Про Крим українською. Літературна гра від Крим.Реалії

Де «починається справжній Крим», а де – його «цвіт»? До Дня української мови та писемності Крим.Реалії підготували гру про те, яким бачили півострів видатні українські письменники та поети.

Текст та ілюстрації: Тетяна Колесниченко

Верстка: Євген Чак

Виконавчий продюсер Крим.Реалії: Володимир Притула

Це Сімферополь. 1924 року, будучи в Криму, Остап Вишня написав збірку невеликих гумористичних оповідань про Крим – «Вишневі усмішки кримські». Це жартівливий «путівник» для тих, хто хоче подорожувати півостровом. Для багатьох туристів Крим справді «починається» із Сімферополя – із прибуття на вокзал кримської столиці.

Це Сімферополь. 1924 року, будучи в Криму, Остап Вишня написав збірку невеликих гумористичних оповідань про Крим – «Вишневі усмішки кримські». Це жартівливий «путівник» для тих, хто хоче подорожувати півостровом. Для багатьох туристів Крим справді «починається» із Сімферополя – із прибуття на вокзал кримської столиці.

Це Сімферополь. 1924 року, будучи в Криму, Остап Вишня написав збірку невеликих гумористичних оповідань про Крим – «Вишневі усмішки кримські». Це жартівливий «путівник» для тих, хто хоче подорожувати півостровом. Для багатьох туристів Крим справді «починається» із Сімферополя – із прибуття на вокзал кримської столиці.

Це Сімферополь. 1924 року, будучи в Криму, Остап Вишня написав збірку невеликих гумористичних оповідань про Крим – «Вишневі усмішки кримські». Це жартівливий «путівник» для тих, хто хоче подорожувати півостровом. Для багатьох туристів Крим справді «починається» із Сімферополя – із прибуття на вокзал кримської столиці.

Це уривок із вірша Лесі Українки «Негода», який вона написала в Євпаторії у 1891 році. Тоді Крим перебував під контролем Російської імперії, яка активно намагалася змінити демографічну картину півострова.

Це уривок із вірша Лесі Українки «Негода», який вона написала в Євпаторії у 1891 році. Тоді Крим перебував під контролем Російської імперії, яка активно намагалася змінити демографічну картину півострова.

Це уривок із вірша Лесі Українки «Негода», який вона написала в Євпаторії у 1891 році. Тоді Крим перебував під контролем Російської імперії, яка активно намагалася змінити демографічну картину півострова.

Це уривок із вірша Лесі Українки «Негода», який вона написала в Євпаторії у 1891 році. Тоді Крим перебував під контролем Російської імперії, яка активно намагалася змінити демографічну картину півострова.

Це уривок із твору «Бахчисарай». Про це кримське місто Леся Українка написала ще два вірші – «Бахчисарайський палац» та «Бахчисарайська гробниця».

Це уривок із твору «Бахчисарай». Про це кримське місто Леся Українка написала ще два вірші – «Бахчисарайський палац» та «Бахчисарайська гробниця».

Це уривок із твору «Бахчисарай». Про це кримське місто Леся Українка написала ще два вірші – «Бахчисарайський палац» та «Бахчисарайська гробниця».

Це уривок із твору «Бахчисарай». Про це кримське місто Леся Українка написала ще два вірші – «Бахчисарайський палац» та «Бахчисарайська гробниця».

Цей твір – перший український вірш, присвячений Ялті. Правильну відповідь на це питання могла підказати згадана в уривку гора Чатир-Даг: Євпаторія та Керч аж надто далеко від неї, а Гаспра – це не місто, а селище міського типу.

Цей твір – перший український вірш, присвячений Ялті. Правильну відповідь на це питання могла підказати згадана в уривку гора Чатир-Даг: Євпаторія та Керч аж надто далеко від неї, а Гаспра – це не місто, а селище міського типу.

Цей твір – перший український вірш, присвячений Ялті. Правильну відповідь на це питання могла підказати згадана в уривку гора Чатир-Даг: Євпаторія та Керч аж надто далеко від неї, а Гаспра – це не місто, а селище міського типу.

Цей твір – перший український вірш, присвячений Ялті. Правильну відповідь на це питання могла підказати згадана в уривку гора Чатир-Даг: Євпаторія та Керч аж надто далеко від неї, а Гаспра – це не місто, а селище міського типу.

Звісно, це Чатир-Даг! Тут підказкою може бути річка Салгир – вона бере свій початок саме на схилах Чатир-Дага.

Звісно, це Чатир-Даг! Тут підказкою може бути річка Салгир – вона бере свій початок саме на схилах Чатир-Дага.

Звісно, це Чатир-Даг! Тут підказкою може бути річка Салгир – вона бере свій початок саме на схилах Чатир-Дага.

Звісно, це Чатир-Даг! Тут підказкою може бути річка Салгир – вона бере свій початок саме на схилах Чатир-Дага.

Це все – про вченого-мовознавця, письменника та історика Агатангела Кримського. До речі, це не псевдонім, а справжнє прізвище, яке вказує на його походження. Не можна сказати точно, скільки мов знав Агатангел Кримський – різні історичні дані говорять про діапазон від 56-ти до ста. При цьому головною мовою для спілкування, творчої та наукової діяльності він обрав українську і називав себе українофілом. Кримський часто бував у Криму, вивчав його історію та дружив з Ісмаїлом Гаспринським. І саме з Криму в 1941 році Агатангела Кримського забрали співробітники НКВС – його оголосили «ідеологом українських націоналістів» та звинуватили в «очоленні націоналістичного підпілля».

Це все – про вченого-мовознавця, письменника та історика Агатангела Кримського. До речі, це не псевдонім, а справжнє прізвище, яке вказує на його походження. Не можна сказати точно, скільки мов знав Агатангел Кримський – різні історичні дані говорять про діапазон від 56-ти до ста. При цьому головною мовою для спілкування, творчої та наукової діяльності він обрав українську і називав себе українофілом. Кримський часто бував у Криму, вивчав його історію та дружив з Ісмаїлом Гаспринським. І саме з Криму в 1941 році Агатангела Кримського забрали співробітники НКВС – його оголосили «ідеологом українських націоналістів» та звинуватили в «очоленні націоналістичного підпілля».

Це все – про вченого-мовознавця, письменника та історика Агатангела Кримського. До речі, це не псевдонім, а справжнє прізвище, яке вказує на його походження. Не можна сказати точно, скільки мов знав Агатангел Кримський – різні історичні дані говорять про діапазон від 56-ти до ста. При цьому головною мовою для спілкування, творчої та наукової діяльності він обрав українську і називав себе українофілом. Кримський часто бував у Криму, вивчав його історію та дружив з Ісмаїлом Гаспринським. І саме з Криму в 1941 році Агатангела Кримського забрали співробітники НКВС – його оголосили «ідеологом українських націоналістів» та звинуватили в «очоленні націоналістичного підпілля».

Це все – про вченого-мовознавця, письменника та історика Агатангела Кримського. До речі, це не псевдонім, а справжнє прізвище, яке вказує на його походження. Не можна сказати точно, скільки мов знав Агатангел Кримський – різні історичні дані говорять про діапазон від 56-ти до ста. При цьому головною мовою для спілкування, творчої та наукової діяльності він обрав українську і називав себе українофілом. Кримський часто бував у Криму, вивчав його історію та дружив з Ісмаїлом Гаспринським. І саме з Криму в 1941 році Агатангела Кримського забрали співробітники НКВС – його оголосили «ідеологом українських націоналістів» та звинуватили в «очоленні націоналістичного підпілля».

Нині у Криму не залишилося жодної школи, де діти можуть навчатися українською мовою. До 2014 таких шкіл було сім.

Нині у Криму не залишилося жодної школи, де діти можуть навчатися українською мовою. До 2014 таких шкіл було сім.

Нині у Криму не залишилося жодної школи, де діти можуть навчатися українською мовою. До 2014 таких шкіл було сім.

Нині у Криму не залишилося жодної школи, де діти можуть навчатися українською мовою. До 2014 таких шкіл було сім.