Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

«Нарешті нелюди скінчилися». Як школяр із Бердянська вирвався з окупації


Оксана Бровченко та її син Максим Бровченко. На задньому плані російські солдати в окупованому Бердянську. Колаж
Оксана Бровченко та її син Максим Бровченко. На задньому плані російські солдати в окупованому Бердянську. Колаж

26 лютого 2022 року російські війська увійшли в Бердянськ. Оксана Бровченко та її син Максим опинилися в окупації. Та нині Максим пише картини, продає їх, а всі гроші віддає на допомогу ЗСУ. Роботи Максима є у головнокомандувача Валерія Залужного та папи Римського. Як і чому Оксана вивозила сина з окупації під наркозом? Як Максима нагороджував президент України Володимир Зеленський? Історію бердянської родини розповідають журналісти проєкту Радіо Свобода «ТБ Крим.Реалії».

«Ми порівнялися з окупантами і Макс напряму спитав: «Дядя, коли ви вже здохнете?». Оце таким було питання і це той момент, коли знаєте: все життя за одну мить перед очима. Я не знала, що буде, якою буде реакція. Але обійшлося», – розповідає про зустріч із російським солдатом жителька Бердянська Оксана Бровченко.

У Максима розлад аутистичного спектра. Таким людям важко стримувати емоції, вони можуть говорити лише те, що думають, – пояснює Оксана.

І це стало ще одним випробуванням для неї. Окрім головного завдання – вижити в окупованому місті.

Запоріжжя. Оксана Бровченко - мати художника Максима Бровченка. Травень 2023
Запоріжжя. Оксана Бровченко - мати художника Максима Бровченка. Травень 2023

«Розумієте, це було не життя. Це було якесь існування та виживання. Боротьба за виживання. Тому що в окупованому місті все щезло. Ані речей першої необхідності, ані препаратів, нічого», – каже Оксана Бровченко.

Першого квітня 2022-го Оксана наважилася виїхати з міста, вириватися з окупації.

Вони, цензури немає, вони не будуть терпіти вони розуміють, що відбувається
Оксана Бровченко

«Коли ми вже заїхали на підконтрольну Україні територію, я сказав: «Мама, це наші чи рашисти?» Це були наші. Дуже зрадів, тому що нарешті всі ці російські недолюди закінчилися», – пригадує Максим Бровченко.

Максим майже нічого не пам'ятає про цю подорож, тому що весь час спав. Оксана, як і багато інших матерів, наважилася вивозити сина під наркозом.

Запоріжжя. Художник Максим Бровченко. Травень 2023
Запоріжжя. Художник Максим Бровченко. Травень 2023

«Ми виїжджали, було багато дітей з інвалідністю, звичайно, діти-аутисти були. У них же самоцензури немає, вони не будуть терпіти, вони розуміють, що відбувається. Це така їхня особливість: казати правду. Це особливість аутизму: все, що на думці – все проговорюється. Це було небезпечно, і багато мам ухвалили таке рішення», – пояснює Оксана Бровченко.

Дорога з окупованого Бердянська до підконтрольного Україні Запоріжжя пролягала через Токмак і Василівку та блокпости окупантів.

Сказали, що Папа Римський хоче цю картину
Оксана Бровченко

«Коли він зайшов до автобуса, розмахуючи своєю зброєю, другий каже: «Ти хоча б на запобіжник постав». І він отак переклацнув. Ну, це просто бандити», – пригадує один з епізодів спілкування з російськими військовими на блокпостах Оксана Бровченко.

Родині пощастило виїхати з окупації. Зараз мати й син живуть у Запоріжжі, в кімнаті гуртожитку. У це важко повірити, але Максим зібрав і передав ЗСУ понад 170 тисяч гривень. Для цього хлопець пише та продає картини.

«Це не хобі. Це просто малювання. Коли я малюю, потім продаю картини, я гроші відправляю нашим військовим. Я малюю, тому що хочу допомогти нашим воїнам, нашим військовим», – пояснює Максим Бровченко.

Картина Максима Бровченко – лот під час презентації Фундації Олени Зеленської
Картина Максима Бровченко – лот під час презентації Фундації Олени Зеленської

Його перша продана картина, український військовий з ангелом за спиною, стала лотом під час презентації Фундації Олени Зеленської. Інша робота Максима «Рідна Україна переможе» тепер у Папи Римського. Vatican News написали, що Понтифік відзначив кольори палітри.

Картина Максима Бровченка «Рідна Україна переможе», передана Папі Римському
Картина Максима Бровченка «Рідна Україна переможе», передана Папі Римському

«Дві картини Макса були представлені у Львові, в опері. І нею зацікавилися з посольства. Сказали, що папа Римський хоче цю картину», – каже Оксана Бровченко.

У серпні 2022-го Максима Бровченка запросили до Білої зали Героїв України Маріїнського палацу в Києві.

Хлопець із Бердянська став лауреатом акції «Діти-рятувальники герої війни». Президент України та Перша леді вітали дітей, які допомагають військовим.

Інша й особлива зустріч для Макса – з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.

Всі люди, як електричні прибори. Одні – нагрівальні, інші – охолоджувальні
Оксана Бровченко

«Мені сподобалося. З ним приємно спілкуватися. Мені подобається. Ми дивилися за тим, що там відбувається на планшеті. Він мені подарував картину. Також він мені подарував шматок підбитого танка», – пригадує Максим.

Про велику війну Максим попереджав за пів року до повномасштабного вторгнення, – розповідає мама Оксана.

Якби не вторгнення Росії, Максим малював би зовсім інше. Наприклад, космос, яким захоплюється. Не дарма свій аккаунт у фейсбуці художник назвав КосмоМакс.

Картина Максима Бровченка. Ілюстрація до його книги про космос «Планета А»
Картина Максима Бровченка. Ілюстрація до його книги про космос «Планета А»

«Тому що це дуже цікаво. Мені цікаво дізнаватися, що відбувається в космосі. Я хочу дізнатися таємницю «Планети 9». Це гіпотетична планета, яка перебуває поза орбітою Нептуна. Вона впливає на гравітацію карликової планети Седни», – розповідає Максим.

Мені цікаво дізнаватися, що відбувається в космосі
Максим

Хлопець хоче стати астрофізиком і розкрити таємницю «Планети 9». Після війни планує відремонтувати дитячу астрономічну обсерваторію в Бердянську. Полюбляє комп’ютерні ігри. Макс дає майстер-класи з малювання, пояснює дітям і дорослим, що таке аутизм.

«Він порівнює, каже: «Всі люди, як електричні прибори. Одні – нагрівальні, інші – охолоджувальні. Каже: «Я більше охолоджувальний», – пояснює Оксана Бровченко.

Макс, каже Оксана, знає порядок денний. Стежить за новинами з фронту й моніторить постачання озброєння ЗСУ.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

XS
SM
MD
LG