Доступність посилання

ТОП новини

Постпред Президента України в АРК: «Звільнення Криму, швидше за все, буде військовим шляхом». А що потім?


«Стратегію деокупації та реінтеграції Криму» було ухвалено ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну і потребує «актуалізації», вважають експерти
«Стратегію деокупації та реінтеграції Криму» було ухвалено ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну і потребує «актуалізації», вважають експерти

Півострів, найімовірніше, буде звільнений військовим шляхом, вважає Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева. У березні 2021 року Президент України Володимир Зеленський затвердив «Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму». Цей документ передбачає як дипломатичні, так і військові заходи щодо відновлення територіальної цілісності України. Але стратегію було ухвалено ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну і потребує «актуалізації». Детальніше про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Андрій Гевко говорив із Постійною представницею Президента України в Криму Тамілою Ташевою, головою громадської організації «Сила права», ексвіце-прем'єром Криму Андрієм Сенченком та головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.

Військовий елемент – ключовий

У декларації саміту «Кримської платформи» стверджується, що деокупація відбуватиметься мирним шляхом. У «Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму» також визначено, що ключовий механізм деокупації – політико-дипломатичний. Але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну такий підхід змінюється, вважає Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

Таміла Ташева, Постійна представниця Президента України в АР Крим
Таміла Ташева, Постійна представниця Президента України в АР Крим
«Російська Федерація не хоче комунікувати на тему політико-дипломатичного врегулювання. Як не хотіла комунікувати до повномасштабного вторгнення, так і після. Ми розуміємо, що нам нема з ким комунікувати», – каже Таміла Ташева. Після спроб Росії анексувати ще чотири українські області – Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку – стало зрозуміло, що військовий елемент відновлення контролю над Кримським півостровом став ключовим, каже постпред Президента України в Криму.
Військовий елемент відновлення контролю над Кримським півостровом став ключовим
Таміла Ташева

«Ми не виключаємо і політико-дипломатичний елемент для мінімізації втрат серед цивільного населення, військових, руйнування цивільної інфраструктури, але ми добре розуміємо, що, швидше за все, звільнення буде військовим шляхом», – заявила Ташева.

Враховуючи те, що деокупація півострова може відбутися в короткий термін, потрібно підготувати зміни до «Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму», розповіла чиновниця. Завершити цю роботу планують улітку.

«Можливо, у червні-липні планується засідання РНБО України, де буде ухвалено оновлену «Стратегію деокупації та реінтеграції», яка враховуватиме повномасштабне вторгнення та розуміння того, що деокупація може відбутися у більш короткі терміни», – заявила Ташева.

Від військової адміністрації до цивільної

У Представництві Президента України в Криму подали свої пропозиції. Вони стосуються відновлення публічної влади у звільненому Криму, а також визначення критеріїв оцінки проведення виборів на деокупованій території.

«Це має бути спочатку військова адміністрація, потім перехід від військової до військово-цивільної, а через деякий час перехід до цивільного життя. Це питання кадрового реєстру. Це було зазначено у чинній редакції («Стратегії деокупації» – КР), але, на наше переконання, план має бути більш деталізований і зрозумілий як для державних органів, які прописуватимуть подальші кроки, так і для наших громадян, щоб вони розуміли чіткі сигнали від української держави», – розповіла Таміла Ташева.

Хто колаборант, а хто жертва?

«12 кроків деокупації Криму» оприлюднив у фейсбуці і Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов. У своєму плані він розповів, як Київ повертатиме окупований півострів. Серед іншого – це й кримінальне переслідування за колабораціонізм та державну зраду, виселення з Криму російських громадян, які приїхали туди після окупації 2014 року, позбавлення пенсій російських державних службовців у Криму, які не підлягають кримінальному переслідуванню. Є й нестандартний пункт – поява у Криму пам'ятника «Російський військовий корабель іде на ***».

Необхідний комплекс заходів щодо відновлення порушених прав українських громадян, як і тих, хто живе на окупованій території Криму, так і тих, хто мешкає на вільній території України, каже голова громадської організації «Сила права», ексвіцепрем'єр Криму​ Андрій Сенченко.

Андрій Сенченко, голова громадської організації «Сила права», ексвіцепрем'єр Криму
Андрій Сенченко, голова громадської організації «Сила права», ексвіцепрем'єр Криму

«Що буде із власністю, правами оренди, з машинами, усім, усім? Сьогодні люди чекають на відповідь, як це повертатиметься в українське правове поле. Це зачіпає всіх», – заявив Сенченко.

Сенченко вважає, що український законодавець досі не визначив, кого вважати колаборантом у Криму, а кого – жертвою окупації.

«Це дозволяє окупантам, російським спецслужбам спекулювати на цьому і говорити: ось, мовляв, якщо людина працювала, умовно кажучи, водієм швидкої, то після повернення Криму її буде репресовано», – каже Андрій Сенченко.

«Нам сьогодні необхідно розділити людей, які живуть на території Криму, на табори, визначити тих, хто піде до в'язниці – це Аксьонов і Констнтинов та їм подібні – і великий табір, це два мільйони людей, які мають зрозуміти, що українська держава їх вважає жертвами», – додав політик.

Сенченко вважає, що ті, хто вчинив тяжкі злочини, не можуть уникнути відповідальності, а ось за злочини середньої тяжкості можна передбачити покарання, яке виключає ув'язнення.

«Умовно кажучи, секретар дільничної виборчої комісії на незаконних виборах у Криму. Якщо людина визнає скоєний злочин і звертається до українського народу та держави про прощення, то через судову процедуру вона може отримати заміну: замість позбавлення волі – тимчасове позбавлення, до 10 років, позбавлення прав. Права на державну службу, на участь у виборах, службу в поліції, суді та прокуратурі», – вважає Сенченко.

В одному з 12 кроків деокупації, запропонованих Секретарем РНБО Олексієм Даніловим, є пункт про перейменування Севастополя з назвою «Об'єкт №6». У відповідь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував відразу ж повернути цьому місту його історичну назву - Ак'яр. У Законі «Про корінні народи України» є статті про право цих народів на відновлення історичних назв, які змінювалися проти їхньої волі, каже Чубаров. Формула – «чи це підтримують у Криму» застосовувалася всі роки після початку повернення кримських татар з місць депортації, аж до 2014 року. Її результат відомий, каже політик.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

«Багато кримчан говорили, що не треба повертати кримських татар. Вони народилися в Середній Азії, там їхня Батьківщина. Ми підійшли до 2014 року, коли цих кримчан Москва визнала окремим суб'єктом міжнародного права. І «кримський народ», чи кримчани, нібито самовизначилися», – зазначив Рефат Чубаров.

Декомунізація, десовєтизація та деколонізація

У січні Меджліс кримськотатарського народу та Кримськотатарський ресурсний центр розпочали інформаційну кампанію «Повернемо назви – повернемо Крим». За словами організаторів, російська влада у різний час знищувала культуру, мову та історію корінних народів України – кримських татар, караїмів і кримчаків, а також їхній зв'язок із рідною землею. Для цього в Криму було перейменовано тисячі історичних назв населених пунктів та географічних об'єктів. Відновлення історичної топонімії є важливим кроком для деокупації Криму, вважають організатори кампанії.

Потрібно йти за параметрами, що встановлюються українським законодавством – декомунізація, десовєтизація та деколонізація. І все. І немає інших підходів
Рефат Чубаров

«Потрібно йти за параметрами, що встановлюються українським законодавством – декомунізація, десовєтизація та деколонізація. І все. І немає інших підходів. Якщо це комусь не подобається, то йому подобається Москва. Якщо комусь подобається Севастополь чи Гвардійське, чи Первомайське, нехай їде до Тверської чи Воронезької області, і там знаходить ці назви», – зазначив голова Меджлісу

Нову редакцію плану заходів щодо реалізації «Стратегії деокупації та реінтеграції Криму» схвалив і Кабінет Міністрів України. Внесені зміни «актуалізують план заходів з урахуванням реалій повномасштабного вторгнення та досвіду відновлення окупованих територій, зокрема Херсонщини».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Андрій Гевко

    Випусковий редактор та ведучий етерів Радіо Крим.Реалії. Закінчив Київський університет ім. Бориса Грінченка за спеціальністю «Журналістика». Почав кар'єру у виданні «Україна молода», згодом працював на телеканалі ICTV. На Радіо Свобода прийшов у 2017 році.  Починав журналістом і диктором новин. Захоплюється кінорежисурою та гітарою.

  • 16x9 Image

    Роман Спірідонов

    Кримський журналіст

XS
SM
MD
LG