Розгляд підконтрольним Кремлю судом у Криму позову щодо заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу суперечить міжнародному праву. Про це повідомляє прес-служба Меджлісу.
«Ті норми російського законодавства, на підставі яких позивач намагається звинуватити Меджліс кримськотатарського народу в екстремізмі, не можуть застосовуватися. В оцінці статусу й діяльності Меджлісу кримськотатарського народу слід виходити з норм міжнародного права, так як у чинному законодавстві існують явні прогалини у сфері прав корінних народів», – йдеться в повідомленні.
У прес-службі розповіли про подробиці судового процесу 17 березня.
Зокрема, позивач (підконтрольна Москві прокуратура півострова – КР) клопотав про залучення додаткових документів до матеріалів адміністративного позову, зокрема, положення про Державний комітет у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, а також листи з цього відомства про виконану роботу. За задумом позивача, відзначають у Меджлісі, ці документи повинні продемонструвати суду наявність у Криму державного органу, що займається захистом інтересів кримськотатарського народу.
Адвокат Меджлісу кримськотатарського народу вніс на розгляд суду клопотання про виклик свідків і долучення низки документів, в основному, міжнародно-правових актів, що стосуються прав корінних народів, а також прецедентів Європейського суду з прав людини щодо прав на свободу вираження думок і свободу зборів.
«Представники Меджлісу кримськотатарського народу переконували суд, що Меджліс як представницький орган кримськотатарського народу – корінного народу Криму – не є громадським об'єднанням у тому сенсі, як його трактує Федеральний закон Російської Федерації від 19.05.1995 року № 82-ФЗ «Про громадські об'єднання», – підкреслюється в повідомленні.
Наступне засідання суду призначене на 7 квітня 2016 року.
Верховний суд Криму, підконтрольний Росії, розпочав розгляд позову про заборону Меджлісу кримськотатарського народу. На першому засіданні 3 березня звинувачення зажадало долучити до справи теку документів, які, за версією російського слідства, підтверджують, що дії представницького органу кримських татар є «протиправними й екстремістськими». Керівники Меджлісу прогнозують, що, швидше за все, суд задовольнить вимоги прокуратури.
В ООН закликали Російську Федерацію не допустити закриття Меджлісу кримськотатарського народу у Криму. Євросоюз також висловив стурбованість намірами заборонити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.
Кримська правозахисна група звернулася до міжнародних організацій із заявою про неприпустимість заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
