Американські чиновники вражені винахідливістю українських військових. Нещодавно CNN опублікувало матеріал, у якому, зокрема, розповідається і про кроки українців, що стали «дешевим рішенням для дорогих проблем на полі бою». Радіо Донбас.Реалії розповідає детальніше про деякі ідеї українських винахідників, що в бою допомагають протистояти Росії.
«Кропива»
«Кропива» – це назва розробленого волонтерами «Армія SOS» програмного забезпечення для артилеристів. Його використовує значна частина підрозділів ЗСУ. Працює вона так: у встановлений на планшети додаток вносяться координати цілей, а найближча артилерійська батарея завдає по них удар.
Завдяки «Кропиві» у кілька разів скорочується час від моменту виявлення цілі до відпрацювання по ній, кажуть в «Армія SOS». Один із багатьох прикладів її роботи – знищення понтонної переправи російських військ через річку Сіверський Донець поблизу Білогорівки Луганської області, у травні 2022 року. Тоді крім переправи було знищено велику кількість техніки, якою російські військові намагалася переправитися через річку.
Дрони зі «скидами»
Ще один винахід українців – дрони «зі скидами». До квадрокоптерів чіпляють гранати або навіть міни і скидають їх на противника. Одними із перших ще до масштабного російського вторгнення такі дрони почали використовувати фахівці «Аеророзвідки». Їхня розробка – дрон R18. Вони здебільшого працюють вночі, а їхні цілі – техніка противника.
Нині можна побачити багато роликів, як дрони «зі скидами» «працюють» і просто по піхоті російських військ. Звісно, є ризик, що противник зіб'є апарат: це можливо зробити навіть зі стрілецької зброї.
Але є випадки, коли це ледь не єдиний варіант. Наприклад, виявлені оператори російського безпілотника, снайпери. Такі дрони можуть допомогти зупинити і штурмові дії, якщо немає змоги підключити артилерію чи міномети.
«Стриж»
5 грудня, ймовірно, українська армія завдала ударів по аеродромах стратегічної авіації Росії «Енгельс-2» у Саратовській та «Дягілєво» у Рязанській областях.
Згідно із заявами російської сторони, удар завдавали радянським безпілотником Ту-141 «Стриж». Україна цього не підтвердила, але й не спростувала.
Читайте також: Як українська армія випереджає російську армію на полі бою?
Декілька іноземних видань, посилаючись на джерела, близькі до операції, писали, що українські військові змогли модернізувати радянські розвідувальні безпілотники, перетворивши їх на ударні. Таку версію як ймовірну розглядають і українські військові експерти. Дальність польоту такого БПЛА – близько 1000 кілометрів.
Міні-«Град»
Реактивні системи залпового вогню на пікапах – ще одне інноваційне рішення українських військових. Сама ідея встановити зброю на позашляховик не нова, щось подібне використовували у війнах та конфліктах в Сирії, Іраку, Афганістані, Лівії тощо.
Однак, там найчастіше встановлювалися великокаліберні кулемети або зенітні системи. Українські військові поставили на позашляховики. комплекси запуску некерованих авіаційних ракет. Вийшов БМ 21 «Град» у мініатюрі.
Мисливці за ракетами та «Шахедами»
Українська ідея, що також отримала широке застосування – створення невеликих мобільних груп зенітників, які полюють на російські крилаті ракети та дрони-камікадзе. Вони виїжджають до районів, над якими можуть проходити ракети та безпілотники, озброєні великокаліберними кулеметами, а також переносними зенітно-ракетними комплексами. На їхньому рахунку вже є збиті цілі.
Крім цього, американські журналісти відзначали те, що зараз українці за допомогою 3D-принтерів виготовляють запчастини, щоб солдати могли ремонтувати важку техніку в польових умовах. А інженери придумали, як прикріпити складні американські ракети до старих радянських винищувачів, таких як МіГ-29.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.