Київ – На тлі знецінення рубля і перспективи обвалу економіки Росії особливо цікавим видається, як те, що відбувається, відобразиться на розвитку анексованого Росією Криму.
У середині грудня рубль різко знецінився щодо провідних світових валют. На піку знецінення за долар тоді давали більше 65 рублів, за євро – більш 82. Ще в липні цього року долар в Росії коштував близько 35 рублів.
Зауважимо, що ці події відбуваються на тлі санкцій, введених Євросоюзом і США щодо Росії через анексії Криму та підтримки проросійських сепаратистів на сході України.
Про те, як вплине нинішня економічна ситуація в Росії на майбутнє анексованого нею Криму, сайту Крим.Реалії розповів виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
– Як Ви оцінюєте ситуацію в економічному плані в Криму?
– Справді, ситуація в Криму досить складна, і складна з тієї точки зору, що на неї впливають і внутрішні російські чинники, і зовнішні. Внутрішні чинники пов'язані з тим, що економіка Російської Федерації в цьому році не показала не просто зростання, але перебуває в стані нульового зростання, можливо, пізніше, за уточненими даними, покаже незначне, але падіння. Абсолютно очевидно, що ці катаклізми, які відбуваються зараз із нафтою, для Росії, яка на 50% формує свій бюджет саме за рахунок надходжень від реалізації своїх енергоносіїв, буде відчувати проблеми. Це означає, що вільного грошового ресурсу немає непросто на материкову частину, а й на Крим. Його просто апріорі не може бути.
І з цієї точки зору, стимулювання всередині самої Росії території Криму здається просто з області фантастики. Зовнішні фактори чинитимуть серйозний тиск на розвиток ситуації в Криму: мова не може йти про розвиток рекреаційної зони Криму за рахунок іноземних грошей, тому що інвесторам заборонено там перебувати, і вони не працюватимуть там, велика частина великих російських банків або ті, які відносяться до категорії середніх банків, не представлені в Криму, теж через санкції.
Розвиток банків, інвестиційної діяльності, великих страхових компаній, все це здається неможливим зараз в Криму. І ситуація посилюється внутрішньою кризою, яка є в Росії. Бюджетна і валютна кризи не дають підстав припустити, що ситуація в Криму може вирівнятися в середньостроковій або короткостроковій перспективі.
– Як падіння курсу рубля вплине на розвиток Криму, і чому це відбувається?
– Усе, що відбувається з рублем в Росії, це результат серії помилок. Спочатку зниження ціни на нафту змушувало Росію намагатися девальвувати рубль, девальвація рубля давала можливість наповнити додатково державний бюджет, але проблема в тому, що потрібно було вчасно зупинитися і кинути карти на стіл і далі не продовжувати гру. Зупинитися не вдалося в якийсь момент часу, і в результаті, картинка, яка з'явилася в Росії, – це картинка фактично паніки. Паніка некерована, диктує ірраціональна поведінка для більшої частини економічних агентів, і в даному випадку зараз спостерігаємо історичні максимальні значення падіння курсу рубля.
У Росії, незважаючи на те, що немає великого державного боргу, або він зовсім мінімальний, є серйозні виплати, які повинен буде здійснювати приватний сектор. До кінця наступного року приватний сектор повинен повернути 135 мільярдів доларів зовнішнього боргу, тиск на рубль буде й далі посилюватисяОлег Устенко
Але також правда, що навряд чи є якась можливість для Росії стабілізувати ситуацію по долару в короткостроковій або навіть середньостроковій перспективі. І вже не проблема в тому, чи проводитимуть вони реформи, чи не проводитимуть реформи, санкції працюють саме таким чином, як вони працюють. І на жаль, для них ситуація фактично загнана в глухий кут, незважаючи на начебто здаються великі обсяги золотовалютних резервів Центробанку Росії, які знаходяться на рівні близько 410 мільярдів доларів. У реальності сума не така велика, якщо врахувати, що в цій сумі 150 мільярдів доларів – це гроші російського уряду, за фактом навіть не золотовалютні резерви. Це гроші, які на тимчасове зберігання уряд Росії передав російському Центробанку, – зарплати вчителів, медиків, держбюджетний сектор – те, що називалося суверенною фондом. У Росії, незважаючи на те, що немає великого державного боргу, або він зовсім мінімальний, є серйозні виплати, які повинен буде здійснювати приватний сектор. До кінця наступного року приватний сектор повинен повернути 135 мільярдів доларів зовнішнього боргу, тиск на рубль буде й далі посилюватися. З цієї точки зору, очікувати, що раптом ситуація якимось чином стабілізується і сильна Росія зможе добрати ці гроші з якихось інших напрямках, – це реальна ілюзія.
І тому розраховувати на те, що якісь окремі території будуть підтримані більше, ніж сама по собі материкова частина, я би точно не став.
– Яким Ви бачите майбутнє Криму в економічному плані?
– Уся ситуація в Криму – це патова ситуація при такій системі координат, яка зараз склалася. Досить згадати ті країни, які були тимчасово окуповані. Після окупації, всі угоди визнавалися недійсними. Досить згадати ту ж Прибалтику – фактично всі угоди, вся нерухомість, яка була розподілена під час радянської влади, все було переглянуто після 90-го року, після відновлення незалежності Латвії, Литви, Естонії. Дуже багато тих, хто втратили те, що начебто здавалося, повинно було їм належати. Мені здається, таке майбутнє чекає Крим.
Це означає, що жоден інвестор, ні російський внутрішній, ні якийсь іноземний не вкладатимуть у розвиток або навіть в покупку нерухомості на території Криму. Важливою проблемою є і те, що оскільки не буде активізуватися інвестиційна діяльність, тому що іноземці не будуть приходити туди, а місцевого ресурсу не вистачає.
На жаль, регіон приречений на повільне в'янення, на зниження темпів економічного зростання. Зниження темпів зростання не йде саме по собі, воно спричиняє тиск на ринок праці, а це означає збільшення рівня безробіття. У тій системі координат, яка зараз склалася, у Криму немає райдужних перспектив.
