Кримські збитки: підрахувати і відшкодувати

Українська влада має намір збільшити суму збитків, які отримала держава за час російської окупації Криму, в два рази. Таким чином, сума складе 2,4 трильйона гривень. Збитки підраховує міжвідомча робоча група, створена при Кабінеті міністрів України. Однак, за оцінками експертів, підрахунки чиновників лише частково відповідають реальним втратам, які щодня має Україна від окупації півострова.

Збиток із дванадцятьма нулями

Сума збитку від окупації Криму вперше була озвучена навесні минулого року. В українському Мін'юсті називали цифру в 980 мільярдів гривень. Потім сума зросла до 1,2 трильйона гривень.

«Сьогодні є попередня оцінка збитків. Однак вона далеко не повна. Ми щодня отримуємо інформацію від різних органів і приватних підприємств. Сьогодні збиток становить 1 трильйон 200 мільярдів гривень. Однак я думаю, що вже в найближчі півроку ця сума буде збільшена як мінімум удвічі», – повідомив народний депутат, член міжвідомчої урядової комісії Георгій Логвинський за результатами її чергового засідання.

До суми оголошеного збитку чиновники внесли втрати України через неможливість використання ресурсів окупованого півострова. Серед них – природні ресурси, надра, корисні копалини, зокрема і на шельфі Чорного моря. Сюди також входять збитки України від так званої «націоналізації» окупаційною владою Криму державних, комунальних та інших підприємств, які залишаються на півострові. Таких, за інформацією Логвинського, більше чотирьох тисяч.

«Ми позбавлені права власності на ці підприємства – права користування, володіння, розпорядження. Ми не говоримо про якусь угоду, але говоримо про збиток, який був нам завданий. Компенсація шкоди не говорить про те, що після цього комусь щось відходить. Ця сума збитку збільшується, тому що окупанти в Криму починають анексовувати і приватні підприємства», – говорить він.

Суми збитку від російської окупації Криму в Кабінеті міністрів України підраховують на підставі наявних документів про активи та ресурси «націоналізованих» підприємств. А оскільки доступ експертів на територію півострова сьогодні неможливий і оцінити реальні масштаби втрат неможливо, суми збитків – лише приблизні. Однак і чиновники, і експерти сходяться на думці: розмір збитку не статичний і збільшується щодня, поки триває російська окупація півострова.

Скільки окупанти винні за Крим: альтернативний підрахунок

Однак озвучена чиновниками сума не відображає реальних втрат України від окупації Криму, каже експерт благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смелянський.

«Якщо політичне керівництво України залишається на позиціях відновлення територіальної цілісності країни, то узагальнений підхід до розрахунку недоотриманої вигоди може бути таким: визначається ринкова вартість усіх кримських активів та природних ресурсів. При цьому, на наш погляд, монетизації підлягають, серед іншого, і лікувальні властивості кримських грязьових озер, лікувальні властивості повітря в різних регіонах кримського півострова, шкода екосистемі, що наноситься безпрецедентним хижацьким використанням підземних горизонтів прісної води, видобуток природного газу, падіння якості сільгоспземель, видобуток корисних копалин та інших ресурсів тощо. Сукупна вартість усіх активів і природних ресурсів, у першому наближенні розрахунків, може досягати сумарних показників на рівні 1 трильйона доларів», – стверджує він.

Методика розрахунку збитку, за його словами, може застосовуватись різна. Її вибір залежить від цілей, поставлених українською владою. Але варто розуміти, що остаточний результат вивести неможливо, оскільки період окупації півострова триває і щодня приносить нові збитки. «З цієї причини можна лише вивести фіксований проміжний результат на якусь дату і згодом доповнювати, в бік збільшення, розраховану суму», – каже Смелянський.

Як останній приклад втрат, які теж варто приплюсувати до загальної суми збитку, є історія з відкорковуванням пляшки 240-річного «Хересу» з колекції графа Воронцова для кримського застілля президента Росії Володимира Путіна й екс-прем'єра Італії Сільвіо Берлусконі. Журналісти підрахували, що реальна вартість цього колекційного вина становить 100-150 тисяч доларів. Одна з чотирьох пляшок, які зберігаються в підвалах «Масандри» і які вдалось врятувати від німецько-фашистських загарбників навіть у роки другої світової війни, тепер безповоротно втрачена.

«Російська влада 20 років готувалася порушувати наші права»

Вимагати відшкодування збитків за втрати від окупації українська влада має намір у міжнародних судах і від Росії як країни-окупанта, і від юридичних осіб, які порушують українське і міжнародне законодавство, продовжуючи працювати на території Криму.

Наразі подані вже три міждержавні позови до Російської Федерації, зокрема, один із них – до міжнародного кримінального суду в Гаазі. Ще сотні позовів правозахисники та юристи надіслали до Європейського суду з прав людини.

Однак процес реального стягнення шкоди за цими позовами з Росії може бути істотно ускладнений. Цього літа Конституційний суд Росії визнав пріоритет російської Конституції над міжнародним законодавством за поданням депутатів Держдуми. Таким чином, суд дозволив російській владі не виконувати рішення ЄСПЛ, якщо вони суперечать вітчизняній Конституції. І хоча у цієї норми є і винятки, чи стануть їх застосовувати щодо численних українських позовів, не відомо.

Георгій Логвинський стверджує, що платформу для невиконання міжнародних зобов'язань російська влада готувала впродовж 20-ти років.

«Коли ми з моїми колегами – юристами, адвокатами – аналізували всі угоди між Росією і Україною, виявилось, що практично в усіх замість арбітражного застереження (тобто такий суд розглядатиме конфлікти) написано «вирішується дипломатичними узгодженнями». Тобто впродовж 20-ти років дипломати з Росії закладали можливість порушення наших прав і тих даних, які внесені до цих угод», – каже народний депутат.

Чи заплатить Росія?

За його словами, найбільш перспективним способом стягнення з Росії нанесеної Україні шкоди є схема відомої справи «ЮКОСа» проти Росії – колись провідної нафтової російської компанії. Нагадаємо, 1 серпня 2006 року «ЮКОС» був оголошений банкрутом. Акціонери компанії оголосили, що банкрутство підприємства було штучним і зроблене в інтересах російської влади, а також подали позов до Міжнародного третейського арбітражного суду в Гаазі. Суд задовольнив позов, оцінивши втрати акціонерів в результаті примусового відчуження компанії у розмірі 50 мільярдів доларів. Він також зобов'язав російську владу виплатити цей збиток позивачам.

У перспективності міжнародних позовів України проти Росії Георгій Логвинський теж не сумнівається.

«Ми маємо всі правові можливості на підставі такого ж рішення суду, винесеного на території нашої країни (адже Крим – це територія України), стягнути збитки з Росії. Порушення, які відбувалися в Україні, мають кримінально-правовий характер, відповідно вони мають розглядатися судами України та в рамках кримінальних виробництв із захоплення нашого майна. Відповідно ми маємо всі правові можливості сьогодні арештовувати рахунки Росії в Швейцарії, Америці та інших країнах. Ми маємо правові можливості заарештовувати російські контракти», – стверджує нардеп.

Щоправда, судові розгляди за позовами України до Росії в міжнародних судах можуть істотно затягнутись – практика для міжнародного співтовариства нова. До України міждержавні позови до Росії подавала тільки Грузія – після російської окупації частини її території (з трьох рішення поки є тільки щодо одного).

До того ж і кількість міждержавних позовів від України рекордна. Їх надійшло три, четвертий розроблений і теж готується до подачі. У той час, як за всю історію ЄСПЛ таких було всього 16.