Президент Росії Володимир Путін навряд чи наважиться на захоплення Північно-Кримського каналу або нових територій на сході України, але в разі, якщо він все ж таки зважиться на це, російський лідер зіткнеться з ризиком прямого зіткнення з військовими НАТО, що спричинить для нього суворі наслідки.
Таку думку в інтерв'ю Крим.Реалії висловив колишній сержант армії США і фахівець з безпеки Асоціації американського національної розвідки (The Intelligence Community, Inc.) Ерік Теллант (Eric Tallant).
«Я спостерігаю заморожений конфлікт навколо Криму вже п'ять років, і за моєю особистою оцінкою, тут не очікується якоїсь радикальної ескалації. Путін навряд чи зважиться просуватися вглиб України. По-перше, за ці роки українська армія стала набагато сильнішою, а по-друге, українці тісно взаємодіють з військовим персоналом США та інших країн НАТО, особливо на сході країни», – повідомив він.
За словами Еріка Телланта, американські військові інструктори працюють безпосередньо в Україні, в тому числі в зоні, близькій до лінії фронту.
«Я не думаю, що Путін зважиться на ризик, який може загрожувати йому прямим зіткненням з військовими НАТО. Навіть у разі, якщо мова йде не про регулярні війська, а тільки про військових інструкторів, вбивство будь-якого американського солдата спричинить катастрофічні наслідки для Росії. Тому я не очікую нових атак від російських військ з боку Донбасу, принаймні, в найближчому майбутньому», – впевнений американський експерт.
Що стосується анексованого Криму, на думку експерта, в найближчому майбутньому він залишиться замороженим конфліктом, ситуація навколо якого продовжуватиме погіршуватися, особливо на тлі постійних загроз, пов'язаних з нестачею питної води в Криму.
Путін дійсно може розглядати Крим як зручне місце для розміщення тактичної ядерної зброї
«Я допускаю, що Путін дійсно може розглядати Крим як зручне місце для розміщення тактичної ядерної зброї, що провокує додаткову нестабільність у регіоні. Однак я вкрай сумніваюся, що він зважиться його використовувати. Це – типова тактика для шантажу і посилення своєї позиції в переговорах, але не більше того», – підкреслив Теллант.
Ерік Теллант визнає, що наразі НАТО не дає Україні формальних гарантій захисту у випадку нового вторгнення або можливої ескалації, не обіцяючи членство в Альянсі або будь-які двосторонні договори. Однак американський експерт зазначає: навіть будучи неформальною, присутність солдатів НАТО в регіоні зберігається, і вони не збираються залишати територію України.
Захід дуже серйозно ставиться до російсько-українського конфлікту
«Сполучені Штати не хочуть виглядати агресивної стороною, тому не надають Україні формальних гарантій втручання. Однак представники армії США відвідують Україну регулярно, і я повинен сказати, що Захід дуже серйозно ставиться до російсько-українського конфлікту. Говорячи про Чорне море, Румунія наразі є найбільшою базою для американських і європейських військ у регіоні. Не варто забувати і про плани США провести модернізацію військово-морських баз України в Миколаєві та Очакові, що, безсумнівно, принесе більше стабільності в Чорноморський регіон. До того ж, присутність НАТО означає не тільки військових і зброю, але також гроші й експертну допомогу. Довгострокова стратегія США та їхніх партнерів у регіоні передбачає подальше перебування військ у Східній Європі та в районі Чорного моря, і на сьогодні вони не збираються йти», – пояснює колишній військовий.
Що стосується оцінки можливостей українських Збройних сил, Еріку Телланту доводилося особисто взаємодіяти з українськими фахівцями, в тому числі, у спільних тренінгах, що проводяться для Збройних сил Афганістану в 2016-17 роках, і він відзначає значне зростання професіоналізму української армії.
У мене позитивне бачення щодо спроможності української армії стримати можливу російську агресію
«Більшість українських фахівців в Афганістані були цивільними людьми або військовими, котрі виступали там як інструктори, а не в складі збройних сил. Проте я не можу не відзначити їхній винятковий професіоналізм. Вони прекрасно розбиралися в системах озброєння, і їхній рівень експертиз був не гірший за американський. Я був вражений їхньою компетентністю. За останні роки українська армія отримала найсучасніше обладнання і підготовку від найкращих західних інструкторів. До того ж ці люди об'єднані спільною ідеєю захисту своєї країни. Словом, у мене позитивне бачення щодо спроможності української армії стримати можливу російську агресію. Я думаю, зараз українські військові цілком здатні захистити свою батьківщину», – зазначає він.
На думку Еріка Телланта, участь України у спільних військових навчаннях з НАТО, таких, як «Гідний партнер» (Noble Partner) або Сі Бриз, буде продовжено.
«Всі відносини починаються з побудови взаємної довіри, і це гарний початок, проте, я вважаю, далеко не кінець. Україні варто продовжувати будувати відносини з європейськими партнерами, беручи й пропонуючи допомогу країнам НАТО та одночасно послаблюючи її залежність від Росії. Зрозуміло, що культурні, мовні та навіть родинні зв'язки між українцями і росіянами дуже сильні, і це створює певну вразливість в українській системі безпеки. Тому головне, що потрібно зробити зараз Україні, щоб послабити російський вплив, це, по-перше, підвищити рівень внутрішньої безпеки до того рівня, який існує у нас в США», – радить американський експерт.
На його думку, українці повинні стежити за тим, щоб «отримувати достовірну інформацію від джерел, що заслуговують на довіру», а також підвищити рівень безпеки на кордоні та у сфері розвідки й контррозвідки.
«По-друге, українцям важливо приділяти пильну увагу джерелам доходів своїх політиків і відслідковувати, за рахунок яких коштів фінансуються їхні передвиборні кампанії. У Сполучених Штатах існує закон про іноземних агентів, і українцям також слід з'ясовувати, звідки їхні політики отримують гроші. Це допоможе Україні стати більш надійним партнером для НАТО», – зазначив експерт.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
