Рибодобувна галузь визнана однією з найбільш постраждалих у Криму від повномасштабного вторгнення Росії до України. Рибалкам, які раніше забезпечували суттєву частину місцевого бюджету, другий рік практично повністю заборонено виходити у море, оскільки Росія використовує його для воєнних дій. В результаті ціла сфера кримської економіки опинилася на межі краху, а кримчани втратили дешеву рибу. Чого чекати та чи можуть кримчани через російську війну взагалі залишитися без власної місцевої риби, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Криза у рибодобувній галузі Криму спостерігалася ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вона почала виявлятися невдовзі після російської анексії півострова. Зношені рибальські судна та промислові потужності, а також обмежені ринки збуту через міжнародні санкції призводили до скорочення обсягу видобутку водних біоресурсів в Азово-Чорноморському басейні.
Початок повномасштабного вторгнення Росії в Україні на тривалий час повністю паралізував роботу рибодобувних підприємств. Вони змушені були існувати на російських дотаціях, які не покривали їх потреби. Потім кримським рибакам дозволили здійснювати промисел на окремій ділянці Чорного моря. Але становище рибодобувних підприємств це суттєво не змінило. А от споживачі цілком відчули наслідки рибної кризи – раніше доступна дешева риба перетворилася для них на «золотий» товар.
«Індекс хамси»
Обсяги видобутку, що падають, призводять до зростання цін на рибу для споживачів. Традиційні та звичні для кримчан дешеві види риби тепер значно подорожчали. Наочний приклад – кримська хамса.
Ця риба завжди мала в Криму особливий попит, оскільки її виловлюють біля кримських берегів, і вона дешева. У Керчі її навіть називають «другим хлібом» – настільки вона популярна у цьому рибальському місті.
Але тепер хамса вже доступна не всім. Першу свіжу партію цієї риби наприкінці минулого року у Керчі продавали по 400-500 рублів за кілограм. Це можна порівняти з вартістю м'яса. Подібної ситуації тут не пам'ятають.
Місцеві жителі кажуть, що помітили подорожчання хамси минулого року. Але цього року її ціна стала рекордною.
«Перша свіжа хамса цього року продається на Центральному ринку Керчі. Прилавки наповнені, черги стоять. Ціна, звісно, «кусається». Варто відзначити, що минулого року перша хамса коштувала 250-300 рублів за кілограм, а потім ціна на неї падала до 150-180 рублів за кілограм», – пише місцеве видання Kerch.info.
Ця риба, яка в минулому відрізнялася дешевизною, раптом стала в Криму дорожчою за піленгас – ще одну популярну місцеву рибу.
Для порівняння: у 2014 році кілограм свіжої хамси у Криму коштував 150-200 рублів. І вже тоді це обурювало місцевих жителів, які згадували, що до російської анексії півострова ця риба ніколи не коштувала дорожче за 50 гривень за кілограм.
Істотно підскочили ціни на чорноморську рибу в Севастополі. Барабулю у жовтні 2023 року продавали за 950 рублів, луфар – за 1,3 тисячі рублів. Це пов'язували не лише з проблемами в рибній галузі, а й із паливною кризою, яка пролунала в Криму як ще один наслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Заборонене море
Підконтрольна Москві влада Криму визнала рибну галузь однією з найбільш постраждалих від військових дій Росії проти України. З перших днів російського повномасштабного вторгнення в Україну кримським рибалкам заборонили виходити на північно-західну акваторію Чорного моря від Севастополя (мис Херсонес) до херсонського берега. Ця заборона серйозно вплинула на економічне становище рибодобувних підприємств Криму. Їм виявилися недоступними важливі райони промислу хамси, кільки та камбали. Вони також втратили можливість видобувати шпроти, барабулю, ставриду та інші промислові види риб. Рибалки зазнають збитків другий рік.
«Якийсь час не можна було працювати взагалі ніде. Наразі дозволили працювати на схід від Севастополя. Але це не такий продуктивний район, тому результати слабенькі, економіка на рівні собівартості», – каже голова російської Асоціації рибопромисловців Севастополя та Криму Валерій Сівочуб.
Від такої ситуації страждає і кримський бюджет, каже прем'єр російського уряду Криму Юрій Гоцанюк.
«Закриття цих районів промислу завдає непоправних збитків економіці рибальських підприємств, зриває контрактні поставки продукції на підприємства переробки, що, своєю чергою, надалі може вплинути на продовольчу безпеку країни», – заявляв він.
РЕБ проти рибалок
Рибний промисел у Криму суттєво страждає і від дії російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Внаслідок їх впливу рибалки біля берегів Кримського півострова стикаються зі збоями у роботі радіоапаратури на судах. Це створює ризик повного припинення рибного промислу через неможливість ведення електронного промислового журналу – сервісу, забезпечуючого у Росії легальне промислове рибальство.
У російській Асоціації рибопромисловців Севастополя та Криму раніше зверталися з цього приводу до громадської ради при Росриболовстві. Наприкінці 2023 року Росриболовство та Прикордонна служба Росії погодили тимчасовий порядок ведення рибальського журналу на судах Азово-Чорноморського басейну. Він передбачає можливість вести рибальський журнал у паперовому вигляді під час дії РЕБ.
Таким чином, російська влада розраховує забезпечити роботу рибопромислового флоту у разі перебоїв функціонування електронного рибальського журналу під час застосування коштів РЕБ у Чорному та Азовському морях, повідомили у Всеросійській асоціації рибопромисловців. Посадовці розраховують уникнути ризиків зриву промислу та банкрутства рибопромислових підприємств Криму.
Без грошей та риби
У 2022 році 85 рибальським організаціям і підприємцям у Криму російська місцева влада обіцяла виплатити 12,2 млн рублів компенсацій на покриття збитків за вимушений простий, пов'язаний із забороною виходу в море.
2023 року російський голова Криму Сергій Аксьонов заявляв про компенсації кримським рибалкам на суму 63 млн рублів. Але цю ситуацію не рятує. Рибалки масово залишають Кримський півострів у пошуках роботи.
У Росрибальстві визнають, що проблеми рибалок Азово-Чорноморського басейну у зв'язку з «військовою операцією» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну, починаючи з лютого 2022 року – КР) призводять до того, що частина кримського флоту йде працювати до Каспійського басейну, а частина передислокується з Криму до порту російського Новоросійська.
Нові перспективи розвитку кримської рибної галузі Сергій Аксьонов обіцяв навесні 2022 року, пов'язуючи їх із постачанням дніпровської води на Кримський півострів. На той момент російська армія вже захопила Каховську ГЕС у Херсонській області та відновила подачу дніпровської води до Криму на початку повномасштабного вторгнення Росії до України.
«З'явилася можливість відновлення кількох тисяч гектарів ставків, що дозволяє збільшити обсяги виробництва рибної продукції та рибопосадкового матеріалу. Таким чином, планується відновлення роботи підприємств галузі, яка була припинена у 2014 році. Все це є важливим внеском у зміцнення продовольчої безпеки Криму та імпортозаміщення», – заявляв Аксьонов.
Але ця тема вичерпала себе влітку 2023 року, коли російські військові знищили греблю Каховської ГЕС, остаточно позбавивши Крим дніпровської води.
Чи може ситуація в рибодобувній галузі покращитись після того, як Росія припинить бойові дії проти України – питання, на яке немає однозначної відповіді. Адже проблеми у цій сфері накопичувалися майже десятиліття, поки Крим анексований Росією.
Вони почалися після переділу цього ринку, коли російським підприємствам віддали квоти на вилов риби, які до 2014 року належали місцевим. Це призвело до зменшення популяції різних видів чорноморської риби, включаючи згадану вище хамсу. Експерти пов'язують це з «варварським видобутком», через яке «відтворення та відновлення популяції не відбувається».
Кримські рибалки ще 2014 року загрожували голодними бунтами, оскільки обсяги вилову та реалізації риби тоді впали на 90%. Займатися рибовидобуванням вже тоді стало невигідно, оскільки збувати продукцію було нікуди через міжнародні санкції та проблеми з доступом на російський ринок. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну добиває і так проблемну сферу, сприяючи остаточному витісненню кримських рибалок з Кримського півострова.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
