Повернути природі, а не на звалище: що можна зробити з органічними відходами?

Проект «Компола» був ініційований двома школярами 11 років з київських шкіл – Нікітою Шульгою та Софією-Христиною Борисюк. Вони запропонували компостувати відходи зі шкільної їдальні, і це підтримали на рівні міністерств.

«Середньостатистично школа продукує за рік від однієї до трьох тонн біовідходів. Якщо помножити це на 16 тисяч шкіл, які є в Україні, ми можемо собі уявити, яку б мінімізацію відходів, що вивозяться на звалища, можливо було б отримати. Наше завдання не стільки зменшити відходи конкретної школи, бо, окрім шкіл, є багато організацій, які їх продукують ще більше, тут справа набагато глибша – це ініціатива дітей, вони змогли донести її до міністра екології і міністра освіти, ми це сприйняли, опрацювали разом з ними», – наголошує міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак в програмі «Свобода в деталях».

В Мінекології та Міносвіти вважають, що завдяки екологічній освіті вдасться сформувати у молодого покоління європейське бачення.

«Для того, щоб забезпечите гідне поводження з відходами, недостатньо ухвалити закони, рішення уряду і постанови. Їх треба ще виконувати, треба забезпечити виконання цих речей. І ключовим моментом в цьому є екологічна освіта», – зазначає Остап Семерак.

Програма не має наказового чи примусового характеру. Теоретично, долучитися до ініціативи можуть всі охочі. Програма «Компола» для шкіл цього року розрахована на 200 закладів – їм буде надано все необхідне для компостування (зокрема компостер) і проведене навчання.

«За результатами відкритого конкурсу, а заявок було більше, аніж можливості організувати такі комплекти для компостування, ми оголосили 200 шкіл-переможців. Переможці є у всіх областях, і у прифронтових в тому числі, вони звернулися і теж брали участь в конкурсі. До 1 вересня компостери будуть передані в школи, буде проведене відповідне навчання і роз’яснювальна робота», – зазначає міністр екології.

Причому в проекті не задіяні бюджетні кошти, обладнання забезпечено завдяки міжнародним донорам.

«Партнерами є громадська організація «Україна без сміття». І це – вже другий проект, який Міністерство екології організовує з цієї громадською організацією. Перший був – роздільне збирання і сортування сміття у школах. Громадська організація має можливість звертатися за грантами до різних міжнародних організацій. На наступний рік будемо проектувати розширення цього проекту і звичайно будемо залучати донорів, які готові підтримати таку ініціативу школярів», – пояснює Остап Семерак.

Для компостування знадобляться ємності для відходів, компостер та хробаки.

Можна класти в компостер: очистки сирих овочів та фруктів, шкаралупу сирих яєць, заварку від чаю, залишки крупи чи каші без додавання масла, скошену траву, папір, картон, зів’ялі квіти, опале листя.

Більше рекомендацій можна знайти на сайті проекту «Компола».

«Кожен шар краще присипати невеликою кількістю землі, тоді хробакам буде легше перетворити їх на компост. Час від часу відходи необхідно зволожувати, додаючи до компостера звичайну відстояну воду. В теплу пору року це треба робити частіше, а в холодну рідше, підтримуючи середній рівень вологості. Якщо компостуючи, ви будете дотримуватися цієї інструкції, то за декілька місяців компост вже буде готовий», – йдеться на сайті проекту.

Не можна класти в компостер: овочі та фрукти після термічної обробки, шкірки від цитрусових, м’ясо, рибу, хліб, молочні продукти, жири та олії.

Якщо дотримуватися інструкцій з компостування, то компостна маса матиме цілком пристойний запах. Звичайно, процеси, які проходять всередині неї, супроводжуються неприємним запахом, але верхній шар відходів, землі та опалого листя не даватиме запаху виходити назовні, інформують в проекті «Компола».

А от коли неприємний запах взагалі зникне з компосту, а його структура стане пухкою із чорним забарвленням, це означатиме, що він готовий. На вигляд має бути схожий на звичайну землю.

Готовим компостом у школах пропонують підживлювати дерева у шкільному подвір’ї.

«На ситуацію зі сміттєзвалищами цей проект вплине. Тотально лише цей проект не вирішить цю проблему. Проблему треба розкладати на маленькі частинки. Коли ми змінимо свою поведінку і почнемо менше продукувати твердих побутових відходів, відповідно, відпаде і необхідність у такій великій кількості сміттєзвалищ», – зауважує міністр екології Остап Семерак.

В Міністерстві екології працюють 10 робочих груп над десятьма законопроектами, які планують до розгляду до кінця року, розповідає міністр. Один з них – проект базового закону про відходи, ще 9 проектів законів створюють умови поведінки з відходами в різних секторах, каже міністр. Також в міністерстві хочуть, аби була переглянута політика щодо штрафів.

«Коли вивчаємо досвід країн Європейського союзу, то ми бачимо, що штрафи одразу піднімалися, коли запроваджувалися такі норми і контроль за виконанням. Ми теж ідемо цим шляхом. Вже сьогодні Міністерство екології запропонувало українському парламенту суттєве підвищення всіх штрафів в адміністративному кодексі, які стосуються шкоди навколишньому середовищу. Цей законопроект є спільною роботою Мінекології з народними депутатами. Він вже пройшов схвалення на засіданні профільного комітету. Не просто було, це була гаряча дискусія і вживалися аргументи такі, що українське суспільство бідне, а тому піднімати штрафи не на часі. Думаю, що це – хибна думка», – наголошує Остап Семерак.

В країнах Європейського союзу поширюється практика, коли компостні коробки тримають вдома і вони навіть стають частиною меблевого інтер’єру.

Втім, більш зручно тримати компостер надворі, бо з нього виділяється певна волога. Зазвичай вони не мають дна, їх розміщують на землі, тож вся волога може відходити в ґрунт.

Громадські активісти у Вінниці винайшли свій шлях: в одному з дворів багатоквартирного будинку встановили компостер, яким можуть користуватися всі охочі.

Реалізує проект громадська організація «Наше Поділля».

«Ми плануємо, що перший компост отримаємо десь за місяць-два, компост дозріває. Люди приносять свої органічні відходи, з часом їх стає все більше і культура наповнення стає кращою. Ще одна цікава річ, яку ми спостерігаємо після встановлення компостера, якість і кількість сортування сміття стала кращою: краще почали сортувати на вологе і сухе в загальних контейнерах», – розповідає голова громадської організації «Наше Поділля» Юрій Степанець з Вінниці.

Тож досвід із компостером у дворі можуть перейняти активні мешканці або керівники ОСББ та мати власні добрива для зелених насаджень.