11-12 липня у столиці Литви Вільнюсі відбудеться черговий саміт НАТО. Ключовим питанням події стане оголошення офіційної позиції Організації з питання України. 30 вересня 2022 року офіційний Київ подав заявку на прискорений вступ до НАТО на тлі анексії Росією окупованих територій. Генеральний секретар Північно-Атлантичного Альянсу Єнс Столтенберґ і президент США Джо Байден вже заявляли, що на саміті у Вільнюсі Україну в Альянс поки що не приймуть. Президент Литви Гітанас Науседа відкрив «завісу», повідомивши, що на саміті «вдасться домовитися про такі зобов’язання перед Україною, які її не розчарують». У перемозі України у війні з Росією практично ніхто не сумнівається, але перспектива розв’язування Москвою нової війни в Європі протягом наступних років з упевненістю прогнозується аналітиками.
Якщо уявити, що Україна стала офіційним членом НАТО, то які вигоди можуть отримати міжнародне співтовариство, безпека в Чорноморському регіоні, Крим, кримчани та Україна? Чи закінчиться у такому разі війна та агресія Росії? Розбираємо ці питання у матеріалі Крим.Реалії.
Позиція Росії – інтереси Кремля вищі за міжнародну безпеку
Росія рішуче виступає проти будь-якого розширення НАТО на Схід. 12 лютого 2008 року президент Росії Володимир Путін заявив, що РФ може націлити свої ракети на Україну, якщо цей її сусід вступить до НАТО та погодиться на розгортання американського протиракетного щита. Того ж року, ставши прем’єр-міністром, на саміті Росія-НАТО він наголосив, що «якщо Україна вступить до НАТО, Росія може претендувати на анексію українського Сходу та Криму».
1 грудня 2021 року Путін заявив, що хоче отримати від Заходу гарантії «невступу» України до НАТО. 16 грудня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ відповів, що альянс не піде на поступки Росії щодо наближення України до членства. За його словами, Україна має право на захист, і саме Київ разом із НАТО визначатимуть питання членства в альянсі.
17 грудня 2021 року МЗС Росії оприлюднило проєкт договору між РФ і США про «гарантії безпеки» та проєкт Угоди про заходи щодо безпеки Росії та держав-членів НАТО. Зокрема, Росія пропонувала НАТО відмовитися від прийняття Грузії та України.
24 лютого 2022 року Росія розпочала відкриту збройну агресію проти України, назвавши це «спеціальною військовою операцією».
Альянсом продовжують «лякати» кримчан
Тема НАТО та України – давній «коник» Кремля, який використовується Москвою з початку новітньої української історії – проголошення незалежності. Зіткнення із силами альянсу як відповідь на розширення НАТО на Схід та «спроба» захистити Росію, включаючи анексований Крим та інші окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської – основний наратив, який транслюється владою по всіх каналах.
«Кількість держав, які перебувають у цьому альянсі, збільшилася, а кордони були присунуті до РФ. Це свідчить про антиросійські устремління, наміри, цілі та завдання блоку», – заявив у квітні 2022 року російському «Кримському інформаційному агентству» виконавчий директор Інституту країн СНД у Севастополі Сергій Горбачов.
Експрем’єр Словаччини та за сумісництвом один із керівників створеної Кремлем «Асоціації друзів Криму» Ян Чарногурський у березні говорив, що США зацікавлені в отриманні контролю над Чорним морем. Тому, на думку політика, Вашингтон підштовхує Київ до «провокацій щодо Криму». Він також заявив, що США хочуть отримати у Криму військову базу.
Але ж і вигоди від членства України в НАТО чималі…
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ) Михайло Гончар заявив Крим.Реалії, що членство України в НАТО слід розглядати в логічному поєднанні з військовим розгромом Росії та звільненням Криму від окупантів.
«Для Чорноморського регіону це означатиме демілітаризацію, зниження військової напруги. Чорне море стане морем НАТО, подібно до Балтійського. В Азово-Чорноморському басейні запрацює міжнародне морське право, що забезпечить безпеку мореплавства і торгівлі. Для України це означає повернення до нормальної морегосподарчої діяльності та газовидобутку на морському шельфі. Буде демонтовано незаконні споруди Керченського мосту, енергомосту та підводного газопроводу з РФ і відновлено нормальне судноплавство через Керченську протоку. Кримські морські та повітряні порти запрацюють у нормальному режимі та знову відкриються світу для логістики, бізнесу і туризму. Крим перестане бути базою для агресивних дій «російської воєнщини» проти своїх сусідів у регіоні та Східному Середземномор’ї. Перед мешканцями Кримського півострова відкриється Європа та весь цивілізований світ, а до Криму приїжджатимуть туристи не лише з «пост-Росії», а й із західних країн. У Криму з’явиться нова економіка – виробництво чистої енергії та зеленого водню», – упевнений експерт.
Потрібна стратегія НАТО для Чорноморського регіону
Український військовий аналітик, заступник директора «Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння» (Київ) Михайло Самусь у коментарях для Крим.Реалії вказав на існування проблеми в самому НАТО, де досі відсутня стратегія Альянсу для Чорноморського регіону.
«Ми неодноразово і постійно говорили нашим партнерам та союзникам, що НАТО має мати свою чорноморську стратегію, своє чорноморське флотське командування у румунській Констанці. Повинно бути створене постійно діюче угрупування – Чорноморська ескадра НАТО. На жаль, альянс як організація від цього питання дистанціювався. Немає жодної стратегії, концептуальних підходів, які справді могли б визначати політику країн НАТО в цьому регіоні. Тому Україна в цьому сенсі стане ключовим елементом. Україна може стати лідером і відправною точкою, основою Чорноморської безпеки, оскільки офіційний Київ не має комплексу «страху перед знищенням російських кораблів». Знищення ракетного крейсера «Москва» – епохальна подія. Ніхто, я б сказав, після Другої світової війни не наважувався знищувати російські кораблі в Чорному морі. Україна цей комплекс зняла. Це стало зрозуміло після того, як російські літаки знищили американський дрон над Чорним морем, а американці не відповіли адекватним чином. Виходить, що лише Україна має волю та має сміливість знищувати російські кораблі, літаки у Чорному морі. І так продовжуватиметься. Я впевнений, що Україна знищить Чорноморський флот, думаю, що це станеться у дуже близькій перспективі», – зазначив Михайло Самусь.
На його думку, повноправне членство України в НАТО абсолютно змінить ситуацію в Чорному морі: Росію буде нейтралізовано, сам «фактор Росії» зникне, їй заборонять мати військовий флот у Чорному морі.
Туреччина має протоки, і цього їй достатньоМихайло Самусь
«Але це все можливе лише тоді, коли Україна буде в НАТО. Наразі Україна визначає, як діятиме Захід у Чорному морі. Ні Сполучені Штати, хоч би як це звучало парадоксально, ні Велика Британія, ні Румунія, ні Болгарія чи Туреччина. Туреччина має протоки, і цього їй достатньо. Вони не вплутуються в ситуацію між Україною та Росією, розуміючи, що з тим, хто переможе в цій ситуації, вони співпрацюватимуть. Україна знищить Чорноморський флот, «викине» Москву з Чорного моря, цим у Туреччині будуть задоволені й кооперуватимуться з Україною як з головною силою Чорноморського регіону», – підкреслив співрозмовник Крим.Реалії.
Про стратегію для чорноморської безпеки говорять і на Заході
Надзвичайний і повноважний Посол Туреччини, голова наглядової ради Центру економічних та зовнішньополітичних досліджень EDAM (Стамбул) Таджан Ільдем уже поставив питання в однойменній статті: «Чи потрібна НАТО розробка стратегії для чорноморської безпеки?».
«Війна в Грузії (2008 рік), а також незаконна і нелегітимна анексія Криму Росією у 2014 році та її підривна діяльність у Східній Україні глибоко змінили сферу безпеки у Чорноморському регіоні та за його межами. Тому сьогодні потреба у розробці узгодженої та всеосяжної стратегії безпеки в Чорному морі стала більш важливою, ніж будь-коли», – підкреслив Таджан Ільдем.
У США продовжують розробляти варіанти організації та розширення співпраці України та НАТО, серед яких напередодні саміту у Вільнюсі – накопичилося вже п’ять.
Тим часом провідні американські експерти зазначають, що важливо якнайшвидше надати Україні «дорожню карту», яка веде до повноправного членства в НАТО. Відповідне відкрите звернення опубліковано виданням Politico, у травні його вже підписали 46 експертів зі США. За їхніми словами, «стабільність і безпека в трансатлантичній спільноті можливі лише у випадку, якщо ми забезпечимо безпеку України».
Такої думки дотримується підполковник армії США, колишній директор з європейських справ Ради національної безпеки (РНБ) Олександр Віндман.
«Я все більше переконуюсь у тому, що членство України в НАТО – найвірніший і єдиний спосіб до закінчення російсько-української війни і, що важливіше, страховка від нестабільності, що посилюється в самій Росії», – написав він у Twitter, додавши до свого поста хештег #NATOforUkraine.
В інтерв’ю Крим.Реалії Олександр Віндман зазначив, що Заходу не варто накладати на себе самообмеження через кремлівські загрози застосування ядерної зброї, оскільки єдиним способом стримати цю загрозу може бути тільки застосування сили у відповідь.
«Наприклад, після того, як американські військові знищили сотні найманців із групи «Вагнера» під час бою під Хашамом у сирійській провінції Дейр-ез-Зор, російська влада не зважилася нагнітати напруженість у відносинах зі США. Навпаки, російські військові спробували знизити її, прагнучи уникнути подальшої конфронтації зі Сполученими Штатами. Кремль лише хоче використовувати те, що він сприймає як готовність Заходу відступити перед тиском і загрозою ескалації», – упевнений співрозмовник Крим.Реалії.
Американські аналітики вважають, що членство України в НАТО могло б знизити напруженість і в Чорноморському регіоні. Такої думки дотримується ветеран ЦРУ Пол Залакі. За його словами, Україна вже передає Заходу безцінні дані про російську військову тактику та системи озброєнь, чим робить величезний внесок у систему колективної безпеки.
«Відновлення українського флоту відіграло б неоціненну роль у захисті Румунії, Болгарії та інших країн Чорноморського регіону», – висловив Крим.Реалії свої переконання американський експерт.
Ключі до успіху України в НАТО: населення та партнери – «за», питання – «коли»?
Настрій серед населення України під впливом російської агресії змінився на користь НАТО. Згідно із соціологічним дослідженням, яке провів Український інститут майбутнього (Київ) спільно із соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» у 2022 році, 64% українців підтримують вступ України до НАТО. Прихильників альянсу в Україні більше, ніж у деяких країнах-членах.
Візит президента України Володимира Зеленського до Болгарії співпав із ухваленням у парламенті цієї країни декларації на підтримку вступу України до НАТО після закінчення війни.
«Не «якщо», а «коли», – корегує в інтерв’ю Радіо Свобода прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас основний меседж НАТО, на який чекають з Вільнюсу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
