Низка експертів із Росії та України нагадують світові, що свого часу Микита Хрущов віддав Крим у 1954 році Україні не через якісь патріотичні міркування (нібито тому, що сам з України), яких, до речі у нього й не було, а через критичну ресурсну залежність Криму від материкової України. Тому, як стверджують аналітики, розрахунки нової влади Криму на швидке відродження місцевої економіки дуже сумнівні, потрібні негайні інвестування у сумі не меншій, ніж 5-6 мільярдів доларів. Хто дасть це Кримові, більшість експертів у реальній найближчій перспективі просто не бачать, тим більше, що Росія має до десятка ще більш депресивних регіонів у себе вдома.
Нова влада Криму розраховує забезпечити безпрецедентний економічний поступ півострова вже у найближчі роки. Про це заявляє, наприклад, віце-прем’єр з уряду Аксьонова Рустам Темірґалієв. Він обіцяє вже у найближчі три-п’ять років від російського бізнесу щонайменше 5 мільярдів доларів інвестицій на півострів.
Але поки що Криму сьогодні вже не вистачає фінансових ресурсів на елементарні соціальні виплати. Тому той же Рустам Темірґалієв каже, що вже у найближчі місяці кримська влада сподівається отримати від Москви 1 мільярд доларів на зарплати і пенсії жителям півострова. Але чи дозволить це вирішити низку інших проблем Криму?
Як відзначає заступник декана факультету світової економіки і світової політики Вищої школи економіки в Москві Андрій Суздальцев, Крим навіть у радянські часи жив за рахунок дотацій.
До 70 відсотків бюджету Криму складають дотації з боку Києва
Андрій Суздальцев
«За 22 роки Україна нічого не додала до економіки півострова, фактично лише використовувала його ресурси. У підсумку економіка тут занепала, і зараз до 70 відсотків бюджету Криму складають дотації з боку Києва. Лише на 30 відсотків бюджет формується на місці. Окрім цього, завжди була величезна залежність Криму від зовнішніх ресурсів – води, електроенергії, газу, від усього», – зазначає Суздальцев.
Вісімдесят відсотків води надходить до Криму з України. Сільське господарство тут без води з Дніпра мертве. Також переважна кількість продуктів харчування, електроенергії, палива півострів отримує з материкової України. Як каже Андрій Суздальцев, Україна не буде відразу ж перекривати воду Криму, але ціна води для півострова у ситуації відокремлення буде вже інша.
Україна припинить постачати газ для Криму, бо сама має проблеми – експерт
Забезпечення Криму газом на дві третини здійснює з місцевого видобутку дочірня компанія «Нафтогаз України» – «Чорноморнафтогаз», а інша третина газу надходить з материкової України. Тому, як вважають експерти, відразу ж постає проблема газопостачання півострова.
Партнер та аналітик компанії RusEnergy Михайло Крутіхін вважає, що газова труба з материка для Криму буде перекрита.
«Оскільки й без того материковій частині України газу дуже не вистачає, то вони змушені будуть економити на всьому. І постачати газ до Криму, коли Крим оголошує, що він не є територією України, було б нелогічно», – зауважує Крутіхін.
Експерти також кажуть, що, ймовірно, Криму доведеться реанімувати проект будівництва АЕС, коли довгобуд Кримської АЕС 70-х років уже зруйнували і розікрали. Міст, трубопровід для зв’язку з Росією через Керченську протоку – це дуже дорогі проекти, вони займуть, на думку експертів, роки. Вирішення проблеми води, на думку Андрія Суздальцева, може коштувати Криму понад півтора мільярда доларів, будівництво мосту з материком Росії – понад 2 мільярди. І це необхідно робити негайно, лише на російські гроші, бо іноземні інвестори до Криму не прийдуть. Тобто, лише негайних інвестицій на найбільш болючі інфраструктурні потреби півострова необхідно 5-6 мільярдів доларів, а на повсякденне існування майже трьох мільйонів жителів – не менше.
Кримчани вже сьогодні починають думати
Видавець кримської газети «Кафа» Ірина Прокоп’юк у розмові з Радіо Свобода зазначила, що кримчани ще не встигли добре подумати, що несе їм приєднання до Росії, і вони, як наголошує Прокоп’юк, не розуміють, що з приєднанням до Росії вже не вдасться відіграти все назад, повернутися в Україну.
Вона пояснює, чому був такий поспіх з боку Кремля і його ставлеників у Криму з цим «референдумом». «Я розумію, чому все так скоро пересувається, згадайте: спочатку призначили цей референдум на 25 травня, потім перенесли на 30 березня, зараз перенесли його на тепер. Я розумію ,чому. Тому що ще два тижні – і люди почали б думати. Дуже важливо не дати людям почати думати, не включити розум, а ми йдемо поки що на емоціях. Емоції не можуть тривати вічно. Як тільки включається розум, людина починає ставити собі запитання: чи дійсно буде пенсія, а як з нерухомістю, з квартирами, із землею що буде? Коли ми напишемо всі плюси і мінуси і проставимо, що для нас важливіше, можливо, для бабусі у 70 років не потрібна свобода слова, але їй необхідна більша пенсія і ЖЕК. Вона піде і розумом поставить галочку. Референдум тому й переносили на скоріше, щоб цього не сталося», – наголошує Ірина Прокоп’юк.
Сьогодні громадяни Криму починають думати. Час іще є. Але його залишилося дуже мало. Бо навіть Держдума Росії поспішає, щоб не дати людям у Криму відійти від емоцій. Підштовхує всіх до цього господар Кремля, для якого, як зауважують холодні експерти у світі, важливіші не росіяни, а корона «собірателя земель русскіх».
Матеріал підготували Василь Зілгалов, Олена Риковцева, Іван Трефілов і Андрій Шарий
