Коли ми вирішили скласти рейтинг найвидатніших кримчан року, що минає, в редакції Крим.Реалії розгорілася бурхлива дискусія. Вона стосувалася того, хто увійде в цей список, і якими критеріями відбору необхідно керуватися. У підсумку ми вирішили, що до цього рейтингу необхідно внести людей, які упродовж 2015 року виявили високі особистісні та людські риси. Серед редакційного колективу було проведене закрите голосування, і прізвища дванадцяти кримчан, які згадувалися частіше за інших, ми пропонуємо вашій увазі.
Геннадій Афанасьєв. На думку редакції Крим.Реалії, 25-річний фотограф із Сімферополя здійснив найнесподіваніший і мужній вчинок року. Геннадій є одним з чотирьох кримчан, заарештованих російськими силовиками у справі «кримських терористів». Спочатку він пішов на угоду зі слідством, визнав свою провину й отримав сім років позбавлення волі. Проте на суді над Олегом Сенцовим та Олександром Кольченком 31 липня Афанасьєв несподівано відмовився від своїх свідчень і оголосив, що обмовив своїх товаришів під тортурами. За словами його адвоката, після цього вчинку за вказівкою ФСБ відносно Геннадія почали цькування спочатку в СІЗО, а потім – у колонії суворого режиму. У списку видатних кримчан багато співробітників Крим.Реалії також згадували Ольгу Афанасьєву – мати Геннадія, яка живе в Криму і при цьому бере активну участь у кампанії солідарності з «кримськими заручниками».
Ліля Буджурова. Одна з найвідоміших журналісток Криму залишається жити і працювати в Сімферополі. Коли власник ATR Ленур Іслямов ухвалив рішення перевести редакцію телеканалу в Києв, Буджурова не стала переїжджати і заснувала в Сімферополі продакшн-студію «QaraDeniz Production». Також вона продовжує організовувати кримськотатарський дитячий конкурс «Tatli Ses». У грудні організаторів і фіналістів цього конкурсу запросив у Радмін російський голова Криму Сергій Аксьонов. Після того, як Буджурова отримала там з його рук нагороду, багато проукраїнськи налаштованих користувачів соцмереж розкритикували журналістку. Однак вона у відповідь сказала, що для неї розвиток культури її народу є головним пріоритетом, заради якого можна йти на компроміси з владою. Однак відносини російського керівництва Криму з Лілею Буджуровою не можна назвати дружніми. 2 листопада до неї в будинок прийшли з обшуком співробітники ФСБ.
Наріман Джелял. 21 березня він був обраний першим заступником Меджлісу кримськотатарського народу. 21 березня – через два місяці після арешту одного з лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза. За словами голови Меджлісу Рефата Чубарова, погодившись на цю посаду, Наріман опинився в дуже вразливому і небезпечному становищі. Однак він не побоявся очолити Меджліс у Криму і наразі є найбільшим публічним представником кримськотатарського національного руху, який залишається жити на півострові і не збирається звідти їхати.
Мустафа Джемілєв. Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу залишається вірним своїм принципам і послідовно виступає за повернення Криму під контроль України. Цього року він провів десятки, якщо не сотні, зустрічей з дипломатами різних рівнів, на яких інформував їх про ситуацію на півострові і закликав допомогти його країні відновити територіальну цілісність.
Олег Зубков. Власник ялтинського зоопарку «Казка» і сафарі-парку «Тайган» був активним прихильником «кримської весни» і навіть пропонував назвати одну з вулиць Сімферополя ім'ям Путіна, однак, це не вберегло його від пресингу і тиску з боку російських силовиків. Весь рік він відбивався від нападок російських перевіряльних органів. Навесні Россільгоспнагляд звинуватив його в контрабандному завезенні тварин, а в грудні російська прокуратура завела на нього справу за побиття співробітника «Тайгану». 11 грудня його засудили до 3 років позбавлення волі умовно. Однак кримський «цар звірів» вирішив не здаватися і повідомив, що кримінальне переслідування проти нього – це спроба забрати його бізнес. На знак протесту він закрив для відвідування «Казку» і «Тайган», і сказав, що не має наміру відновлювати їх роботу до відставки російського прокурора Криму Наталії Поклонської.
Ленур Іслямов. З березня 2014 року кримськотатарський бізнесмен намагався утриматися в Криму на плаву і навіть на кілька місяців зайняв пост віце-прем'єра в уряді Сергія Аксьонова. Однак після того, як російська влада Криму закрила його головне дітище – телеканал ATR, він став радикальним противником дій Росії на півострові. Іслямов – це фактично головний ініціатор і лідер «громадянської блокади Криму». Його участь у цій акції гукнулася кримськотатарському бізнесмену втратою багатьох активів на півострові і в Росії. Однак це його не зупинило, і він говорить, що він і його соратники готують «морську блокаду Криму», суть якої вони поки не пояснюють.
Архієпископ Климент. За інформацією правозахисних організацій, більшість релігійних конфесій та громад Криму не змогли пройти перереєстрацію і зазнали гонінь з боку російських спецслужб. У цих складних умовах Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент продовжує жити і служити на півострові. Він намагається зберегти УПЦ Київського Патріархату на півострові і релігійну громаду, піддаючи себе численним ризикам.
Олександр Кольченко. 25 серпня Північно-Кавказький окружний військовий суд Ростова звинуватив сімферопольського анархіста у скоєнні терактів і виніс суворий вирок – 10 років колонії суворого режиму. Коли суддя зачитував це рішення, Олександр посміхався, а після оголошення вердикту разом зі своїм товаришем Олегом Сенцовим заспівав гімн України. У своєму останньому слові Кольченко сказав, що кремлівський режим наближає свій кінець, кидаючи його та інших політичних активістів до в'язниць. За його словами, ті 85 відсотків населення Росії, які зараз підтримують президента, спостерігаючи за вчиненням несправедливості, рано чи пізно скинуть Володимира Путіна.
Олег Сенцов. Вирок, винесений кримському кінорежисерові, вразив світ своєю жорстокістю. За рішенням Північно-Кавказького окружного військового суду він має відсидіти в колонії суворого режиму 20 років. Однак Сенцов стоїчно переніс судовий процес і вирок, і в Україні став символом мужності й незламності. Ще за кілька місяців до вироку він сказав, що підготовлюваний вердикт йому не страшний. «Я не боюся цих загроз, і цей термін – 20 років мені не страшний. Я знаю, що епоха правління кривавого карлика у вашій країні закінчиться раніше», – наголосив Сенцов з-за ґрат.
Олександр Усик. 27-річного боксера із Сімферополя можна по праву назвати найуспішнішим кримським спортсменом року. У 2015 році він провів три бої, і всі вони завершилися перемогою. Востаннє він виходив на ринг 12 грудня. У цей день він нокаутував кубинця Педро Родрігеса і вчетверте захистив титул інтерконтинентального чемпіона WBO.
Ахтем Чийгоз. Практично весь рік заступник голови Меджлісу провів за ґратами. 29 січня він прийшов на допит до Слідчого комітету, де був затриманий і надалі утримується у СІЗО. Російські слідчі органи звинувачують Чийгоза в організації масових заворушень, які, за їхньою версією, відбулися 26 лютого 2014 року, коли Крим навіть за російським законодавством ще був частиною України. Члени Меджлісу стверджують, що їхнього лідера відправили під арешт, бо керівництво Криму й особисто Сергій Аксьонов бояться Чийгоза, який є авторитетним і впливовим політиком. На своїх виступах у суді арештант неодноразово говорив, що не розраховує на правосуддя і вважає, що судді та слідчі виконують політичне замовлення. У «справі 26 лютого» також арештовані ще двоє кримських татар – Асан Алієв і Мустафа Дегерменджі. Їхні прізвища журналісти Крим.Реалії також називали, коли складали рейтинг особистостей року.
Рефат Чубаров. Цього року, як і попереднього, голова Меджлісу кримськотатарського народу послідовно виступає за повернення Криму під контроль України. 2 квітня він став народним депутатом України, а в серпні був переобраний на посаду президента Всесвітнього конгресу кримських татар. З парламентської трибуни він неодноразово закликав своїх колег у Верховній Раді більше приділяти уваги питанням Криму.
Окрім названих 12 кримчан, які набрали найбільше голосів кореспондентів Крим.Реалії, під час нашого внутрішнього голосування також згадувалися правозахисники Ольга Скрипник, Сергій Заєць, Дар'я Свиридова, економіст Андрій Клименко, громадські активісти Андрій Щекун, Вельдар Шукурджієв і Олексій Чирній, журналісти Валентина Самар, Севґіль Мусаєва-Боровик, Катерина Сергацкова, діячі культури Ахтем Сейтаблаєв і Галина Джикаєва, член Нацради України з телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, радник міністра аграрної політики України Олександр Лієв, адвокат Джеміль Темішев та інші.
