Доступність посилання

ТОП новини

«Кримський офшор»: місія нездійсненна


Спеціально для Крим.Реалії

У російській Держдумі розробили пакет законопроектів, що передбачають створення в анексованому Криму офшорної зони для зарубіжних інвесторів. Планується, що бізнесменів не тільки звільнять від податків, але й забезпечать їм повну анонімність. Незважаючи на зовнішню привабливість, проект буде важко реалізувати на практиці. У разі ухвалення правок законодавчі новації ніяк не позначаться на кримській економіці.

Як пише московське видання «Коммерсант», автором проекту виступив депутат Держдуми від «Справедливой России» Олексій Чепа. Перший законопроект є правками до Податкового кодексу, другий – до Цивільного кодексу і ще до півтора десятків законів. Депутат запропонував легалізувати новий вид товариства з обмеженою відповідальністю – «міжнародна компанія», а також ввести в кодекс статті «міжнародні трасти» (організація та передані їй іншими особами у власність трастові фонди) і «сімейні фонди» (організація, створена для управління майном автора фонду, його сім'ї «чи інших вказаних ним конкретних осіб»).

Для Криму істотне значення мають саме трасти, які повинні забезпечити інвесторам анонімність. При звичайному довірчому управлінні власник активів відомий. Розробники законопроектів наполягають, що кримські трасти отримають права на передані активи, а кінцевий бенефіциар залишиться невидимим. Також на анексованому півострові пропонують створити «міжнародну транзитну зону», в рамках якої планують стягувати тільки щорічний податковий збір у розмірі 1,5 тисячі євро. Резиденти «кримського офшору», отримуючи прибутки з території материкової Росії, платитимуть знижені податкові ставки: 15% – на дивіденди і нульову ставку – на відсотки та роялті.

Автори проекту пропонують відкрити дорогу до Криму фінансовим установам без російської ліцензії

Але це ще не все. Автори проекту йдуть ще далі, пропонуючи відкрити дорогу до Криму іноземним банкам, страховикам, брокерськими компаніям та іншим фінансовим установам без російської ліцензії. Досить, якщо фірми будуть мати відповідні документи у себе в країні. Інвесторам, які вклали в анексований півострів понад мільйон євро, пропонують російське громадянство і виведення операцій у «транзитній зоні» з-під валютного контролю.

У кримському «Радміні» схвально висловилися щодо проекту Чепи. Хоча російські юристи попередили політиків, що у Москви в разі ухвалення документа можуть виникнути проблеми із західними урядами. Російські новації суперечать політиці країн G20 з боротьби з ухилянням від сплати податків. І якщо «кримський офшор» запустять, інші держави можуть відмовитися від співпраці з Кремлем у рамках проекту з обміну фінансовою інформацією. Олексій Чепа наполягає, що його проект націлений, перш за все, на обхід санкцій. Він визнав, що в адміністрації президента розглянули проект і висловили зауваження щодо міжнародних зобов'язань країни. Документ поки не зареєстрували в парламенті. Депутат вважає, що спочатку його варто розглянути на засіданнях фракцій, щоб заручитися підтримкою колег-депутатів.

Якщо «кримський офшор» запустять, інші держави можуть відмовитися від співпраці з Кремлем

Москва та її ставленики в Криму не вперше замислюються над складним завданням: як зробити окупований півострів хоча б самодостатнім. У їхніх діях немає послідовної політики, «влада» змушена імпровізувати на ходу, перебираючи різні (навіть найбільш сумнівні) способи покращення інвестиційного клімату. Зараз на півострові діє так звана «вільна економічна зона». Вона розрахована в основному на місцевий бізнес. Однак ця «зона» поки не принесла відчутного результату.

Тема «кримського офшору» виникла ще в 2014 році – «міністерство у справах Криму» (згодом ліквідоване) пропонувало створити на півострові зону, вільну від податків, але від ідеї відмовилися. Тоді влада послалася на західні санкції, що смішно саме собою. Обмежувальні заходи США і ЄС діють досі, але це не завадило депутатам Держдуми розробити вказаний пакет правок до законів. Навесні минулого року про офшорну зону на захопленому півострові заговорив тодішній «губернатор» Севастополя Сергій Меняйло, виступаючи на «економічному форумі» в Ялті. Путінський повпред Олег Белавенцев поспішив запевнити журналістів, що слово «офшор» некоректно відображає настрої «влади». Мовляв, потрібно шукати додаткові механізми і пропонувати пільги в рамках вже чинної російської ВЕЗ.

Російські та зарубіжні підприємці відмовляються мати справу з анексованою територією, побоюючись санкцій. Незважаючи на бадьорі запевнення «Радміну», позиція американців і європейців серйозно заважає Москві та її союзникам «освоювати» вкрадений півострів. Ще наприкінці минулого року «голова» республіки Сергій Аксьонов зазивав підприємців до Криму, обіцяючи їм повну анонімність.

Варто нагадати, що проект Олексія Чепи – далеко не перший подібний документ. Ще наприкінці 2015 року до Держдуми внесли «революційний законопроект», який передбачав, що Крим може заробляти сам. Тоді на території півострова пропонували запровадити «особливий режим» оподаткування, землекористування, скасувати дію деяких російських законів, надати безвізовий в'їзд іноземним бізнесменам. Але далі розмов справа не пішла.

Російські чиновники і парламентарії, пробігши колом, знову повернулися до теми «кримського офшору». Насправді, скринька відкривається просто. Проект Чепи – це чергова спроба провести так звану «амністію капіталів», але цього разу через анексований півострів. Кремль намагався повернути російські гроші з іноземних заначок ще пару років тому. Президент Володимир Путін підписав закон, на підставі якого підприємці могли в зумовлені терміни подати до податкових органів спеціальну декларацію із зазначенням переліку повернених коштів і активів. Бізнесменам обіцяли, що їх захистять від кримінальних справ – але владі ніхто не повірив. Держдума продовжила дію закону, але це також не принесло результату.

Анексований Крим і всі, хто захоче вкладати в нього гроші, будуть під санкціями постійно

Ініціатива Олексія Чепи – це також спроба схилити великий бізнес анонімно вкластися в анексований півострів. Теоретично можна приховати кінцевого бенефіциара, але інші учасники фінансових схем (компанії-підрядники, постачальники обладнання тощо) все одно будуть на виду. Проти них у будь-який момент можуть запровадити санкції. Прецеденти вже були: міністерство фінансів США наприкінці минулого року розширило «чорний список» підприємств і бізнесменів, перекривши Москві лазівки з обходу санкцій. Російській владі пояснили, що хитрувати немає сенсу. Тому якщо Держдума схвалить вказаний пакет законів, це не покращить інвестиційний клімат на півострові. Анексований Крим і всі, хто захоче вкладати в нього гроші, будуть під санкціями постійно.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG