Єдина в Криму україномовна всеукраїнська суспільно-політична літературна газета «Кримська світлиця» припинила випуск на півострові. У номері за 25 березня вказано, що це «останній випуск газети».
У матеріалі «Фронт усередині країни» зазначається, що 14 березня 2016 року вийшов наказ гендиректора Національного газетно-журнального видавництва про переведення редакції з Сімферополя до Києва. При цьому, підкреслюється в матеріалі, «тисячі відвідувачів сайту газети є кращим доказом сталого попиту на неї».
Кримські співробітники газети вважають таке рішення несправедливим і підкреслюють, що «практично від самого початку свого заснування «Кримська світлиця» — «своя серед чужих, чужа серед своїх» — змушена була вести боротьбу на двох фронтах, кримському і київському, домагаючись від влади уваги і державницького ставлення до гуманітарних проблем українства в Криму».
В останньому номері газети також опублікований лист однієї з найдавніших співробітниць «Кримської світлиці» Тамари Соловей віце-прем'єр-міністру-міністру культури України В'ячеславу Кириленку. У своєму зверненні журналіст запитує міністра, чи є рішення про переїзд газети до Києва справедливим. У листі наголошується, що не всі журналісти видання зможуть переїхати до Києва, а столичні працівники не знайомі з кримською реальністю і, відповідно, не зможуть об'єктивно відображати те, що відбувається на півострові.
На сторінці «Кримської світлиці» у Фейсбуці відзначається, що в соцмережі у газети дві тисячі друзів.
Генеральний директор Національного газетно-журнального видавництва Андрій Щекун у коментарі Крим.Реалії зазначив, що штатним працівникам газети запропонували два реальних виходи із ситуації: переїзд до Києва і подальша робота на тих саме посадах. І друга пропозиція – перейти на роботу за договором цивільно-правового характеру (ЦПХ). Тобто, в цьому випадку переїзд не буде потрібний.
«Ситуація, яка сьогодні є – це те, що керівництво ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» як видавець газети не може нести відповідальність за штатних працівників, які перебувають на окупованій території. Редакція «КС» була захоплена і ліквідована ще в 2014 році. Відповідно, Міністерство культури України, як і інші державні відомства, видали директиви про переведення державних установ на материкову частину України», – сказав Щекун.
За його словами, відповідно до законодавства України роботодавці зобов'язані створювати безпечні умови праці на робочому місці, стежити за охороною праці та нести відповідальність у разі настання нещасних випадків або будь-яких інших із їхніми працівниками у робочий час на робочому місці відповідно до штатного розкладу підприємства.
«У разі ж укладання договору ЦПХ, роботодавець не є роботодавцем з юридичної точки зору, а лише замовником, а працівник є лише виконавцем, який надає послуги (виконує роботи) на свій ризик», – підкреслив Андрій Щекун.
«Кримська світлиця» видається в Криму з 1992 року. Засновники – Міністерство культури і туризму України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка та трудовий колектив газети.
Після приходу до влади Віктора Януковича, у квітні 2010 року, газета припинила виходити як друковане видання.
З липня 2011 року газета знову почала друкуватися в звичайному форматі.
Національне газетно-журнальне видавництво з травня 2015 року припинило друкування газети, відтоді газета виходила в електронному форматі. З того ж часу ведуться переговори про переїзд редакції до Києва.
Після анексії Криму Росією в 2014 році на материкову Україну переїхала низка проукраїнських і кримськотатарських ЗМІ, які не підтримують анексію півострова або не пройшли реєстрацію за російським законодавством. Також із 2014 року на півострові припинила діяльність низка новинних сайтів.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
