні документи ФБР, пов’язані з ймовірним отруєнням російського опозиціонера Кара-Мурзи

Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа отримало сотні ексклюзивних документів, які проливають світло на нові підказки щодо ймовірного отруєння російського опозиційного активіста Володимира Кара-Мурзи, а також нові подробиці про те, наскільки серйозно уряд США сприймав його справу.

Уряд США хоче затримати оприлюднення більш ніж тисячі сторінок документів, пов’язаних з ймовірним отруєнням російського опозиційного політика Володимира Кара-Мурзи. Боротьба за надання йому цих документів триває вже кілька років: у ній брали участь високопоставлені чиновники Білого дому, американської розвідки і Конгресу.

Сотні сторінок інших документів ФБР і Міністерства юстиції США, які були ексклюзивно отримані Радіо Свобода, проливають світло на те, як в США велося розслідування двох інцидентів, які, як переконаний сам Кара-Мурза, були навмисними спробами російських спецслужб отруїти його.

Ці матеріали, зокрема, підтверджують, що ФБР займалося пошуком свідчень того, що Кара-Мурза дійсно був отруєний. Для цього була залучена найбільша в США лабораторія, що спеціалізується на зброї масового ураження. Крім того, документи вказують, що до розслідування міг мати безпосередній стосунок директор ФБР Крістофер Рей.

Водночас у наявних у розпорядженні Радіо Свобода документах немає твердих доказів отруєння Кара-Мурзи. Політик припускає, що вони можуть міститися у тих документах, передачу яких американська влада намагається відкласти.

Першу частину документів передали Кара-Мурзі минулого тижня. Цього вдалося домогтися у результаті позову, поданого опозиціонером до федерального суду США. У позові Кара-Мурза заявив про своє право знати, що саме американські силові відомства з’ясували про причини його несподіваних хвороб у 2015 та 2017 роках, а також про те, якою була їхня реакція.

Розкриття цих документів відбувається на тлі зростаючого занепокоєння світового співтовариства щодо можливого застосування російськими спецслужбами отрути і бойових отруйних речовин як знаряддя замаху на політичних опонентів і перебіжчиків. Новим приводом для такої тривоги стало отруєння Олексія Навального, якого, згідно із заявою влади ФРН, отруїли речовиною, що входить у групу «Новачок» – нервово-паралітичні токсини, що розроблялися в СРСР як хімічна зброя.

Після передачі першої частини документів – в цілому приблизно 400 сторінок – в Міністерстві юстиції США заявили, що виявили ще близько 1100 сторінок документів, що стосуються справи Кара-Мурзи, в тому числі містять «лабораторні результати і аналізи крові». При цьому відомство заявило, що не зможе передати їх російському опозиціонеру в термін до 15 жовтня, встановлений рішенням суду.

Адвокат Кара-Мурзи Стівен Рейдмейкер повідомив Радіо Свобода, що планує оскаржити затримку передачі 1100 сторінок документів у суді.

«Складно зрозуміти, як результати аналізів Володимира могли загубитися серед інших документів, з огляду на наявні в уже переданих нам документах вказівки на те, що до справи причетний особисто директор ФБР Рей»,, - сказав Рейдмейкер.

Міністерство юстиції не надало Радіо Свобода оперативного коментаря з приводу статусу питання про передачу документів.

«Досить нас дратувати»

КДБ СРСР використовувало отрути для замахів на дисидентів і перебіжчиків, але про те, що ця практика, можливо, триває і зараз, заговорили у 2006 році, коли колишній офіцер ФСБ Олександр Литвиненко помер в британському шпиталі після отруєння радіоактивним полонієм-210.

У березні 2018 року колишній агент ГРУ Сергій Скрипаль і його дочка опинилися на межі смерті після отруєння в Солсбері невідомою речовиною, яка, як вдалося встановити пізніше, була нервово-паралітичною отрутою з групи «Новачок». Британська влада звинуватила у замаху російську військову розвідку, кількох російських дипломатів вислали із західних країн.

Британські розслідувачі на місці отруєння Сергія і Юлії Скрипалів в Солсбері

Росія, як і до цього в аналогічних ситуаціях, офіційно заперечила, що має стосунок до замаху на Скрипалів.

Володимир Кара-Мурза впевнений, що два інциденти, що з ним сталися і які він вважає отруєннями, – це помста за його політичну активність, зокрема за лобіювання «Акту Магнітського». Цей американський закон 2012 року ввів персональні санкції проти росіян, яких у Вашингтоні вважають причетними до порушення прав людини. Закон розлютив Кремль.

ХТО ТАКИЙ ВОЛОДИМИР КАРА-МУРЗА

Володимир Кара-Мурза – ветеран російської ліберальної опозиції, він бере участь в опозиційних партіях і рухах з моменту приходу до влади Володимира Путіна. Син відомого журналіста Володимира Кара-Мурзи (помер минулого року), Володимир Кара-Мурза-молодший кілька років пропрацював телевізійним кореспондентом у Вашингтоні, після чого приєднався до політичних проєктів російського опозиціонера Михайла Ходорковського. Кара-Мурза був другом і соратником російського опозиціонера Бориса Нємцова (вбили у 2015 році).

У Володимира Кара-Мурзи – два громадянства: британське і російське. Його дружина і діти живуть неподалік від Вашингтона, сам політик проводить час між Росією і США.

Кара-Мурза має знайомства серед членів американського Конгресу і чиновників країн ЄС, що дозволяє йому лобіювати законодавчі ініціативи, спрямовані проти оточення Володимира Путіна.

У січні 2018 року, менш ніж за два місяці до отруєння Скрипалів, у Вашингтоні відбулася незвична зустріч. Голови трьох основних російських розвідувальних відомств зустрічалися зі своїми американськими колегами, в тому числі із Майком Помпео, який керував ЦРУ.

Експерти з питань американської розвідки називали таку зустріч вкрай незвичайною і навіть безпрецедентною.

За словами колишнього чиновника з Білого дому, ці зустрічі були організовані з метою пригальмувати стрімке погіршення відносин між Вашингтоном і Москвою, що почалося ще при президенті Бараку Обамі і значно прискорилося на тлі втручання Росії в президентські вибори 2016 року у США, як встановила розвідувальна спільнота США, на яких переміг Дональд Трамп.

За словами двох колишніх чиновників, загадкові хвороби Володимира Кара-Мурзи були розцінені як досить важливі для російсько-американських відносин, щоб включити це питання до порядку цих зустрічей.

Серед документів, які опинилися в розпорядженні Радіо Свобода, є один електронний лист, згідно з яким якийсь чоловік, який приїхав до Вашингтона, намагався домовитися про зустріч з директором ФБР Крістофером Реєм 25 або 26 січня 2018 року – того ж тижня голови російських розвідувальних відомств відвідали столицю США.

Ім’я цієї людини в документі змінене, але збереглася тема листа: «Статус справи Кара-Мурзи». Чи мав цей лист стосунок до візиту росіян до Вашингтона, невідомо.

Як повідомив Радіо Свобода один із колишніх співробітників Білого дому, детальна стенограма зустрічей Помпео з російськими силовиками не велась, а протоколи не були розіслані офіційним особам. Самого Помпео за організацію цієї зустрічі розкритикували демократи у Конгресі, але він наполягав у той момент, що вона була корисною.

Держсекретар США Майк Помпео, який був директором ЦРУ з січня 2017-го до квітня 2018 року

За словами колишнього чиновника Білого дому, американська сторона порушила питання щодо справи Кара-Мурзи і ще кількох подібних випадків, щоб змусити Росію відмовитися від провокаційних дій.

«Послання було таким: якщо ви налаштовані серйозно, досить нас дратувати, охолодіть запал і проявіть стриманість», – розповів Радіо Свобода колишній американський чиновник на умовах анонімності.

Але вже через два місяці Сергій Скрипаль був отруєний «Новачком» і ледь не помер.

«Очевидно, вони не сприйняли наше послання всерйоз»,, - сказав співрозмовник Радіо Свобода.

«Всі були розлючені, це повністю знецінило січневу зустріч, – каже співрозмовник Радіо Свобода. – Багато хто зробив висновок, що росіяни і далі будуть продовжувати діяти в тому ж стилі, а міжнародна реакція їм байдужа».

Міністерство юстиції США не відповіло на запитання Радіо Свобода, чи зустрічався Рей з російськими силовиками, які приїхали у Вашингтон, і чи обговорював він з ними справу Кара-Мурзи.

Державний департамент США запропонував Радіо Свобода направляти запитання про зустрічі Помпео з росіянами в ЦРУ. Там на запит про зустріч в січні 2018 року і про те, чи обговорювалася на ній справа Кара-Мурзи, не відповіли.

Високопоставлений чиновник Державного департаменту розповів Радіо Свобода, що співробітники цього відомства не брали участь у зустрічі в січні 2018 року, але питання щодо справи Кара-Мурзи «неодноразово і на багатьох рівнях» порушував російський МЗС і посольство Росії у Вашингтоні.

Російське посольство у Вашингтоні не відповіло на запит Радіо Свобода.

Позов Кара-Мурзи

Через шість місяців після подачі офіційного запиту в рамках Акту про свободу інформації (Freedom of Information Act, FOIA) Володимир Кара-Мурза, у лютому 2020 року, подав до суду на Міністерство юстиції США. У своєму позові він вимагав надати йому всі наявні у ФБР документи, що стосуються його справи. Кара-Мурза наполягав, що міністерство порушує закон, відмовляючись передавати йому ці документи. 10 серпня Міністерство юстиції повідомило суду, що в цілому у справі Кара-Мурзи вдалося знайти близько 400 сторінок документів. Передбачалося, що перша частина буде передана 15 вересня, а решту Кара-Мурза отримає через місяць, 15 жовтня.

Минулого тижня, незабаром після того, як більша частина з 400 сторінок документів була передана, Міністерство юстиції заявило адвокатам Кара-Мурзи, що співробітники ФБР виявили ще 1100 сторінок документів, що стосуються справи. Відомство повідомило, що навряд чи встигне передати ці документи раніше за встановлений термін – 15 жовтня – і буде просити суд перенести дедлайн на 15 листопада.

Адвокат Кара-Мурзи заявив Радіо Свободі, що планує домагатися, щоб таке відтермінування не було надане.

Неостаточні висновки

Документи, надані Міністерством юстиції Володимиру Кара-Мурзі і наявні в розпорядженні Радіо Свобода, не містять остаточних висновків щодо обох випадків ймовірних отруєнь.

Кара-Мурза, найближчий соратник російського опозиційного політика Бориса Нємцова, двічі за два роки роботи в Росії серйозно захворів і був госпіталізований в реанімації. Вперше це сталося через три місяці після того, як Нємцова застрелили неподалік від Кремля 27 лютого 2015 року.

ФБР почало всеосяжне розслідування ймовірного отруєння через тиждень після того, як 26 травня 2015 року Кара-Мурза раптово і важко захворів після робочої наради в Москві. Через кілька тижнів чоловік, ім’я якого ФБР не розкриває, надав цьому відомству кілька зразків біологічних матеріалів, які, як стверджувалося, були взяті у Кара-Мурзи, в тому числі забруднену футболку, нижню білизну, зрізані волосся і шматочки нігтів, а також пробірку з речовиною, «яка виявилася кров’ю», випливає з документів американської спецслужби.

Ці зразки були відправлені в лабораторію ФБР в Квантіко «для токсикологічного дослідження з метою спробувати визначити, чи був Володимир Кара-Мурза отруєний», йдеться в електронній службовій записці, датованій 25 червням 2015 року. У записці зазначається, що обсяг наданих відомству зразків є «мінімальним», що ускладнює аналіз і обмежує його можливі результати.

Однак перша частина документів, розкритих ФБР в рамках позову Кара-Мурзи, не містить будь-яких результатів аналізів з лабораторії в Квантіко, зроблених після першого ймовірного отруєння в 2015 році.

Як каже дружина Володимира Кара-Мурзи Євгенія, спочатку його лікарі припускали, що хвороба може бути пов’язана з циталопрамом, антидепресантом, який він приймав у той час. Проте в офіційній медичній виписці, переклад якої англійською мовою є в розкритих ФБР документах, йдеться, що основним діагнозом була «двостороння негоспітальна пневмонія» і «токсичний вплив невстановленої речовини». Дружина Кара-Мурзи уточнює, що пневмонія розвинулася у її чоловіка вже в лікарні і її лікували антибіотиками.

Коли Володимир Кара-Мурза майже два роки по тому знову був доставлений в лікарню з поліорганною нестачею, його офіційний клінічний діагноз перегукувався з попереднім: «токсична дія неуточненої речовини».

Цього разу Євгенія Кара-Мурза уже знала, що робити. Вона негайно зібрала зразки сечі і крові свого чоловіка, щоб згодом передати їх на незалежний аналіз. Разом з фрагментами волосся і тканин вони були вивезені з Росії і відправлені в закордонні лабораторії. Як говориться в розкритих документах ФБР, агенти відомства зустріли Євгенію Кара-Мурзу «відразу після її приїзду в США» і «взяли на зберігання привезені нею зразки». Євгенія і ФБР координували дії щодо отримання зразків «з акцентом на зразки, взяті одразу після появи перших симптомів».

Перенісши стан, який його московський лікар описав як «шестиденну поліорганну нестачу», Володимир Кара-Мурза менш ніж за три тижні з моменту госпіталізації достатньо одужав для того, щоб повернутися в Вірджинію, де живуть його дружина і діти.

ФБР, як і двома роками раніше, надіслало зразки крові і сечі Кара-Мурзи в лабораторію в Квантіко. Відповідно до частково розкритих документів спецслужби, єдиною підозрілою знахідкою став підвищений рівень барію в одному з аналізів сечі. Зразок крові був відправлений для підтвердження цієї знахідки ще в одну сторонню лабораторію, але результати аналізу «не виявили будь-яких токсикологічних значущих результатів».

Агент ФБР, який займався справою Володимира Кара-Мурзи, повідомив йому про ці результати на початку січня 2018 року і зазначив в документах, що опозиціонер «висловив розчарування через них, але виявив бажання вирішити відправити відомству зразки для дослідження ще в одну установу, до Ліверморської національної лабораторії».

Витяг з медичного висновку про стан здоров'я Володимира Кара-Мурзи, зроблений лікарем московської лікарні після того, як він тяжко захворів в лютому 2017 року. У діагнозі вказана «токсична дія неуточненою речовиною»

Ліверморська національна лабораторія розташована в Каліфорнії і є однією з чотирьох в США, сертифікованих Організацією із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) «для аналізу біологічних матеріалів». Як розповів Радіо Свобода сам Кара-Мурза, агент ФБР запевнив його, що зразки будуть туди відправлені.

Коментар експерта з хімічної зброї

Радіо Свобода показало отримані від ФБР документи, в тому числі медичні дані та результати лабораторних аналізів Володимира Кара-Мурзи, Марку-Міхаелю Блуму, експерту з хімічної зброї, колишньому співробітникові ОЗХЗ, який брав участь в розслідуванні отруєння Скрипалів.

На думку Блума, документи свідчать про те, що російські лікарі дійсно намагалися з’ясувати причину раптової хвороби Володимира Кара-Мурзи, але використовували занадто «консервативний підхід», який не дозволив би встановити отруєння інгібіторами холінестерази, якщо воно мало місце. Аналогічно фахівець оцінив і проведені в американській лабораторії дослідження біологічних зразків Кара-Мурзи.

Блум зазначив, що в наборі симптомів, з якими Кара-Мурза потрапив до лікарні, немає деяких вкрай типових симптомів при отруєнні органофосфатами, наприклад, міозу (звуження зіниць). Втім, експерт зауважив, що бойові отруйні речовини 4-го покоління, до яких відноситься «Новачок», можуть викликати симптоми, відмінні від тих, які спостерігаються при отруєнні іншими нервово-паралітичними отрутами. Якби лікарі помітили характерні для отруєння фосфорорганікою симптоми, вони могли б провести тест на активність холінестерази, який дозволив би однозначно підтвердити або спростувати отруєння такого типу, і тоді зразки Кара-Мурзи можна було б направити в лабораторію саме для виявлення конкретної отруйної речовини. «Проблема в тому, що отруєння такого типу досить рідкісні і навіть досвідчений лікар може сплутати їх з іншим отруєнням. Наприклад, Скрипалів в перші хвилини почали лікувати від передозування наркотиками», – зауважив Блум.

«Версія про отруєння Кара-Мурзи нервово-паралітичною отрутою здається мені на основі цих документів малоймовірною. У той же час категорично виключати її не можна», – написав Блум в коментарі Радіо Свобода.

Блум також пояснив, що ті лабораторії, дані досліджень яких потрапили в першу частину переданих документів, навіть теоретично не змогли б встановити конкретний інгібітор холінестерази в зразках Кара-Мурзи, якби виявилося, що він був отруєний отрутою такого типу. За словами Блума, в США є лише 4 лабораторії, здатні провести такий аналіз, одна з них – Ліверморська національна лабораторія, куди також передбачалося направити взяті у Кара-Мурзи біозразки.

Блум наголосив, що якщо зразки крові або плазми, взяті у Кара-Мурзи не пізніше ніж через два тижні після ймовірного отруєння, збереглися, їх все ще можна було вивчити на наявність інгібіторів холінестерази, направивши в одну з акредитованих при ОЗХЗ лабораторій.

Незважаючи на це, 241 сторінка документів, розкритих ФБР на вимогу Володимира Кара-Мурзи, не містить будь-якої додаткової згадки Ліверморської національної лабораторії. Як сказав Радіо Свобода її прессекретар Стів Уемплер, практично всі результати аналізів тут проводять на замовлення сторонніх організацій і згодом стають власністю замовників. «Це правило залишається в силі і для всіх результатів роботи, які ми могли робити в рамках справи згаданого вами російського опозиційного активіста», – сказав Уемплер.

«Причина, чому я хотів отримати результати цих аналізів, – це бажання прорватися через низку правдоподібних виправдань, за якими Кремль ховається щоразу, коли відбувається щось подібне, – говорить Володимир Кара-Мурза. – Щоразу, коли жертвою отруєння стає політичний опонент, незалежний журналіст або антикорупційний активіст, перебіжчик або хто завгодно ще, російська влада починає висувати альтернативні версії того, що сталося».

Серед розкритих ФБР документів є службова записка, в якій агент ФБР описує свою зустріч з Володимиром Кара-Мурзою 9 березня 2017 року. Він пише, що Кара-Мурза розумів неостаточний характер результатів лабораторних аналізів, але сподівався, що ФБР надасть йому письмовий коментар щодо його справи, з якої б випливало, що вона розглядалося саме як справа про навмисне отруєння.

Крім того, в записці говориться, що Кара-Мурза, якого підтримали американські законодавці в своїй спробі отримати доступ до документів ФБР, дав зрозуміти, що буде заради досягнення цієї мети використовувати свої зв’язки для подальшого тиску на відомство.

Володимир Кара-Мурза каже: «Моєю головною метою було отримати результати лабораторних аналізів, а якщо ФБР вирішило засекретити конкретну речовину, я просив їх розкрити мені причину мого отруєння хоча б в загальних рисах».

Підтримка в Конгресі США

Адвокат Володимира Кара-Мурзи Стівен Рейдмейкер каже, що Міністерство юстиції США повідомило йому про те, що має намір відкласти розкриття додаткових 1100 сторінок справи до 15 листопада, лише за кілька днів до закінчення встановленого законом остаточного терміну, 15 вересня.

Кара-Мурза, який є громадянином Росії і законним резидентом США, протягом декількох років підтримував тісні зв’язки з членами Конгресу, які відстоювали його інтереси. Кілька конгресменів, які представляють і Республіканську, і Демократичну партії, навіть написали листа директорові ФБР Крістоферу Рею, закликаючи його втрутитися в ситуацію.

На початку 2018 року під час обговорень з американськими законодавцями США і співробітниками Конгресу представники ФБР заявили, що розглянуть можливість публікації деяких результатів аналізів, розповіли Радіо Свобода люди, безпосередньо знайомі з цим питанням. Вони говорили на умовах анонімності, оскільки не мали права публічно обговорювати ситуацію. За словами цих людей, пізніше з незрозумілих причин ФБР повідомило членів Конгресу, що не робитиме цього, засмутивши тих, хто вважає, що це питання заслуговує більшої терміновості.

Один з конгресменів навіть припустив в листі, адресованому ФБР, що речовина, що спровокувала хворобу Кара-Мурзи, могла бути засекречена відомством.

Володимир Кара-Мурза і Джон Маккейн на слуханнях комітету Сенату США, присвячених Росії, березень 2017 року

Серед союзників російського опозиціонера в Конгресі був сенатор Джон Маккейн, який помер в серпні 2018 року. Кара-Мурза був одним з тих, хто ніс його труну на похоронах. За рік до цього, 22 вересня 2017 року, Маккейн в листі до глави ФБР поцікавився статусом справи росіянина, поскаржився на адміністративні затримки і закликав Крістофера Рея зробити це розслідування пріоритетним.

Маккейн також написав Рею, що він упевнений: обидві раптові хвороби Володимира Кара-Мурзи були навмисними політично мотивованими отруєннями.

«Володимир ... явно став жертвою жорстокої кампанії Путіна щодо усунення своїх противників. Встановлення того, хто і як зробив це, допоможе Володимиру добитися справедливості, на яку він заслуговує, і забезпечить мінімальний захист від повторення замахів на його життя і життя інших дисидентів»,– написав Маккейн.