Доступність посилання

ТОП новини

«Схоже, що Путін дійсно завозить ядерну зброю до Криму» ‒ канадський аналітик


Президент Росії Володимир Путін не відмовиться від фактичного контролю над окупованою частиною Донбасу, і використовуватиме його не тільки для дестабілізації України, а й всієї Центральної та Східної Європи. Таку думку в інтерв'ю Крим.Реалії висловив старший науковий співробітник канадського Інституту Макдональда-Лор'є (Macdonald-Laurier Institute), експерт з питань Росії, Центральної та Східної Європи Маркус Колга.

Аналітик упевнений, що українське керівництво самотужки не зможе здобути дипломатичну перемогу в переговорах із Путіним. На його думку, стримати прагнення Москви можливо тільки в межах зусиль колективної європейської безпеки.

Старший науковий співробітник канадського Інституту Макдональда-Лор'є Маркус Колга
Старший науковий співробітник канадського Інституту Макдональда-Лор'є Маркус Колга

«Зустріч у «нормандському форматі», що відбулася в Парижі 9 грудня, ‒ це перша міжнародна зустріч подібного рівня за участі нового президента України. Володимир Зеленський, фактично, опинився в ситуації, де він змушений був брати участь у переговорах з Володимиром Путіним. При цьому Путін ‒ дуже досвідчений переговірник, який перебуває при владі більше ніж два десятиліття. З огляду на ці обставини, я б сказав, що президент Зеленський зробив усе можливе, щоб захистити інтереси України, проте навряд чи хтось всерйоз розраховував, що для нього буде можливим вийти з цих переговорів переможцем», ‒ визнає експерт.

Серед позитивних моментів зустрічі Маркус Колга називає досягнуті домовленості про новий обмін полоненими.

Я не думаю, що Еммануель Макрон захоче внести тему анексії Криму в «нормандський формат»

«На жаль, у ці домовленості не внесли кримських політв'язнів. Тема Криму в принципі не порушувалася на цих переговорах, і, на жаль, я не думаю, що Еммануель Макрон захоче внести тему анексії Криму в «нормандський формат». Наразі найбільш нагальна проблема, що вимагає вирішення на переговорах ‒ це тривалі порушення режиму припинення вогню з боку Росії, і Зеленському доводиться якось вирішувати це питання, що, безумовно, дуже складно, коли маєш справу з Путіним», ‒ зазначає канадський аналітик.

При цьому Маркус Колга підкреслює, що кінцева мета Путіна полягає не тільки в контролі над Донбасом, але й у повній дестабілізації України.

Допомога Україні в захисті її суверенітету на Донбасі та у Криму необхідна для стримування російських каналів з дестабілізації в країнах НАТО

«Коли відомий російський публіцист Андрій Піонтковський порівнює окуповані території з раковою пухлиною, яку Москва намагається впровадити в політичне тіло України, важливо відзначити, що ця «пухлина» не обмежуватиметься лише українською територією. Саме тому це дуже важливо для західних держав, таких, як Канада, країни Балтії та Польща, працювати разом, щоб запобігти поширенню цього «раку» в Європі. Розмовляючи з канадськими політиками, я постійно наголошую, що допомога Україні в захисті її суверенітету на Донбасі та у Криму необхідна для стримування російських каналів з дестабілізації в країнах НАТО», ‒ сказав Маркус Колга.

На його думку, «діяльність російських шпигунів у країнах Балтії та Центральної Європи, зокрема в Естонії, є хорошою ілюстрацією активності Кремля на цьому напрямку».

Путін не припинить цих зусиль, так само як і не відмовиться від замороженого конфлікту на Донбасі та своїх спроб знищити український суверенітет

«Ще один яскравий приклад ‒ це бунти в Естонії 2007 року у зв'язку з подіями навколо Бронзового солдата. Вже доведено, що вони були ініційовані Росією, а їх організатори тісно взаємодіяли з російським посольством. Для нас очевидно, що Путін не припинить цих зусиль, так само як і не відмовиться від замороженого конфлікту на Донбасі та своїх спроб знищити український суверенітет», ‒ впевнений канадський експерт.

Можливим вирішенням проблеми Маркус Колга вважає участь канадських миротворців на Донбасі, що може запобігти продовженню перестрілок на лінії розмежування.

«Якщо Росія та Україна погодяться на такий варіант, я не бачу причин, чому Канада могла б відмовитися відрядити своїх миротворців на Донбас. Однак проблема в тому, що Путін може не погодитися на це», ‒ непокоїться експерт.

Маркус Колга вважає, що стримувати агресивну політику Москви необхідно не тільки на «європейському» напрямку, але і в акваторії Чорного моря.

Поведінка Росії в Чорному морі ‒ це загроза не тільки для України, але і для всіх країн Чорноморського регіону

«Поведінка Росії в Чорному морі ‒ це загроза не тільки для України, але і для всіх країн Чорноморського регіону. Схоже, що Путін дійсно завозить ядерну зброю до Криму, і це серйозний привід для занепокоєння, зокрема для Туреччини. Незважаючи на те, що Туреччина сьогодні, схоже, вважає за краще співпрацювати з Росією у низці напрямків, на місці турецького уряду я б дуже насторожився. Очевидно, що Путін намагається домінувати на всій території від Близького Сходу до Західної Європи, і країни НАТО зобов'язані поставитися до цього серйозно», ‒ застерігає канадський аналітик.

Колишній політв'язень Олег Сенцов і канадський аналітик Маркус Колга
Колишній політв'язень Олег Сенцов і канадський аналітик Маркус Колга

На думку експерта, незважаючи на інтерес окремих країн до взаємодії з Росією, в межах НАТО можливе створення єдиної стратегії регіональної безпеки.

«Навіть у Сполучених Штатах, при всій їхній поточній заглибленості у внутрішньополітичні питання, достатньо людей у політичному істеблішменті, які стурбовані ситуацією в Україні. Незважаючи на всі труднощі, США ефективно взаємодіють зі своїми союзниками в межах G7 і НАТО, обидві ці організації все ще залишаються досить функціональними. Тому мені здається, що саме в межах цих інститутів можливе створення міжнародної коаліції, здатної стримати Росію. Ми бачили, наприклад, як Туреччина спочатку заперечувала проти нової оборонної стратегії, яку Балтійські держави запропонували в Лондоні. Однак зрештою вони відступили, і стратегія була затверджена. Це прекрасно демонструє, як вирішуються питання в межах НАТО», ‒ зазначає Маркус Колга.

Що стосується проблеми Криму, яка залишається поза «нормандським форматом», канадський експерт упевнений: Володимиру Зеленському варто продовжувати порушувати цю тему навіть у разі, якщо її не вдасться внести в переговорний процес.

Звільнення країн Балтії від радянської окупації зайняло десятиліття, але весь цей час США, Велика Британія, Канада та низка інших країн не визнавали окупацію

«Звільнення країн Балтії від радянської окупації зайняло десятиліття, але весь цей час США, Велика Британія, Канада та низка інших країн не визнавали окупацію, і це було дуже важливо для громадян балтійських держав і біженців, які приїжджають з них. Те саме стосується і кримських татар. Людям потрібна надія, що рано чи пізно Крим повернеться в Україну (під контроль української держави ‒ КР), і постійне згадування цієї теми, як мінімум, дозволить їй залишатися на поверхні. Хто знає: можливо, після Путіна, коли у Росії з'явиться новий лідер, це дійсно стане можливим», ‒ висловлює надію Маркус Колга.

При цьому експерт зазначає, що Канада надає Україні всебічну підтримку.

«Канадські військові організують тренування для збройних сил України. Також Канада постачає уніформу, матеріальну допомогу та обладнання для української армії. Українська діаспора в Канаді також дуже сильна і, можливо, найактивніша в підтримці своєї батьківщини. Вони дуже багато зробили для своєї країни, не тільки в частині допомоги у зв'язку з війною, але і в зусиллях щодо реформування уряду. Сюди ж належать і приватні інвестиції. Україна та Канада мають особливі відносини, і немає жодних ознак того, що це може змінитися. Мені здається, що навіть якщо, припустимо, завтра зміниться весь канадський уряд, ці відносини збережуться», ‒ впевнений Маркус Колга.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG