Доступність посилання

ТОП новини

«Закон Колесніченка-Ківалова» захищає «русскій мір» в Україні – письменниця Лариса Ніцой


Письменниця Лариса Ніцой
Письменниця Лариса Ніцой

У середу Конституційний суд України завершив розгляд у формі усного слухання справи щодо конституційності закону «Про засади державної мовної політики» (так званий «закон Колесніченка-Ківалова») і перейшов до закритої частини процесу. Усне слухання тривало два дні, 13-14 грудня. А під стінами КСУ на мітингу активісти вимагали якнайшвидше скасувати цей закон. ​Радіо Свобода звернулося за коментарем до члена Координаційної ради із застосування української мови у всіх сферах життя при Міністерстві культури, письменниці Лариси Ніцой із запитанням: чи варто очікувати на швидке рішення Конституційного суду?

Цей закон захищає, на жаль, «русский мир» в Україні

– Я думаю, що це затяжний процес, тому що, по-перше, багато сил кинуто, у тому числі, й провладних, на те, щоб його пригальмувати, щоб його якось затягнути… Тому що цей закон захищає, на жаль, «русскій мір» в Україні. А «русскій мір» просто так, на жаль, не здається.

Пікет Конституційного суду України. Київ, 13 грудня 2016 року
Пікет Конституційного суду України. Київ, 13 грудня 2016 року

– Але все ж таки, якщо цей закон скасують – як, на Вашу думку, це змінить ситуацію з українською мовою?

Він існує з багатьма порушеннями. І тому, коли Конституційний суд його скасує, це доведе, що в нас все-таки існують юридичні норми в країні

– Змінить на краще. Чому домагаються скасування цього закону? Щоб довести, що якесь юридичне право та існує в Україні. Коли скасовують закон, який суперечить Конституції, який суперечить способу ухвалення цього закону. Тому що його ухвалили у неправильний спосіб. Є ж певні правила виписані – як ухвалюються нові закони. Ці правила були порушені. Тобто він існує з багатьма порушеннями. І тому, коли Конституційний суд його скасує, це просто доведе те, що в нас все-таки існують якісь юридичні норми в країні.

Пікет Конституційного суду України. Київ, 13 грудня 2016 року
Пікет Конституційного суду України. Київ, 13 грудня 2016 року

– Тоді ще депутат-регіонал Чечетов відверто сказав: «мы их развели, как котят». Це ж з приводу цього закону було…

Багато депутатів і не голосувало за цей закон. їх навіть в Україні в той момент не було, не те що в сесійній залі. Однак їхній голос числиться, що за закон проголосовано

– Так. Дивіться, з яким порушенням! Ну, по-перше, багато депутатів і не голосувало за цей закон. І їх навіть не було. Потім вони написали листи і заяви про те, що вони за нього не голосували. І їх навіть в Україні в той момент не було, не те що в сесійній залі. Однак їхній голос числиться, що за закон проголосовано. Ну і багато таких нюансів, які свідчать про те, що закон не повинен був бути ухвалений. Однак він вважається таким, що ухвалений.

Нам давно треба було ухвалити інший мовний закон. Якщо приймають новий закон, то попередній закон просто автоматично перестає працювати

І тому всі хочуть, щоб його скасували, щоб довести, що в нас все таки юридичні закони, норми, правила працюють в країні. Якщо ж його все таки не скасують – я нічого в цьому трагічного не бачу. Це тільки викличе зайвий раз сум з приводу нашого юридичного законодавчого рівня. Але чому нічого страшного в цьому немає? Тому що нам давно треба було ухвалити інший мовний закон. Тому його просто приймуть і все. Якщо приймають новий закон, в Україні існує таке правило, і в багатьох інших країнах: якщо приймають новий закон, то попередній закон просто автоматично перестає працювати.

Пікет КСУ. Київ, 13 грудня 2016 року
Пікет КСУ. Київ, 13 грудня 2016 року

– А які, на Вашу думку, норми повинні бути обов’язковими в цьому новому законі, якщо до нього дійде?

– Цей новий закон, якщо його приймуть, він – у першу чергу – не повинен порушувати прав корінних народів і більшості, тобто українського народу, який живе в Україні. Бо «закон Ківалова-Колесніченка» порушує, в першу чергу, права всіх українців на свою мову. Вони нікому не можуть доказати, чому мене, українця, українку в Україні, наприклад в кафе, в ресторані, перукар у перукарні, будь-де, за мої гроші обслуговують не моєю мовою.

– І власне, часто одразу на митниці вже починають говорити російською…

Нещодавно була в Чехії. На митниці чеською мовою питають: мета візиту і так далі. Коли я прилітаю в Україну – російською мовою запитують, звідки прилетіла. Почекайте, я в Україну прилетіла, чи куди?

– Ну так. От власне! Я нещодавно була в Чехії, дуже мені сподобалася ця країна. Я просто в захваті від неї. От я прилітаю, мене на митниці чеською мовою питають: мета візиту і так далі. Коли я прилітаю в Україну, мене на нашій митниці російською мовою запитують, звідки я прилетіла. Почекайте, я в Україну прилетіла, чи куди?

Ми його хочемо пошвидше скасувати, а на його місце ухвалити такий закон, який працює в багатьох європейських країнах

Чому мене зустрічають російською мовою?! А тому що оцей «закон Ківалова-Колесніченка» – він передбачає те, що спілкування навколо можливе російською мовою, тому що таке правило, так дозволяє цей «закон Ківалова-Колесніченка». Тому ми його і хочемо пошвидше скасувати, а на його місце ухвалити такий закон, який працює в багатьох європейських країнах. Ми ж не вигадуємо нічого нового. Не вигадуємо ніякого велосипеда.

Нехай розвиваються мови меншин. Ми не маємо нічого проти мов меншин

І звичайно, нехай розвиваються мови меншин. Ми не маємо нічого проти мов меншин.

– Якщо говорити про тенденції розширення російськомовних шоу на українських телеканалах, які останнім часом дуже і дуже помітні – як Ви гадаєте, ці тенденції зменшаться зі скасуванням «закону Ківалова-Колесніченка», чи лише з ухваленням цього нового мовного закону, який Ви щойно згадали?

Буде більше україномовного продукту. При чому у всіх сферах, у тому числі і ЗМІ, в ефірах, на телебаченні

– Однозначно! Звісно. Буде більше україномовного продукту. При чому у всіх сферах, у тому числі і ЗМІ, в ефірах, на телебаченні. Щодо тенденцій, то навіть пересічні громадяни це помічають. От у мене мама, вона пенсіонерка, вона сидить вдома, вона дивиться телевізор. І дуже популярний в Україні був проект «Х-фактор», який проходить у багатьох країнах. І раніше в нас із чотирьох членів журі – три російськомовні і один україномовний. Як навіть пересічні громадяни це бачать, які не займаються ні політикою, ніякий активний спосіб життя не ведуть: пенсіонерка сидить вдома, дивиться телевізор, а вже із чотирьох членів журі – чотири російськомовні. І моя матуся старенька сидить і каже: «Чого це всі російською мовою розмовляють?! Хоч би один був, одненький... І того прибрали».

Потім коли кинулися дивитися, а хто ж фіналісти, і всі хлопці-фіналісти, які вийшли в ефір – виявилося, що приїхали до нас з Росії, і жодного українця в нашому шоу немає. Вона цього не знала, але вона дивиться і вона відчуває що щось не те. І вона каже: «Мені так раніше подобався цей проект, а зараз він мені якийсь чужий». Тобто стара бабуся і та каже, що «якийсь він мені чужий». Коли заглибитися, провести паралелі – це тому, що він проводиться не мовою населення України.

По-друге, мова ж відображає і світогляд, і якось воно все в мові проскакує. Воно дійсно чуже. А чому? А тому що «закон Ківалова-Колесніченка», який зараз існує у нас в Україні, – дозволяє такі речі, такі маніпуляції. Тому що він каже, що: «Кожен може спілкуватися тією мовою, яка йому рідна!» От зараз зібралися всі, кому рідна мова російська. «Закон Ківалова-Колесніченка» каже, що це так можна на всю Україну такою мовою вести передачу для всіх людей. Хоча більшість в Україні спілкується українською.

Пікет КСУ. Київ, 13 грудня 2016 року
Пікет КСУ. Київ, 13 грудня 2016 року

– А ось ще одне запитання з приводу ситуації – якщо цей закон таки скасують або буде ухвалений новий мовний закон – чи повинні в такому разі російськомовні громадяни почуватися непевно і боятися цього моменту?

Ми виступаємо за новий закон, який не змушуватиме людей на кожному кроці відмовитися від своєї мови і користуватися тільки державною мовою. Звичайно, що ні!

– Абсолютно не повинні вони боятися! Тому що ми виступаємо за новий закон, який не змушуватиме людей на кожному кроці відмовитися від своєї мови і користуватися тільки державною мовою. Звичайно, що ні! Давайте візьмемо будь-яку європейську країну. Давайте візьмемо ту ж саму Чехію. Меншини вдома, на вулиці, в магазині – де хочеш – розмовляють між собою своєю рідною мовою. Їх за це ніхто не переслідує і ми нікого не збираємося переслідувати.

Меншини можуть своєю мовою слухати пісні, читати книжки – хіба їх якось утискають, дискримінують? Ні. І те саме хочемо закласти в наш закон. Але – на державному рівні кругом повинна бути державна мова

Меншини можуть своєю мовою слухати свої пісні, меншини можуть своєю мовою читати свої книжки – хіба їх за це якось утискають, дискримінують? Та зовсім ні. І те саме ми хочемо закласти в наш закон. Але – на державному рівні кругом повинна бути державна мова.

Правило першого звернення в Україні повинно бути українською. Це як програма за замовчуванням в комп’ютері стоїть

Як в Чехії. Прилітаєш – державна мова, в магазин приходиш – чеська мова, в ресторан, кафе заходиш – чеська мова. Якщо, звісно, є хтось, хто спілкується твоєю мовою, знає твою мову – буде з тобою твоєю мовою спілкуватися – чудово, прекрасно! Але правило першого звернення в Україні повинно бути українською. Це як програма за замовчуванням в комп’ютері стоїть.

– А ось, коли я до Вас телефонувала – там у Вашому телефоні замість гудків якісь такі веселі голоси… Цікаво, що це?

– У мене рінг-тон про Чебурашку. Чому про Чебурашку? Бо я в дитинстві дуже любила цього персонажа, радянський мультик такий був про Чебурашку. Я дуже любила цю іграшку. І коли в дорослому віці почула, то зраділа, що це Чебурашка. А по-друге – думаю так: «Треба мені, оскільки мені закидають, що я сильно нетерпимо ставлюся до російської мови, то я вирішила, що «ну і добре, що цей рінг-тон російською мовою як показник, що нічого нетерпимого у моєму житті немає і я за справедливість!»

Пікет КСУ. Київ, 13 грудня 2016 року
Пікет КСУ. Київ, 13 грудня 2016 року

XS
SM
MD
LG