Лондон – У книзі Ґленна Сімпсона та Пітера Фрітша, яка щойно вийшла у Великій Британії, повідомляється, що британська розвідка знала про те, що (нинішній президент США) Дональд Трамп мав зв’язки з Кремлем на різних рівнях. Проте на час виборів у США 2016 року британське керівництво вирішило не вести цю справу далі, побоюючись якимось чином образити Трампа. Згідно з матеріалами, поданими у книзі «Злочин у процесі скоєння» («Crime in Progress»), вказується, що служба зовнішньої розвідки Сполученого Королівства МІ6 цілковито усвідомлювала підозрілі контакти між Росією та виборчою кампанією Дональда Трампа перед президентськими виборами 2016 року. Разом з тим у книзі повідомляється, що нинішній прем’єр Великої Британії Борис Джонсон усіляко намагався захистити Трампа, відкидаючи його зв’язки з Кремлем, як і те, що Росія втручається в політичне життя Великої Британії. Вихід цієї роботи обіцяє мати неабиякий розголос, особливо перед виборами у Великій Британії у грудні.
Автори книги «Злочин у процесі скоєння» Ґленн Сімпсон та Пітер Фрітш є співзасновниками вашингтонської дослідницької фірми Fusion GPS, яка попередньо перебувала у центрі запеклої суперечки, пов’язаної з публікацією матеріалів британського розвідника Крістофера Стіла зі звинуваченнями щодо зв’язків Дональда Трампа з Росією. У цих матеріалах Стіл подавав дані і витяги з його спілкування зі своїми російськими джерелами, з яких чітко випливало, що російське керівництво вже роками намагалося приваблювати до себе і співпрацювати з Трампом.
На думку Сімпсона і Фрітша, все це чітко виглядало як якась змова з «прихованою таємною рукою, яка проштовхувала Трампа до його президентства». Матеріали Крістофера Стіла згодом стали підґрунтям того, що постало як процес розслідування російського втручання до американських президентських виборів, яке вів (нині вже колишній спецпрокурор США) Роберт Мюллер.
Зрештою, після кількох років слухань, розслідування підсумувало, що не було достеменно встановлено факту того, що члени виборчої кампанії Дональда Трампа діяли у змові або координували свої кроки з російським урядом. Трамп та його оточення також повсякчас активно відкидали будь-які закиди у співпраці і активних контактах з Кремлем або ж з представниками російського істеблішменту, наближеними до президента Росії Володимира Путіна.
Натомість автори книги «Злочин у процесі скоєння» наводять оцінки британського розвідника Крістофера Стіла щодо здібностей росіян до створення будь-яких таємних оборудок та організації змов у різних країнах світу з використанням політиків найвищого рівня.
«Росіяни є доволі серйозними супротивниками з великим хистом до будь-якого шахрайства та дезінформації. Надзвичайно небезпечною у цьому зв’язку постає недооцінка того, на що вони здатні», – зазначає Крістофер Стіл.
Стіл також, з огляду на дані його джерел, вказує на те, що режим Володимира Путіна вже «вів» Дональда Трампа протягом щонайменше 5 років. Ба більше, як йдеться у книзі, з посиланням на Стіла, британський розвідник зібрав достатньо матеріалу, що серйозним чином компроментував би нинішнього президента США Трампа. Зокрема, згадуються записи, зроблені у номері московського готелю «Рітц-Карлтон», які виступають потужним спростуванням постійного відкидання Дональдом Трампом будь-яких «теплих» і активних контактів з Кремлем.
«Цікаво, про які такі «забави» за участі його російських друзяк у тому московському готелі йдеться, оприлюднення яких так боїться Трамп? Це показує, що Крістофер Стіл має рацію. Винуватий аж по самі вуха…»
У книзі подаються також факти зустрічі Крістофера Стіла з колишнім керівником служби зовнішньої розвідки Великої Британії сером Річардом Дірловом в ексклюзивному лондонському клубі Garrick Club. Стіл ознайомив Дірлова з деякими витягами своїх матеріалів щодо зв’язків Трампа з Москвою, які досвідчений керівник британської розвідки визначив як «доволі достовірні». Саме тоді Дірлов досить здивував Стіла тим, що, виявляється, «британське керівництво також висловлювало занепокоєння підозрілими зв’язками між Росією та виборчою кампанією Трампа». Як зазначають автори книги, все вказувало на те, що британський уряд ухвалив політичне рішення не вести цю справу далі.
Саме у цей час нинішній прем’єр Великої Британії Боріс Джонсон обіймав посаду міністра закордонних справ. Джонсон тоді усіляко захищав Трампа. А вже нині, на посаді прем’єр-міністра, Джонсон усіляко гальмує оприлюднення спеціальної доповіді парламентського комітету з розвідки про російське втручання до політичного життя Великої Британії. На додаток, Джонсон нещодавно заявив, що буцімто не існує жодних доказів подібного російського втручання. Вже буквально днями, виступаючи під час проведення передвиборчого заходу, Джонсон знов наголосив, що немає нічого незвичного у тому, що він відмовляється оприлюднити доповідь про російське втручання до британської демократії. До речі, Крістофер Стіл був одним з учасників підготовки цієї доповіді.
Всупереч позиції Боріса Джонсона, у книзі «Злочин у процесі скоєння» висувається теза, що Росія намагається дестабілізувати також і європейську політику в той самий спосіб, як Москва намагалась втрутитись у президентські вибори у США 2016 року. У книзі також зазначається, що Кремль, можливо, вплинув до певної міри на британське голосування під час референдуму про вихід Сполученого Королівства з Європейського союзу 2016 року.
На додаток, у цій роботі повідомляється про окреме дослідження, яке здійснив Крістофер Стіл у напрямку визначення діяльності російської агентури у Західній Європі. Це дослідження здобуло назву «Карл Великий». У центрі розслідування поставали Франція, Італія, Сполучене Королівство, Німеччина та Туреччина. Стіл визначив у ході своєї роботи, що Кремль мав таємну «чорну касу» з десятками мільйонів доларів, які спрямовувались на підтримку та безпосередній підкуп популістів та націоналістів, а також політиків різного рівня у Європі, які виступали проти Європейського союзу або мали певні сентименти щодо Росії.
«Вони (росіяни) знають жагу західних лідерів до грошей і сексу. КДБ чи ФСБ постають абсолютними майстрами вербування провідних політиків. Раніше їм розставляли пастки, а нині вони самі стукають у двері Кремля, аби їх завербували»
При цьому у дію вступають не лише таємні агенти ГРУ або агенти-«сліпери» у Великій Британії чи Європі, йдеться у розповіді, вагомою зброєю Кремля у цьому плані постають також так звані «російські емігранти», або ті, хто має достатньо грошей, аби перевезти свої родини з Росії на Захід і отримати у такий спосіб громадянство країн Європейського союзу. Ба більше, мовиться про те, що тут вже йдеться не лише про батьків, вихідців з Росії і деяких дружніх до Росії країн колишнього Радянського Союзу, а й вже про їхніх дітей, які цілком інтегруються у західне суспільство, водночас виконуючи завдання Кремля, яке їм надає певну «індульгенцію» на вільне життя на Заході за умов виконання окремих «доручень» з Москви.
Британський оглядач із питань безпеки Ком Тісслтвейт вважає, що саме у такий спосіб російський вплив цілком поширився і на британське політичне життя. У цьому плані доволі помітну роль грають ті гроші, які Кремль готовий платити британським політикам за їхнє мовчання або навіть за «ентузіазм» у плані підтримки кроків Росії. Велику роль у цьому відіграють ті ж таки грошовиті «російські емігранти» у Великій Британії, вважає він.
«Коли Москва трусить пачкою готівки перед певними особами у Великій Британії, заохочуючи їх до «дружби» з Кремлем, йдеться про холоднокровно спрямовану операцію з підриву всієї системи британської демократії», – каже Ком Тісслсвейт.
Вихід книги «Злочин у процесі скоєння» Ґленна Сімпсона та Пітера Фрітша, кажуть фахівці, напевно додасть вогню до горнила передвиборчої кампанії у Сполученому Королівстві, а також поставить низку запитань, на які нинішній уряд консерваторів, і зокрема прем’єр-міністр Боріс Джонсон, муситимуть дати бодай якусь відповідь.
