Суперечки навколо продовольчої блокади Криму не вщухають. А між тим ураган блокадних пристрастей, схоже, розбивається о прикордонний шлагбаум на Перекопі, і до сонного болота півострова, яке ледве колишеться від частих корупційних скандалів на всіх поверхах новоявленої кримської влади, не доходить жодна хвиля.
Підкреслюю вкотре, що я не даю політичної оцінки ні діям ініціаторів блокади, ні висловлюванням її противників. Я описую те, що бачу, і висновки, які є моєю приватною думкою, роблю лише на підставі побаченого.
Особисто я блокади поки що не відчуваю. Так само, як не відчувають її, всі, за їхніми словами, з ким я спілкувався впродовж останнього місяця. При цьому про блокаду знають усі: хто – з російських джерел, хто – з українських. Прямим наслідком продовольчої блокади Криму можна вважати, на мій погляд, лише подорожчання на 10-20% деяких продуктів – соняшникової олії, м'яса, сиру. Але якщо врахувати, що восени настільки ж, якщо не більше, зросли ціни на комуналку, дитячий одяг, проїзд у міському транспорті, ліки та багато іншого (причому галопуюча інфляція стає невід'ємною частиною російської дійсності), то на цьому тлі три-чотири товарні позиції, на вартість яких вплинула блокада, зовсім губляться.
Поступово зникають деякі українські продукти. Для мене, наприклад, сумно розлучатись із улюбленими сирами, самі українські назви чого варті – «Шостка», «Чаплинка», «Баштанка». Але сьогодні на ринку я вже спробував новоявлені білоруські та російські сири порівнянної якості, щоправда, відсотків на п'ятнадцять дорожче ніж українські. А російські макарони та йогурти, поступово витісняють українські на вітринах супермаркетів і ринків, не дорожчі, а часто навіть дешевші за свої українські аналоги. У будь-якому випадку, про прояву з вересня помітної нестачі продуктів або погіршення асортименту в цілому я би поки не говорив.
Овочі, виявляється, вирощують і в Криму, і в провальний курортний сезон цих овочів цілком вистачає місцевим жителям. А при тій ціні, яка склалася в Криму на українську картоплю, сюди буквально ринули фури з картоплею з Росії та Білорусі – варто було тільки активістам блокади пару днів притримати українських далекобійників. У Росії продати картоплю оптом за 17-20 рублів за кілограм – це як зірвати джек-пот, тобто кримський ринок продовольства раптово став для аграріїв Нечорнозем'я, які поступово банкрутують, чимось на зразок Клондайка. До речі, якщо ви згадаєте розповіді Джека Лондона, то найбільш щасливими в угарі золотої лихоманки виявились саме торгівці, які їхали не мити золотий пісок, а продавати їжу старателям.
І якщо для українських водіїв кінцева ціна картоплі включала в себе всі митарства на кордоні, хабарі українській та російській митниці, реальний ризик втратити товар і машину, то всі ризики росіян зводяться, найбільше, до тижня очікування погоди в протоці. Ні про вилучення товару, ні про санітарний контроль, ні про раптово ухвалені постанови про заборону ввозу-вивозу якихось груп товарів і не йдеться. Та й солярка з бензином в Росії в півтора рази дешевша, ніж в Україні. А ціна на сімферопольському «Привозі» за все про все така ж – так чому ж не везти продукт?
Отже, пройдемось сімферопольським «Привозом», першоджерелом дрібнооптової овочевої торгівлі Сімферополя. Походи сюди я здійснюю щотижня, і не лише для моніторингу ринку, але і для банального постачання овочами та фруктами моєї родини. Тому інформація перевірена багаторазово, а про динаміку ситуації я інформуватиму впродовж огляду.
Зайшовши на Привоз, одразу впираєшся в прилавки роздрібних торговців, професійних продавців, які торгують усім, що є на ринку. І ціни на цих прилавках є певним еталоном, точкою відліку для решти ринку. Тобто це і є найбільш середні роздрібні. Щоб зайвий раз не пускатись у перерахунки кримських цін на українську валюту, підкажу, що нині десять російських рублів (а цифри на картонках – це саме ціни в рублях) можна поміняти на 3,5 гривні.
Минувши прилавки, виходимо на оперативний простір і поринаємо у світ, гідний пензля старих фламандців – настільки соковиті фарби плодів землі кримської.
Ну просто «Овочева лавка» Франса Снейдерса! Тільки не у Фландрії, а в Криму та чотириста років потому.
Але це все не виробники, а перекупники. Їх можна відрізнити за широким асортиментом овочів і фруктів і за обжитими торговими точками. Ця фотографія зроблена тут же, на «Привозі», але два тижні тому. Зараз виноград подорожчав, у роздріб – 120-150 рублів за кілограм (34-43 гривні).
А ось і виробники. Болгарський перець оптом – 30-40 рублів (10-14 гривень) за кілограм. У роздріб – 50-60 рублів (14-16 гривень).
Яблука на ринку нині винятково кримські, благо, урожайний рік. Зазвичай значну частину яблук привозили з материкової України.
Виноград, за твердженням гарячих південних хлопців, привезли з Вірменії. На машині – краснодарські номери, хлопці кажуть, що машина орендована. Оптом – 70 рублів (20 гривень) за кілограм.
А цей виноград, зважаючи на номери, кримський.
Хурма з Абхазії, оптом – 100 рублів за кілограм. У роздріб іде вже в півтора рази дорожче.
Наша дійсність – охайно вдягнена літня жінка ходить від одного оптового продавця до іншого і куштує нарізані яблука. Купувати ящик яблук вочевидь не буде, найімовірніше, намагається насолодитись недоступними для її гаманця ласощами.
Цибуля, здебільшого, кримська, хоч є і російська. Цибулі багато, оптова ціна – 15 рублів (5-6 гривень) за кілограм.
Капуста теж кримська.
А ось і картопляний ряд. Заповзятливі хлопці з Дагестану розповідають, що возять курську картоплю до Криму. Тобто, виходить, їм вигідно робити такі кінці. Продають оптом за 17 рублів (трохи менше 5 гривень) за кілограм. У Курську оптова ціна, орієнтуючись на пропозиції в Інтернеті, рівно вдвічі нижча.
Ну, тут просто підвезли по-сусідськи, з Ростова.
Серед цього стовпотворіння працівник ринку паркує білоруську фуру, яка привезла, як ви вже здогадались, ще півтора десятка тонн бульби.
На цьому святі пасльонових кримські виробники почуваються зайвими.
Та й ціна кримської картоплі завжди була вищою за привезену – чи то через труднощі вирощування, чи то цінувалась за смак. «Кримська троянда», наприклад, оптом – близько 25 рублів за кілограм (7 гривень).
Ціна картоплі останнього місяця – суцільна стабільність. Як бачите, жодної серйозної динаміки, плюс-мінус пара рублів у різних позиціях.
Населення, прибутки якого зменшуються з кожним днем, у складчину закуповує в оптовиків картоплю сітками по 17 рублів (5 гривень) за кілограм і забиває нею передпокої і балкони.
З кабіни великовантажа з казахськими номерами і якимось проназарбаєвським шарфиком на лобовому склі виліз веселий казах і поцікавився, навіщо його машину знімаю. Дізнавшись, що нічого поганого я не замислив, батир радісно зізнався, що доїхав сюди з Казахстану за два дні.
Батир привіз дині. Дині вже почали псуватись, і напарник батира зробив мені знижку з ціни 35 рублів за кілограм (10 гривень).
Диня згодом все-таки виявилась підкислою, але я завбачливо купив ще й кавун за 10 рублів кілограм (3,5 гривні).
Астраханськими кавунами торгував дагестанець, вже третій чи четвертий, якого я зустрів сьогодні. Чи то народ такий заповзятливий, чи то «війна без війни», яка в маленькій республіці підігрівається російською владою вже багато років, змушує чоловіків шукати роботу за тридев'ять земель.
Два роки тому восени на цьому місці стояли фури з України з яблуками і грушами. Тепер імпорт пішов інший.
«Привоз» повноцінно функціонує, навіть наприкінці робочого дня більша частина точок працює. Яйця, до речі, кримські та російські, другі – дешевші, від 45 рублів за десяток (12 гривень).
Працюють на ринку, не покладаючи рук, цілими родинами.
Цукор на «Привозі» дорожчий, ніж в «Ашані» і в «Сільпо», але значно дешевший, ніж у «Фуршеті», – 55 рублів за кілограм (16 гривень). Ціна на цукор тут за останні три тижні не змінювалась.
Залишаючи «Привоз», знову пройшовся роздрібними рядами.
Груші дорогі, Бера – до 150 рублів за кілограм (43 гривні). Але і смачні, відповідно.
Ну і ще одна замальовка у фламандському стилі, але з кримськими цінниками для зацікавлених.
Ось і завершена прогулянка «Привозом». Рівно місяць минув з дня початку продовольчої блокади Криму. Висновки можете робити самі, а я поки збираюсь відвідати супермаркети.
Кирило Автохтонов, кримчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
«Кримські записки Автохтонова. Напередодні продовольчої блокади» читайте в наступних матеріалах:
«Кримські записки Автохтонова. Напередодні продовольчої блокади – Ашан»
Кримські записки Автохтонова. Напередодні продовольчої блокади – «Фуршет»
Кримські записки Автохтонова. Напередодні продовольчої блокади – «Яблуко»
