Сімферополь – Рік тому під час трагічних подій на Майдані Незалежності з ініціативи місцевої влади в Криму почали формувати загони так званої самооборони. Записатися до лав цього мілітаризованого утворення міг кожен охочий. До початку анексії на півострові налічувалося кілька груп, у кожній з яких перебували десятки добровольців. До них же приєдналися представники «казачих об'єднань», які прибули з довколишніх регіонів Росії. Наявність «самооборони» дозволила російським військовим фактично безперешкодно встановити контроль над українськими військовими частинами на території Криму. Вже після «референдуму» місцева влада задіяла «ополченців» для рейдерських атак з метою подальшої «націоналізації» великих підприємств.
Наприкінці січня – на початку лютого минулого року в кримських містах і селищах за сприяння органів місцевого самоврядування почали з'являтися перші загони «самооборони». Сталося це, в першу чергу, з подачі керівництва республіки. Так, на зборах Асоціації органів місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим та Севастополя 27 січня 2014 року спікер парламенту Володимир Константинов оголосив, що влада на місцях висловила думку про необхідність спільно з правоохоронними органами вжити всіх можливих заходів для забезпечення громадського порядку, попередження та припинення масових заворушень, пов'язаних з насильством і загрозою життю людей. «Ми маємо бути сильними, щоб не застосовувати силу, маємо бути готовими до будь-яких проявів екстремізму і зробити все, щоб забезпечити мирне життя кримчанам», – підкреслив Константинов.
Кримський спікер говорив, що жителі автономії «мають бути готовими до провокацій, до найгірших сценаріїв». «Щоб запобігти проявам екстремізму в республіці, в автономії створюються кримські добровільні дружини, які формуються на громадських добровільних засадах для захисту миру і порядку в автономії», – підкреслив Константинов.
Леніна звалили
У містах і селищах дружинників з-поміж жителів почали екіпірувати новими касками, протигазами, озброїли киями, а деяких – навіть травматичною зброєю. Житель Білогірська Петро розповів виданню Крим.Реалії, що головна мета, яка ставилася перед активістами, – «оборона півострова від екстремістів».
«Тими днями в Криму ширилися чутки про приїзд автобусів і потягів із Західної України з озброєними людьми. Мовляв, вони з кримськими татарами будуть захоплювати органи влади. Нам поставили завдання – не допустити цього», – згадує Петро. Однак, за його словами, за весь час чергування ні в Білогірську, ні в районі «бойовиків» так ніхто і не бачив.
«У лютому, пам'ятаю, невідомі знесли пам'ятник Леніну в Зуї, але хто за цим міг стояти, невідомо, цілком допускаю, що це була провокація, щоб розхитати ситуацію», – ділиться спогадами Петро.
Правда, тоді місцеві жителі відразу стали підозрювати в події «бандерівців», про що у відкриту говорили журналістам.
Хто ж насправді зруйнував пам'ятник – досі невідомо. Але цього інциденту було достатньо, щоб кримська влада виправдала свої дії зі створення «добровільних дружин».
Конфлікт з «євромайданівцями»
Під час трагічних подій на Майдані в Києві 18-20 лютого кримська влада активізувала процеси зі створення численних загонів «самооборони», нібито побоюючись захоплення адміністративних будівель.
Одночасно перед парламентом автономії стали з'являтися перші «захисники» з георгіївськими стрічками на рукавах. Спочатку їх збиралося не більше двох-трьох десятків, але вже тоді стали виникати перші бійки з опонентами. Наприклад, 21 лютого «самооборонівці» не дали прихильникам Євромайдану в Сімферополі провести акцію протесту. Захід завершився невеликим зіткненням, оскільки присутні на місці співробітники правоохоронних органів не змогли розвести учасників по різні боки. Одним з активних учасників тих подій з боку «самооборони» був активіст Сергій Веселовський.
З автоматом у руках
У неділю, 23 лютого, в Сімферополі відбулися відразу два мітинги. На площі Леніна з ініціативи Меджлісу і проукраїнських організацій проходили заходи з нагоди трагічної загибелі першого голови Кримської народної республіки, організатора I Курултаю кримськотатарського народу, Муфтія мусульман Криму, Польщі, Білорусі та Литви Номана Челебіджихана.
У цей же час біля Верховної Ради автономії партія «Русскоє єдінство», очолювана тоді ще рядовим депутатом парламенту Сергієм Аксьоновим, зібрала близько тисячі людей під кримськими і російськими прапорами. Після закінчення мітингу організатори запропонували учасникам записуватися в загони «самооборони».
Поряд з Аксьоновим активну участь у мітингу брали його соратники, нині – віце-прем'єри республіки Михайло Шеремет і Дмитро Полонський. Щоб показати серйозність намірів, Шеремет навіть взяв у руки автомат і продемонстрував його присутнім.
Зіткнення з кримськими татарами
За кілька днів владі вдалося зібрати під свої знамена до двох-трьох тисяч осіб, більшість з яких входили в загони так званої самооборони. Усі вони брали участь у мітингу 26 лютого 2014 року, в результаті якого двоє людей загинули. При цьому пікетувальникам допомагали численні прихильники, які прибули в той день із Севастополя. Незважаючи на це, проросійські активісти були витіснені з площі перед Верховною Радою учасниками проукраїнського мітингу, серед яких більшість складали кримські татари, які прийшли з ініціативи Меджлісу.
«Ввічливі люди» за спиною «самооборони»
Захоплення Верховної Ради АРК і Ради міністрів 27 лютого російським спецназом докорінно змінило політичну ситуацію на півострові. Представники «самооборони» тут же влаштувалися перед адміністративними будівлями, потім – кримським главком МВС, прокуратурою автономії та іншими відомчими установами.
Через кілька днів «самооборонівці» стали з'являтися перед українськими військовими частинами, розквартированими в Криму, фактично блокуючи їхню діяльність.
Сюди ж стали підтягуватися озброєні солдати російської армії на бойовій техніці. Тоді вони були без розпізнавальних знаків. Це давало підстави офіційній російській владі стверджувати, що так званими «ввічливими людьми» є представники «самооборони».
Вже після «референдуму» про «приєднання» Криму до Росії президент Володимир Путін зізнався, що насправді цими «ввічливими людьми» були російські військові, які стояли за спинами представників «самооборони» Криму. «У розмовах зі своїми іноземними колегами я не приховував, що наша задача полягала в тому, щоб забезпечити умови для вільного волевиявлення кримчан, і тому ми маємо вжити необхідних заходів, щоб події не розвивалися так, як вони розвиваються в Південно-Східній Україні», – розповів під час «прямої лінії» у квітні минулого року Путін.
Пам'ятник у Сімферополі на тлі бандитизму
Після «референдуму» кримські загони «самооборони» не стали розформовувати, на відміну від Севастополя, де було ухвалене рішення розпустити це утворення. Навпаки, з «ополчення» стали робити свого роду кримський бренд, незважаючи на критику й обурення з боку громадськості.
Спочатку Володимир Константинов пообіцяв посприяти в легалізації «народного ополчення Криму» в правовому полі Російської Федерації, а потім Сергій Аксьонов активно лобіював ухвалення Держдумою законопроекту, що звільняє від кримінальної та адміністративної відповідальності представників кримської «самооборони». Проте спроби кримської влади фактично амністувати учасників мілітаризованого формування провалилися.
Втім, незважаючи на це, дії представників «самооборони», як і раніше, залишаються безкарними. Досі не розкрите вбивство кримчанина Решата Аметова, який вийшов з одиночним пікетом до будівлі Радміну в березні минулого року. Хоча, як стверджують очевидці, є всі підстави вважати, що до трагедії могли бути причетні «ополченці».
Їх же можна побачити серед активних учасників рейдерських захоплень найбільших бюджетоутворюючих підприємств Криму: «Кримхліб», «Укртелеком», «Крименерго», завод «Массандра» та багатьох інших. При цьому співробітники правоохоронних органів, яких викликають на місце подій, воліють не втручатися в події і мовчки залишають об'єкти.
На цьому тлі представники кримської громадськості вже неодноразово зверталися до російської влади з проханням втихомирити «самооборону». Один з активних критиків дій «ополчення» перший секретар комітету Кримського відділення партії «Комуністи Росії» Леонід Грач в одному зі звернень до Володимира Путіна повідомляв про «розгул масового бандитизму стосовно колективної власності кримчан», який здійснюють за допомогою так званої самооборони.
«У цьому плані особливу роль відіграє так звана самооборона, «народне ополчення», «народна дружина», що виконує замовлення з рейдерського захоплення майна підприємств і організацій методами, далекими від цивілізованих, а попросту бандитськими», – йшлося у зверненні. Грач вказував на те, що кримська Держрада, узаконивши «самооборону» «розв'язала руки бандформуванням».
У той же час, представників «самооборони» упродовж 2014 року нагороджували різними медалями «за звільнення Криму». А нещодавно в Сімферополі і взагалі відбулася церемонія відкриття закладного каменя на місці зведення майбутнього пам'ятника «Народному ополченню всіх часів».
«Самооборона» Криму отримала закладний камінь
