Національний банк України своєю постановою №699 найбільше дискримінував тих кримчан, які залишили півострів і проживають в цей час на материковій частині.
Про це заявили в інтерв'ю телепроекту Центру журналістських розслідувань «Питання національної безпеки» правозахисники.
«Найголовніше дискримінаційне визначення в постанові Нацбанку – особа, місцеперебуванням якої є реєстрація та місце проживання на території «вільної економічної зони «Крим», суб'єкт Криму, що дорівнюється до нерезидента, а за інвестиційними операціями – до іноземного інвестора», – розповів експерт Української Гельсінської Спілки з прав людини Сергій Заєць.
За словами експерта, «фактично це і є дискримінацією, оскільки вводить особливе ставлення, особливий правовий режим для всіх, хто не тільки перебуває в Криму, а й для тих, хто має кримську прописку».
Це стосується не тільки тих, хто перебуває в Криму, а й тих, хто залишив півострів у зв'язку з його анексією і перебуває за його межами.
«А це десятки тисяч громадян України, що переселилися на материкову частину, але з кримською пропискою. Їх ця постанова б'є найбільш відчутно. За даними ООН і відповідних українських служб, кількість зареєстрованих вимушених переселенців з Криму близько 20 тисяч осіб», – уточнив правозахисник.
Шкода, завдана цією постановою, значно більша, ніж просте визначення «нерезидент». «Кримчан фактично позначили як чужаків, і питання, чи не спричинить це їх звільнення із займаних робочих місць, залишається», – стверджує Заєць.
«Хоча це безпосередньо не випливає з постанови (у зв'язку з визначенням «резидент» – ред.). Так як в ній нерезидентами кримчани вважаються при застосуванні виключно нормативно-правових актів Національного банку України. Нормативні акти НБУ не стосуються навчання, працевлаштування, ні податкової сфери, ні багатьох інших сфер, де застосовується поняття «резидент», проте ці тонкощі розуміють тільки фахівці, які з цим працюють. Для всіх інших кримчанин – «нерезидент» з усіма правовими наслідками», – пояснює Заєць.
Фактично, громадяни України, прирівняні до нерезидентів цією постановою, не можуть користуватися фінансовими послугами, які дозволені решті українців.
«Уже є конкретні приклади, коли кримчани, які проживають у Києві, не можуть скористатися своїм правом на обмін валюти, виникають питання щодо відкриття рахунків у банках як осіб, зарахованих до нерезидентів, а для таких особливий порядок відкриття рахунків», – підтримав колегу експерт регіонального Центру з прав людини Роман Мартиновський.
Фактично на сьогодні для тих людей, які не тільки залишилися в Криму, при цьому залишилися громадянами України, і ті які переселилися на материкову Україну, по суті, рішенням НБУ щодо відносин з банками стали людьми «другого сорту», – стверджує експерт.
«Тепер, для того, щоб стати резидентом на материковій частині, необхідно зніматися з реєстрації в Криму та реєструватися на материковій Україні. Проте, не у кожного є така можливість, і не кожен вважає це необхідним», – каже Р. Мартиновський.
Правозахисники вже зробили заяву про дискримінацію кримчан, яка міститься в нормах постанови Національного банку України від 3 листопада № 699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства при режимі тимчасової окупації на території вільної економічної зони« Крим».
Нагадаємо, Національний банк України, у тому числі, дозволив банкам встановлювати кореспондентські відносини з банками Криму, заборонив на території материкової України кредитні та депозитні операції в російських рублях, зобов'язав українські банки закрити рахунки юридичних осіб у Криму, відкриті до того, як Крим був визнаний «вільною економічною зоною».
