Доступність посилання

ТОП новини

Іноземці мимоволі


Черга до відділення ФМС у Сімферополі. Ілюстративне фото
Черга до відділення ФМС у Сімферополі. Ілюстративне фото

Кримчани, які відмовились від російського громадянства, опинились в абсурдній ситуації

Житель Феодосії Володимир Шляхов, який відмовився отримувати російський паспорт, розповів, як російський ОВІР (тепер він називається Федеральна міграціна служба (ФМС) – КР) намагається зарахувати таких як він до іноземних громадян. Їх примушують знайти «сторону, яка зустрічає», чия адреса буде використана для прописки, при цьому не береться до уваги той факт, що всі ці люди і без того мають постійне місце проживання, де вони зареєстровані.

Ось як розповідає про свої поневіряння сам Володимир Шляхов:

– Була повна плутанина, представники ФМС, даючи інтерв'ю кримським ЗМІ, весь час змінювали умови подання заяви для збереження громадянства.

Перша проблема виникла з термінами подання заяви. Спочатку прийом мав здійснюватися з 18 березня до 18 квітня, проте фактично прийом почався з 2 березня.

Довелось записатися в чергу, отримати номер, який наближався до півтора тисяч, і їздити впродовж шести тижнів на перекличку
Володимир Шляхов

Окрім того, в Криму були визначені всього чотири відділення ФМС, які могли прийняти від громадян їхні заяви: у Севастополі, Сімферополі, Бахчисараї та Білогірську. З цією обставиною пов'язана інша проблема: як подати заяву, якщо мешкаєш в іншому місті? Все виявилось дуже просто. У законі не був вказаний спосіб подачі заяви, чим мені і вдалось скористатись. Я надіслав усі свої документи поштою на адресу управління ФМС у Сімферополі.

Пізніше виникла третя проблема: як потрапити до місцевого відділення ФМС і здати документи, серед яких був нотаріально завірений переклад російською мовою мого закордонного паспорта. Це виявилось найскладнішим. Довелось записатися в чергу, отримати номер, який наближався до півтора тисяч, і їздити впродовж шести тижнів на перекличку, – згадує Володимир Шляхов.

Одне велике порушення

Відділення ФМС щодня могло прийняти не більше 15-20 людей, і те, що кримчанину вдалось здати документи до нового року (до закінчення перехідного періоду – КР), – просто везіння. Тут слід нагадати, що стаття 15 Декларації прав людини говорить про порушення, яке називається примусом до громадянства. Як відомо, всіх жителів Криму, які мешкали на час торішнього березневого «референдуму» на території півострова, автоматично визнали громадянами Російської Федерації – без якихось заяв про перехід в інше громадянство. З точки зору міжнародного законодавства, це одне велике порушення.

Є ще одне важливе питання: як довго кримчани з українськими паспортами зможуть їздити через адміністративний кордон з Кримом на материк і назад? Володимир, наприклад, нікуди не їздить з лютого 2014 року, і відтоді вже півтора роки витратив на з'ясування стосунків Із ФМС щодо своїх законних прав.

– Перебуваючи в черзі і спілкуючись із такими як я, вдалось зрозуміти, що проблема громадян полягає в їхньому незнанні міграційного законодавства. Цим користуються співробітники ФМС, розповідаючи їм небилиці про їхнє виселення з квартир. Тому довелося зайнятись вивченням російського міграційного законодавства, що стосується кримчан. За фактом його порушення написав 6 звернень! З них два – уповноваженим з прав людини в Російській Федерації та Україні, і ще дві скарги, – розповідає Володимир Шляхов.

Відповідь начальника кримського управління ФМС Петра Яроша на запит Володимира Шляхова
Відповідь начальника кримського управління ФМС Петра Яроша на запит Володимира Шляхова

За словами Володимира Шляхова, для жителів Криму, які вирішили зберегти громадянство України і оголосили про свій намір у відведений для цього один місяць у ФМС, була застосована спрощена, безкоштовна процедура видачі їм посвідчення на проживання іноземного громадянина (ВНП ІГ). Хоча в законодавчій базі, що стосується цієї категорії громадян, про видачу ВНП немає навіть згадок. Немає вказівок із цього приводу і в Федеральному конституційному законі №6 від 21 березня 2014 року «про приєднання до Російської Федерації Республіки Крим...».

Відповідь начальника кримського управління ФМС Петра Яроша на запит Володимира Шляхова
Відповідь начальника кримського управління ФМС Петра Яроша на запит Володимира Шляхова

Усе це в деякому розумінні ставить під сумнів, по-перше, законність видачі ВНП, і, по-друге, спробу ФМС застосувати до цих громадян наявні в Росії міграційні закони, вважає Володимир Шляхов. Ось як він пояснює свою точку зору:

– Федеральній міграційній службі це не дозволяє зробити той самий федеральний закон №6, у пункті 1 статті 4 якогойдеться про необхідність повідомити про збереження наявного громадянства, але нічого немає про те, що після цього робити. Зі статті 12 цього закону випливає, що у громадян України, які постійно проживають на Кримському півострові, має бути лише один головний документ. Це їхній український закордонний паспорт з проставленим в ньому штампом міграційної служби Російської Федерації про взяття власника документа на міграційний облік, а також внутрішній паспорт України зі штампом їхньої постійної реєстрації (адресою проживання) на Кримському півострові, – пояснює кримчанин, який волею долі став експертом.

Іноземці за «спрощенкою»

Таким чином, закордонний паспорт зі штампом ФМС дозволяє громадянину, який написав заяву про збереження наявного у нього українського громадянства, перебувати на Кримському півострові необмежений термін. Однак робити те ж саме на території Російської Федерації за межами Криму цей документ не дозволяє. У цьому випадку українському громадянину доведеться отримувати ВНП на загальних підставах, щоправда, оминаючи при цьому процедуру отримання дозволу на тимчасове проживання (ДТП).

– Наявність ВНП дозволяє ФМС вимагати з його власника подачу щорічного повідомлення про перебування громадянина на території Російської Федерації, – каже Володимир Шляхов.

У цьому випадку йдеться про Кримський півострів і застосування «п. 6 ст. 8 Федерального закону «Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації» від 25.07.2002 року № 115-ФЗ», за яким «іноземний громадянин, який постійно мешкає в Російській Федерації, зобов'язаний щорічно повідомляти про підтвердження свого мешкання в Російській Федерації... за місцем отримання цим іноземним громадянином виду на проживання».

Отже, ФМС видала за «спрощенкою» близько 3500 ВНП ІГ жителям півострова, замість того, щоб проставити до їхніх закордонних паспортів свої штампи. Причиною тому стало своєрідне прочитання федерального конституційного закону №6, у якому ні слова не сказано про видачу ВНП ІГ. Абсурдності ситуації додає і те, що за фактом громадянин України, згідно з закордонним паспортом, в'їхав (мігрував) на власне постійне місце проживання. При цьому громадянин нікуди не виїжджав, адже, згідно з його внутрішнім паспортом, він перебуває на місці свого проживання, що зафіксоване в цьому документі, визнаному російською стороною.

– Суть у тому, що ФМС створила проблему, яка не має юридичного розв'язання. Ще на самому початку мені було незрозуміло, чому російська сторона не визнала видані раніше українською стороною документи, адже це було логічно і могло б розв'язати безліч проблем у звичайних громадян. Проте пізніше з'ясувалось, що російський законодавець зробив це у федеральному конституційному законі №6, але ФМС із невідомої причини не взяла цю норму до виконання, – обурюється Володимир Шляхов.

Крім того, у зазначеному вище законі сказано, що ФМС могла проводити паспортизацію населення півострова упродовж усього трьох місяців, після чого їй слід було звернутися до законодавця з проханням про продовження цього терміну або ж скасування обмежень, чого зроблено не було. У результаті законність переважної більшості паспортів (за визнанням все тієї ж ФМС – 70% ), отриманих після закінчення цих трьох місяців, може бути поставлена під сумніви. Ні, вони матимуть законну силу на території Російської Федерації, але от при оформленні візи для поїздки за кордон громадянин, який звернувся в консульство, може отримати відмову. При цьому він ніколи не зможе дізнатися причину самої відмови.

Сам Володимир Шляхов, до речі, отримав свій документ про ВНП 25 травня цього року, причому дата видачі в ньому зазначена заднім числом – 22 грудня 2014 року.

Спроба отримати пояснення щодо вищеописаної проблеми в Головному управлінні ФМС Російської Федерації була безуспішною. Запит, зроблений ще в серпні 2015 року за посередництва російського правозахисного ресурсу «РосОтвет», так і залишився без відповіді.

Запит до Головного управління ФМС, що залишилося без відповіді
Запит до Головного управління ФМС, що залишилося без відповіді

XS
SM
MD
LG