Чи можна звільнити українських моряків через Міжнародний трибунал: відповідають юристи

Київ – Україна додатково звернулася до Міжнародного морського трибуналу з клопотанням зобов’язати Росію терміново звільнити полонених моряків. У відповідь МЗС Росії заявило, що на такі випадки юрисдикція трибуналу не поширюється. Водночас, як зазначають фахівці з морського права, чи братися за «керченську справу», має вирішити сам трибунал найближчим часом.

Про звернення до Міжнародного морського трибуналу в Гамбурзі щодо захоплення Росією українських суден та взяття у полон військових 16 квітня майже одночасно повідомили Міністерство закордонних справ України та президент Петро Порошенко.

«Розраховуємо, що вже за лічені тижні трибунал зобов’яже Росію звільнити наших моряків і українські кораблі, а її дії буде визнано неправомірними. Саме такі рішення наближають звільнення наших моряків, як і решти наших громадян, а також робить невідворотним притягнення Росії до міжнародної правової відповідальності», – написав президент у Facebook.

​Як зазначили представники МЗС у своїй заяві, вони ще 1 квітня почали арбітражне провадження щодо порушення Росією Конвенції ООН з морського права, що не дозволяє арештовувати військово-морські судна іншої країни.

Речниця міністерства Катерина Зеленко висловила сподівання, що рішення трибуналу щодо тимчасових заходів надійде вже за місяць.

«Усі ці місяці з моменту захоплення наших суден та їхніх екіпажів Міністерство закордонних справ працювало над формуванням об’ємного досьє, яке згодом буде презентовано у Гамбурзі. Це – документ обсягом 300 сторінок, який, окрім міцної правової позиції, містить чіткі докази – фотодокази, геолокаційні дані, карти, – які дають нам всі шанси виграти цю справу», – зазначила вона у коментарі Радіо Свобода.

На думку Зеленко, у випадку ухвалення Міжнародними трибуналом відповідного рішення, це допоможе Україні і в інших судових процесах проти Росії.

«У разі позитивного вирішення цього питання Росія буде зобов’язана це зробити (звільнити моряків – Радіо Свобода), а інакше країна продемонструє повне ігнорування норм міжнародного права, а з таким реноме презентувати свою позицію в інших міжнародних судах буде дуже важко, а це далеко не перший позов України проти Росії. У нас далі будуть інші слухання в інших справах, а отже, для Росії ігнорування морського права означатиме фактично постріл собі в ногу», – каже речниця.

У відповідь російське МЗС заявило, що юрисдикція трибуналу не поширюється на ситуацію у Керченській протоці.

«У зв'язку з ініційованим Україною на підставі Конвенції 1982 року процесом щодо тимчасових заходів російська сторона виходить із того, що Міжнародний трибунал з морського права не має юрисдикції для розгляду «керченського інциденту», зокрема, через зроблені і Російською Федерацією, і Україною застереження про незастосовності передбачених Конвенцією 1982 року процедур щодо окремих категорій спорів», – йдеться у заяві на сайті міністерства.

Окрім того, російські дипломати зазначають, що інша умова – нагальна необхідність вжиття тимчасових заходів – також не дотримана, оскільки права полонених моряків ніхто не порушує.

«Процесуальні права українських моряків неухильно дотримуються, вони користуються послугами адвокатів, отримують медичну допомогу. Той факт, що Україна протягом майже п'яти місяців не поспішала зі зверненням до трибуналу, також свідчить про відсутність терміновості», – зазначають автори заяви.

Що кажуть юристи

Росія першою ратифікувала конвенцію ООН з морського права – у 1997-му, а Україна це зробила через два роки, і в обох випадках дійсно це відбулося з певними застереженнями, зауважив у коментарі Радіо Свобода керівник практики морського права юридичної фірми «АНК», адвокат Артем Волков.

«Російська Федерація фактично зробила неможливим судовий або арбітражний розгляд спору, пов’язаний із застосуванням або тлумаченням конвенції, без її чіткої згоди на такий суд або арбітраж», – пояснює він.

З іншого боку, за словами юриста, Україна у своїх застереженнях визнала компетенцію Міжнародного трибуналу з морського права щодо питань, пов’язаних із негайним звільненням з-під арешту суден або звільненням їхніх екіпажів.

«Тут варто зауважити, що термін «судно», який використовується у конвенції, не стосується військових суден, адже для таких випадків у конвенції використовується спеціальний термін «військові кораблі» (англійською – warship). Оскільки конвенція стосується мирного, а не воєнного часу, та не регулює права та обов’язки країн-учасниць під час війни або військових конфліктів, спроба України надати розширене тлумачення статті 292 конвенції, а саме: поширити її дію на військові кораблі, може не поділятися арбітрами трибуналу», – каже він.

Таким чином, визнає експерт, у Росії є підстави оскаржувати юрисдикцію трибуналу. Але в цьому випадку, відповідно до конвенції, сам трибунал або арбітраж має вирішити, чи братиметься за розгляд, зазначає Волков.

Якщо ж суд усе ж визнає свою юрисдикцію у цій справі, він дійсно може ухвалити тимчасове рішення, що зобов’яже звільнити моряків із-під варти.

«Регламент не встановлює чітких термінів ухвалення рішення по справі, а всі терімни, передбачені в самому документі, можуть бути продовжені трибуналом у разі обґрунтованої потреби. За таких обставин важко спрогнозувати, коли можна очікувати ухвалення рішення по суті спору. Мені здається, це може тривати не менше року. Натомість рішення за результатами розгляду клопотання про вжиття тимчасових заходів може бути розглянуто значно швидше. Наприклад, у справі «Нідерланди проти Росії», що розглядалася трибуналом у 2013-2015 роках, рішення щодо тимчасових заходів було винесено через місяць після подання заяви», – зазначив Артем Волков.

Між тим, за словами експертів адвокатського об’єднання «Ілляшев і партнери», до яких також звернулося Радіо Свобода по коментар щодо цієї ситуації: у процесі між Нідерландами та Росією щодо льодоходу Arctic Sunrise Росія взагалі відмовилась виконувати будь-які рішення трибуналу.

«Утім, рішення через понад шість місяців, все ж таки, було фактично виконано, хоча його виконання пояснили «внутрішнім рішенням» Російської Федерації», – зазначили вони у листі редакції.

Окрім того, на переконання представників адвокатського об’єднання, невиконання рішення трибуналу з боку Росії може вилитися у невдоволення світової спільноти, і як наслідок – нові санкції щодо країни-порушниці.

Довідка: 17 квітня Лефортовський суд Москви 17 квітня продовжив арешт всім захопленим ФСБ Росії в листопаді минулого року українським військовополоненим морякам. Вони перебуватимуть під вартою до 24 липня. Засідання відбувалися у закритому режимі.

ООН визнала захоплених моряків військовополоненими.

Адвокати українських військовополонених моряків планують оскаржити подовження їм терміну утримання під вартою, повідомив російський адвокат Микола Полозов.