Губернатор Краснодарського краю Росії заявив про можливе поновлення роботи в регіоні аеропорту «Пашковський» після тестових польотів. Водночас російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) прокоментував, що відкриття аеропорту «Сімферополь» наразі не планується «з міркувань безпеки». Обидва цивільні аеропорти від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну закриті, але приймають військові літаки. Чи безпечними будуть польоти з Краснодара? Якою зброєю Україна може дістатися цих повітряних гаваней? Про це читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Губернатор Краснодарського краю РФ Веніамін Кондратьєв заявив, що аеропорт «Пашковський» (Міжнародний аеропорт «Краснодар» імені Катерини II Великої – КР) у Краснодарі може бути відкритий після проведення «тестового польоту» 15 грудня.
За інформацією Telegram-каналу Shot, 15 грудня авіакомпанія «Азімут» проведе «тестовий політ» з «Внуково» до Краснодара. Співрозмовник каналу стверджує, що «фактично безпеку польотів до Краснодара вже перевірено», залишилося лише «кілька моментів, у тому числі тестовий політ із «Внуково» до «Пашковський»».
Видання «РБК», із посиланням на джерела в авіагалузі, пише, що крім Краснодара влада розглядає варіант швидкого відкриття аеропорту Елісти.
Російський галова Криму Сергій Аксьонов вважає, що поновлення роботи аеропорту в Краснодарі позитивно вплине на логістику. «Кримчанам і гостям нашого регіону буде простіше добиратися до півострова», – написав Аксьонов у своєму Telegram-каналі. Водночас він заявив, що відкриття аеропорту «Сімферополь» поки що не планується «з міркувань безпеки».
Закриті, але не для всіх
З 24 лютого 2022 року – початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну – Росавіація призупинила роботу 11 аеропортів на півдні та в центрі федерації, а також роботу аеропорту «Сімферополь» в анексованому Криму. Відомство повідомляло тоді, що повітряний простір визнаний «небезпечним для цивільних повітряних суден і пасажирів».
У Росії закрили такі аеропорти: Ростов («Платов»), Краснодар («Пашковський»), Анапа («Витязєво»), Геленджик, Еліста, Ставрополь, Бєлгород, Брянськ, Орел, Курськ, Воронеж. Росавіація неодноразово продовжувала заборону.
Проте з початку війни в аеропортах у Краснодарі та Сімферополі приземляються і злітають військові транспортні літаки, літаки інших силових відомств РФ та урядові борти. За повідомленнями російських ЗМІ, «в умовах закритого неба «Пашковський» працює на прийом і відправлення спецбортів як по лінії Міністерства оборони Росії, так і за урядовими напрямами».
Аналогічна ситуація в Сімферополі: закритий для пасажирських рейсів аеропорт використовується як транспортний хаб для доставки військових вантажів.
Щодо можливого відкриття аеропорту «Пашковський» джерела видання «ФедералПресс» наголошують, що ризики наразі є. «Це ж не просто дозволити роботу аеропорту, це, по суті, взяти відповідальність за життя пасажирів», – повідомило джерело видання.
Ракетна небезпека є
Від аеропорту «Пашковський» до найближчих ділянок контрольованої Україною території близько 400 км, а від аеропорту «Сімферополь» – близько 230 км. Ці відстані були такими ж і на момент початку повномасштабної війни, коли Росія закрила ці цивільні аеропорти.
Зважаючи на перепрофілювання під військові цілі обох повітряних гаваней, надалі аеропорти «Сімферополь» і «Пашковський» можуть стати об'єктами атак з боку Збройних сил України. Раніше удари по Криму представники Міноборони України пояснювали тим, що знищуються законні військові цілі. Якими засобами ці об'єкти можуть бути вражені?
Останніми місяцями список далекобійної зброї України значно розширився. Західні ракети, які є в розпорядженні ЗСУ, британська Storm Shadow і французька SCALP мають дальність близько 560 кілометрів, а в експортному варіанті, який отримала Україна, – 290 км.
Відомо, що 22 вересня 2023 року українські сили спеціальних операцій та ВПС України в рамках операції «Крабова пастка» за допомогою модифікованих Су-24 завдали удару ракетами Storm Shadow по штабу Чорноморського флоту Росії в анексованому Севастополі. Будівля була частково зруйнована.
Севастополь розташований на пів сотні кілометрів далі Сімферополя, а отже, об'єкти аеропорту кримської столиці та військові літаки на його території можуть бути вражені ракетами Storm Shadow та SCALP.
В останній день серпня президент України Володимир Зеленський заявив про успішне застосування української далекобійної зброї. «Успішне застосування нашої далекобійної зброї: ціль вражена за 700 кілометрів», – написав він у Telegram-каналі. Зеленський не уточнив, про яку саме ціль йдеться.
Цього ж дня секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов опублікував у своїх соцмережах відео запуску ракети. «Ракетна програма президента України діє. Випробування успішні, ефективне застосування», – написав Данілов.
Це відео оприлюднив і провідний розробник ракетного обладнання в Україні — конструкторське бюро «Промінь».
Західні ЗМІ та український військовий блогер, головний редактор видання «Цензор.Нет» Юрій Бутусов тоді повідомляли, що «нова зброя» – це перероблена українська ракета «Нептун». Цей ракетний комплекс розроблено в конструкторському бюро «Промінь» та взято на озброєння три роки тому.
Бутусов і джерела американського профільного видання The War Zone стверджують, що за останній рік українська оборонна промисловість працювала над модифікацією ракет Р-360 «Нептун» для застосування не лише по кораблях у морі, а й по наземних цілях.
За цими даними, модифікованою ракетою 23 серпня було успішно вражено новий російський зенітно-ракетний комплекс С-400 на мисі Тарханкут у Криму.
Пізніше секретар РНБО України Данілов підтвердив, що російський ЗРК був уражений українською ракетою, проте він відмовився говорити, якою саме. «Це наш новий виріб, який показав себе абсолютно бездоганно», – заявив він, додавши, що ця розробка українського ОПК була зроблена в межах ракетної програми, затвердженої в 2020 році.
Таким чином, у цивільного аеропорту «Пашковський», який приймає військові літаки, можуть бути великі проблеми – він перебуває в зоні ураження нових українських ракет.
Не лише ракети
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна здійснила прорив у розробці та виробництві безпілотних літальних апаратів (БПЛА), у тому числі було створено далекобійні дрони.
Як відомо, цього року БПЛА атакували об'єкти в Пскові (майже 700 км від кордону України), Орлі та Брянську (обидва за 200 км від кордону), Туапсе та Сочі (обидва перебувають за 500-550 км від України).
Українська влада безпосередньо не бере на себе відповідальність за більшість таких нападів і не розкриває, які саме безпілотні комплекси використовувалися для ударів.
Деякі ЗМІ пишуть, що до російської столиці – Москви – долітали українські дрони «Бобер». Він схожий на літак із невеликою передньою частиною основного крила, який повільно летить, але має велику дальність польоту. За попередньою інформацією, дальність польоту БПЛА становить 1000 км. Дрон побудований за аеродинамічною схемою «качка», що забезпечує ефективність зміни висоти для проходження зон ППО або зміни цілі без втрат підйомної сили.
За іншими припущеннями, російську столицю могли атакувати дрони UJ-22 Airborne, виробництва української компанії «Укрджет». За словами розробників, UJ-22 Airborne – багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс, здатний виконувати польоти будь-якої пори року, вдень і вночі, у простих та складних метеоумовах, в умовах активного використання противником засобів радіоелектронної боротьби. Дрон Airborne має радіус дії до 800 км, може літати на висоті до 6000 метрів зі швидкістю 140-200 км/год і триматися в повітрі до 14 годин із корисним навантаженням до 20 кг.
Українська компанія One Way Aerospace презентувала новий проєкт дальнобійного БПЛА. Це безпілотник-камікадзе AQ-400 Scythe, що має дальність польоту до 750 км.
В Україні також запустили виробництво ударних дронів оперативно-стратегічного рівня «Рубака». І вони вже використовуються у бойових діях. Дрон, що баражує, здатний долати відстань у 500 кілометрів.
Цей список неповний і його можна продовжувати. Уряд України виділив рекордні 40 млрд гривень (понад 1 млрд доларів) для інвестування у вітчизняних виробників, позбувся більшості бюрократичних бар'єрів для них.
«Упевнено можу сказати, що умови для виробництва БПЛА в Україні – точно одні з найкращих у Європі, а можливо, й у світі», – говорив віцепрем'єр-міністр, голова міністерства цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
